1.2 Визначення фізичних властивостей природного газу.
1.2.1. Визначення густини суміші газів за стандартних умов по компонентному складу.
Г
(1.38)
(1.39)
(1.40)
В формулах (1.38)...(1.40) і надалі індекс “с” означає стандартні умови, “и” – ідеальний газовий стан, “і” – позначення компоненти природного газу чи суміші.
Значення густини ρс.иі і фактора bі0,5 подаються в нормативній додатковій літературі, наприклад, в ГОСТ 30319.1.
П
(1.41)
д
(1.42)
1.2.2. Визначення густини природного газу при робочих умовах (р і Т).
Густина природного газу визначається за формулою (1.21).
К
(1.43)
де К0, К1, К2... К5 – коефіцієнти, значення яких подаються в ГОСТ 30319.1
Ф
(1.44)
д е ха, ху – молярні долі (відносних одиницях) азоту і діоксиду вуглецю відповідно.
1.2.3. Визначення показника адіабати.
Показник адіабати застосовується при розрахунку коефіцієнта розширення газу.
П
(1.45)
де і - показник адіабати і-тої компоненти суміші.
П
(1.46)
1.2.4. Визначення швидкості звуку.
Швидкість звуку застосовується при визначені поправочного множника показів вібраційних густиномірів.
Ш
(1.47)
д е - показник адіабати;
К - коефіцієнт стисливості газу, що визначається за методами NX19 мод. або GERG-19, які деталізовані в ГОСТ 30319.2, а методика визначення наводиться нижче в розділі 1.2.7;
ρс - густина природного газу за стандартних умов.
1.2.5. Визначення динамічної в'язкості.
К
(1.48)
де μТ виражений в мкПа·с.
Формула (1.48) застосовується в діапазоні температур 240-360К.
В'язкість при підвищених тисках (до 12 МПа) для природного газу обчислюється за формулою:
(1.49)
де - поправочний множник.
Приведені тиски рп і температуру Тп обчислюють за формулами (1.26) і (1.27),
в яких псевдокритичні значення тиску рпк і температури Тпк розраховують за формулами:
, (1.50)
. (1.51)
В формулах (1.50), (1.51) допускається замість молярних часток діоксида вуглецю і азоту використовувати їх об'ємні частки.