16. Бронхіальна астма, причини, перша допомога, симптоми, методи лікування

Астма бронхіальна - хронічне захворювання дихальних шляхів, проявляється у вигляді приступів задухи. Людей, які хворіють на бронхіальну астму називають астматиками. Найчастіше виникає у віці 2-3 років і є алергічною хворобою.

Причини виникнення астми: Спадковість, різні види алергенів, куріння, часті простудні захворювання, погані умови праці, екологічні умови і психічні травми. Всі ці фактори при довгому впливі призводять до хронічного запалення, в результаті якого легеневі м'язи втрачають еластичність і появляється вязка мокрота це і є головними чинниками розвитку бронхіальної астми.

Симптоми астми:

приступи задуш'я з відчуттям нестачі повітря

свистяще дихання

сухий кашель

задишка

Профілактика астми:

надування повітряних кульок, призводить до збільшення життєвої ємності легенів

фізкультура і плаванням

ефективна і дихальна гімнастика

прогулянки в любу погоду по лісі чи парку

поїздки в гори

уникати запалення верхніх дихальних шляхів

запобігати контактам з алергенами

Лікування астми:

Лікування поділяють на 2 напрями - базисна протизапальна терапія (кортикостероїди в таблетках або інгаляціях) і надання невідкладної допомоги при нападі. При загостренні хвороби доводиться призначати додаткові ліки, а після нападу базисну терапію продовжують.

Перша допомога:

закрити доступ алергенам через, які й почався напад

розстебнути одяг і забезпечити доступ свіжого повітря

за допомогою інгалятора використати один з препаратів, що мають бронхоспазмолітіческім дією

можна дати хворому 1 таблетку еуфіліну

якщо немає ефекту повторити інгаляцію, через 20 хвилин

якщо нічого не допомагає і задуха зростає потрібно викликати швидку

Астматичний стан

На догоспітальному етапі потрібно:

1. Заспокоїти дитину, не допускати створення обстановки нервозності та метушливості.

2. Забезпечити вільний доступ свіжого повітря.

3. Доцільним є застосування гарячих ніжних та ручних ванн при температурі води від 37 до 42° С тривалістю 10—15 хв, дітям старшого віку — сухі банки на бічні поверхні грудної клітки.

4. Інгаляція за допомогою дозованого інгалятора «Беротек» (0,2 мг препарату на 1 вдих), сальбутамолу (0,1 мг препарату) — 2—3 рази на добу.

5. Внутрішньом'язове введення ефедрину (краще алупенту), антигістамінних засобів.

6. Негайна госпіталізація.

Лікування астми народними методами:

Увага рецепт заборонено використовувати вагітним. 2 ст.л трави материнки звичайної залити 2 стаканами кип'ятку і випити за 3 прийоми до їди

Настійка - на 3 склянки окропу, 3 ст.л квіток або плодів глоду, вживати по 1 склянці тричі на день до їди;

2 ст.л суниці на 2 склянки кип'ятку, випивати за день

25 г багна болотяного та 15 г кропиви жалкої змішати, залити 1 л окропу, настояти 8 годин, процідити, пити по 1 /4 склянки на день після їди;

4 ч.л листя мати й мачухи на склянку окропу, настояти 30 хвилин, по 1/4 склянки 4 рази надень

Ванни із хвойного екстракту

17. гострі захворювання органів дихання, ускладнення, ознаки, перша допомога

Значна питома вага захворювань органів дихання пов’язана з підвищенням захворюваності гострою пневмонією під час періодичних спалахів грипу та інших вірусних захворювань органів дихання (пара-грипозних, аденовірусна та ін.) Сприятливими моментами є забруднення атмосфери у великих промислових містах, трансформаційні зміни реактивності організму, обумовлені, зокрема, широким застосуванням антибіотиків і сульфаніламідних препаратів при гострих респіраторних захворюваннях.

Якщо за останні десятиліття смертність від гострої пневмонії у всьому світі різко знизилася, то захворюваність хронічними хворобами органів дихання в ряді країн (Англії, Італії, Австралії та ін.) ще більше зросла.

Протягом останніх десятиріч у всьому світі спостерігається також збільшення хронічних захворювань легенів; які об’єднують терміном «хронічні неспецифічні захворювання легенів» (хронічний бронхіт, хронічна пневмонія, бронхоектатична хвороба, пневмосклероз, а також захворювання, обумовлені спадковими факторами і вадами розвитку органів дихання). Констатується значне зростання раку легені, раннє розпізнавання, якого представляє одну з найважливіших практичних завдань.

Все це зумовило необхідність інтенсивних наукових досліджень в галузі фізіології і патофізіології легенів, розробки та впровадження нових методів діагностики, більш повного вивчення патогенезу і клініки захворювань бронхів і легень, лікування хворих на ці захворювання.

В останні роки стали широко застосовуватися різні способи функціональної діагностики (рентгенологічні, дослідження кровообігу в легенях); все більше використовуються сучасні досягнення в галузі імунології та вірусології; глибше вивчені генетично-детерміновані захворювання органів дихання (рецидивуючий спонтанний пневмоторакс і первинна емфізема легенів, пов’язані з дефіцитом (цантітріпсіна, муковісцидоз), захворювання легень як про-явище дифузних хвороб сполучної тканини (колагенозів); успішно проводяться дослідження з вивчення захисної системи легень (сурфактант, альвеолярні макрофаги).

Більш детально розробляються питання застосування інструментальних методів діагностики та лікування, пов’язані з використанням як жорстких, так і гнучких волоконних бронхоскопом; застосовується лікувальна та реанімаційна бронхоскопія, лікувальна катетеризація, оперативна ендоскопія, ендобронхіальная біопсія. За спеціальними показниками проводиться ангіографія і катетеризація бронхіальних артерій. Починає розроблятися кібернетичне прогнозування в пульмонології.