Лекція 3 Змішані перевезення вантажів як розв’язання проблеми раціоналізації товароруху

3.1. Теоретичні аспекти змішаних перевезень вантажів

3.2 Змішані перевезення вантажів як система транспортування

3.3 Формування тарифів на змішані перевезення вантажів

3.4 Аналіз стану розвитку змішаних перевезень вантажів в Україні

3.1. Теоретичні аспекти змішаних перевезень вантажів

Підвищення ефективності організації доставки вантажів викликала необхідність проведення теоретичних і експериментальних досліджень з різних питань транспорту. Їх аналіз свідчить, що ефективність визначається взаємним впливом вантажопотоків, технологій і методів організації перевезень, виконання допоміжних операцій тощо.

Як свідчить міжнародна практика, ефективне функціонування транспортної системи залежить від національного законодавства, його стабільності, оптимальної тарифно-цінової та податкової політики у цій сфері, розвинутої транспортної інфраструктури, використання прогресивних, побудованих на логістичних принципах, технологій перевезень і переробки вантажів.

Сучасна практика транспортування вантажів у глобальних логістичних системах пов’язана з усе більшою експансією перевезень, що здійснюються одним оператором з одного диспетчерського центру і за єдиним транспортним документом (змішані, мультимодальні, інтермодальні, комбіновані, А-модальні, юнімодальні, сегментні тощо) [124, с.121].

Тому саме впровадженню вказаних перевезень вантажів присвячено багато робіт закордонних та вітчизняних вчених, вивчення яких показало, що немає встояної термінології щодо різних способів змішаних перевезень вантажів. Тому необхідно більш детально проаналізувати фахову вітчизняну та зарубіжну літературу щодо термінології змішаних перевезень вантажів (мультимодальних, інтермодальних, комбінованих).

Так, в більшості робіт [154, с.582] визначено, що змішаним перевезенням є транспортування вантажної партії від пункту відправлення до пункту призначення, коли для процесу переміщення використовується більш одного виду транспорту.

А у праці [124, с.122-123] відзначено, що змішане перевезення вантажів (змішане роздільне перевезення) здійснюється звичайно двома видами транспорту, наприклад: залізнично-автомобільне, автомобільно-річкове, залізнично-морське тощо і виділяються такі ознаки змішаного роздільного перевезення: наявність декількох транспортних документів, відсутність єдиної тарифної ставки фрахту, послідовна схема взаємодії учасників транспортного процесу.

Проте, виходячи зі змісту Конвенції ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів, прийнятої консенсусом 24 травня 1980 року Конференцією повноважних представників ООН, і практики її застосування, основними ознаками змішаних перевезень є:

- участь у перевезеннях двох і більше видів транспорту, чия робота координується і контролюється оператором змішаного перевезення;

- наявність договору змішаного перевезення, що укладається між оператором і вантажовласником про перевезення вантажів з обумовленого місця відправлення до місця призначення, оформленого документом змішаного перевезення, що супроводжує вантаж протягом усього процесу його доставки;

- виступ оператора змішаного перевезення як юридичної особи, що несе відповідальність за весь процес руху вантажу;

- котирування оператором наскрізної ставки тарифу [61].

При цьому головною діючою особою у змішаному перевезенні є оператор змішаного перевезення вантажів (ОЗПВ), який виступає як договірний перевізник в очах клієнта, що одноосібно відповідає за схоронність доставки вантажу в пункт призначення й одержує за це повну оплату. При цьому операції з вантажем на всьому шляху його проходження можуть виконуватися самим оператором, його дочірніми компаніями, а також підрядчиками. У якості підрядчиків розглядаються фактичні перевізники, оператори вантажних терміналів, експедитори, складські компанії, лізингові компанії тощо [94, с.238].

Договір змішаного перевезення – договір, на підставі якого ОЗПВ зобов'язується здійснити чи забезпечити здійснення міжнародного змішаного перевезення за умови сплати провізних платежів.

Документ змішаного перевезення – документ, що засвідчує договір змішаного перевезення, прийняття вантажу ОЗПВ у своє відання, а також його зобов'язання доставити вантаж відповідно до умов цього договору [154, с.592, 593].

Ставка наскрізного тарифу на змішане перевезення покриває весь маршрут доставки вантажу та побудована з урахуванням витрат на його перевезення різними видами транспорту, перевалку, на складування, здійснення митних формальностей, виписку документації тощо [97, с.165].

Проведений аналіз літератури щодо понятійного апарату ЗПВ дозволив запропонувати класифікацію ЗПВ залежно від умов розмежування відповідальності за перевезення, за якою ЗПВ поділяються на роздільні, або сегментні (перевізник, який організовує перевезення, несе відповідальність лише за ту частину перевезення, що виконується ним самим) та інтегровані (при наявності ОЗПВ, який організовує перевезення та несе відповідальність за весь процес руху вантажу) (рис. 3.1). При цьому мультимодальні, інтермодальні, комбіновані перевезення є різновидами саме інтегрованих змішаних перевезень з усіма властивими таким перевезенням ознаками, оскільки у різних літературних джерелах поруч з мультимодальними, інтермодальними та комбінованими перевезеннями зустрічається термін „інтегровані”. Так, у роботі [15, с. 205] зустрічається „мультимодальне інтегроване перевезення”, у праці [118, с.135] – „інтермодальне інтегроване перевезення”, у роботі [141, с.88] – „комбіноване інтегроване перевезення”. А комбіновані перевезення поділяються на прямі (наприклад, перевезення контейнера на автомобілі „від дверей до дверей”) та змішані (наприклад, перевезення контейнера спочатку на автомобілі, потім на залізничній платформі та знову на автомобілі до складу одержувача) [97, с.358].

Рис. 3.1. Класифікація змішаних перевезень вантажів

Натепер існують різні підходи до тлумачення термінології різних способів організації ЗПВ, тому для усунення неоднозначності на основі проведеного аналізу автором пропонуються визначення мультимодальних, інтермодальних та комбінованих перевезень, які є результатом узагальнення існуючих визначень та технології процесу.

Мультимодальні перевезення передбачають доставку вантажів за участю більше одного виду транспорту, робота яких координується і контролюється оператором ЗПВ на основі договору між оператором і вантажовласником про перевезення вантажів з обумовленого місця відправлення до місця призначення, оформленого документом змішаного перевезення, що супроводжує вантаж протягом усього процесу його доставки; при цьому оператор виступає як юридична особа, яка несе відповідальність за весь процес руху вантажу та котирує наскрізну ставку тарифу.

Інтермодальні перевезення, як частина мультимодальних перевезень, включають транспортування вантажів до місця призначення в тому самому модулі – вантажній одиниці (контейнер, знімний кузов, напівпричіп, автопоїзд) або на одному й тому ж транспортному засобі з послідовним використанням різних видів транспорту, без обробки самих вантажів.

Комбіновані перевезення є складовою інтермодальних перевезень, при організації яких значна частина перевезення здійснюється залізничним, внутрішнім водним або морським транспортом, а автомобільний транспорт може використовуватися на початковому та кінцевому ділянках шляху, що є максимально короткими.

З наведених визначень видно, що найширшим поняттям серед різновидів ЗПВ є мультимодальні перевезення, найвужчим – комбіновані перевезення, а інтермодальні перевезення займають середнє положення. Виявлений автором взаємозв’язок між зазначеними різновидами ЗПВ наведений на рис. 3.2.

Рис. 3.2. Взаємозв’язок між різновидами ЗПВ

Оскільки аналіз різновидів комбінованих перевезень, наведених у роботах [22, 28, 64, 89], показав, що під різними термінами згруповані одні й ті самі класифікаційні групи, було уточнено класифікацію комбінованих перевезень вантажів (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Класифікація комбінованих перевезень вантажів

Проведений аналіз різновидів комбінованих перевезень дозволив виявити деякі суперечності щодо визначення спеціалізованого рухомого складу, що використовується в системах комбінованих перевезень вантажів за участю залізничного транспорту. На підставі проведеного аналізу автором було запропоновано уточнену класифікацію такого рухомого складу (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Класифікація спеціалізованого рухомого складу, що використовується в системах комбінованих перевезень вантажів за участю залізничного транспорту

Стосовно таких термінів, як: А-модальне перевезення та юнімодальне перевезення, то в зв’язку з дуже рідким їх використанням суперечностей у їх трактуванні не виникало.

А-модальні перевезення – це перевезення, управління якими здійснюється з єдиного диспетчерського центру незалежно від участі в перевезеннях різних видів транспорту [73, с.54; 78, с.22].

Юнімодальні перевезення (Unimodal Transport) – перевезення вантажів одним видом транспорту, що здійснюються одним чи декількома перевізниками. Якщо у перевезеннях бере участь тільки один перевізник, він видає свій власний транспортний документ: накладну, коносамент (товаросупроводжувальний документ) тощо. У випадку значної кількості перевізників (наприклад, перевезення з одного порту в іншій з перевалкою вантажів у проміжному порту) відповідальність перевізників розподіляється диференційовано [73, с.54; 78, с.22; 96, с. 22].

Аналіз виконаних наукових досліджень показав, що термінологія, що використовується при вантажних перевезеннях за участю різних видів транспорту, потребує стандартизації, а саме: визначення різновидів змішаних перевезень залежно від відповідальності за перевезення всіх його учасників, порядку оформлення перевізних документів, характеру оплати провізних платежів, ступеня участі різних видів транспорту, кількості державних кордонів, географічних особливостей тощо.

На основі проведеного аналізу обґрунтовано понятійний апарат змішаних перевезень вантажів, удосконалено їх класифікацію та виявлено взаємозв’язок між їх різновидами.