325. На спрощену систему оподаткування можуть перейти фізичні особи - підприємці у яких:

а) середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 10 осіб, а виручка складає на більше 1 млн. грн;

б) середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а виручка складає на більше 1 млн. грн;

в) середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 10 осіб, а виручка складає на більше 500 тис. грн;

г) середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 100 осіб, а виручка складає на більше 1 млн. грн.

326. Місячна ставка єдиного податку для фізичних осіб-підприємців складає на місяць:

а) 200 грн;

б) 3% від валової виручки (доходу);

в) від 20 до 200 грн;

г) 100 грн;

д) десять не оподаткованих мінімумів доходів громадян.

327. Якими є загальні форми лісових платежів, у разі коли базою оподаткування є земля?

а) коренева плата;

б) земельна рента;

в) майнових податок;

г) ліцензійний платіж;

д) земельний податок.

328. Якою є загальна форма лісових платежів, у разі коли базою оподаткування є деревина?

а) коренева плата;

б) земельна рента;

в) майнових податок;

г) ліцензійний платіж;

д) земельний податок;

е) плата за землю.

329. Який метод визначення лісових платежів застосовується, у разі коли базою оподаткування є деревина?

а) відсоток вартості деревного запасу;

б) майновий податок;

в) податок на обсяг заготовленої деревини;

г) відсоток вартості заготовленої деревини;

д) коренева вартість деревини, що підлягає заготівлі.

330. Об’єктом оподаткування піл час здійснення лісозаготівель є:

а) деревина заготовлена в порядку рубок головного користування;

б) деревина заготовлена в порядку рубок формування і оздоровлення лісів;

в) деревина заготовлена в порядку рубок формування і оздоровлення лісів починаючи з 40 річного віку;

г) деревина заготовлена в порядку рубок формування і оздоровлення лісів (починаючи з 40 річного віку за виключенням суцільних санітарних і суцільних лісовідновних рубок);

д) деревина отримана від розчищення лісових ділянок, у зв’язку з будівництвом об’єктів інфраструктури.

331. Ставки збору за спеціальне використання лісових ресурсів (заготівлю деревини) диференційовані за:

а) видами дерев;

б) деревними породами;

в) розрядами висот;

г) розрядами такс;

д) лісотаксовими розрядами;

е) лісотаксовими поясами;

є) поділом на дров’яні і ділові стовбури;

ж) поділом на ділову і дров’яну деревину.

332. Ставка збору за спеціальне використання лісових ресурсів (заготовлену деревину) встановлюється для:

а) одного щільного кубічного метра деревини;

б) одного знеособленого кубічного метра деревини;

в) одного щільного кубічного метра деревини для ділової і дров’яної деревини в корі;

г) одного щільного кубічного метра деревини для ділової деревини без кори та дров’яної – в корі;

д) одного щільного кубічного метра деревини для ділової і дров’яної деревини без кори.

333. На деревину, заготовлену під час вибіркових рубок головного користування ставка збору:

а) збільшується на 20%;

б) знижується на 10%;

в) може переглядатися в сторону зниження за поданням обласного управління лісового та мисливського господарства;

г) збільшується на 10%;

д) знижується на 20%.

334. Ставка збору за спеціальне використання лісових ресурсів (заготовлену деревину) встановлюється для:

а) одного щільного кубічного метра деревини;

б) одного знеособленого кубічного метра деревини;

в) одного щільного кубічного метра деревини для ділової і дров’яної деревини в корі;

г) одного щільного кубічного метра деревини для ділової деревини без кори та дров’яної – в корі;

д) одного щільного кубічного метра деревини для ділової і дров’яної деревини без кори.

335. Знижка ставки збору за спеціальне використання лісових ресурсів (заготівлю деревини) передбачена у разі проведення:

а) рубок догляду за лісом до 40 років;

б) рубок догляду за лісом понад 40 років;

в) вибіркові санітарні рубки;

г) вибіркові лісовідновні рубки;

д) суцільні санітарні рубки;

е) суцільні лісовідновні рубки.

336. Величина знижки при заготівлі деревини під час заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей складає:

а) 10%;

б) 20%;

в) 25%;

г) 30%;

д) 40%;

е) 50%;

є) 70%.

337. Платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів (заготівлю деревини) є:

а) юридичні і фізичні особи, які здійснюють лісозаготівельні роботи;

б) юридичні особи, яким надано в постійне користування земельні ділянки лісового фонду;

в) фізичні особи, які здійснюють лісозаготівельні роботи;

г) юридичні особи, яким надано в тимчасове довгострокове користування ліси;

д) юридичні і фізичні особи, яким надано в тимчасове користування ліси.

338. Сума збору підлягає перерахунку в разі перевищення фактично заготовленої деревини від установленого в лісорубному квитку на:

а) 5%;

б) 10%;

в) 15%;

г) 20%;

д) 25%.

339. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів (заготівлю деревини) стягується до:

а) державного бюджету;

б) місцевого бюджету;

в) державного бюджету (50%) та місцевого бюджету (50%);

г) державного бюджету – від рубок головного користування;

д) місцевого бюджету – інших рубок;

е) державного бюджету (70%) та місцевого бюджету (30%).

340. Які чинники зумовлюють необхідність врахування фактору часу?

а) норма росту капіталу;

б) дисконтування;

в) часові уподобання людей;

г) інфляція;

д) суспільна норма часових переваг;

е) ризик.

341. Компенсація за відкладене споживання – це:

а) норма дисконту;

б) прибуток;

в) дохід;

г) інфляція;

д) пролонгування;

е) грошовий потік.

342. Інфляція – це:

а) дорожчання грошей;

б) удорожчання товарів і послуг;

в) здешевлення грошей;

г) втрата купівельного паритету національної валюти;

д) здешевлення товарів і послуг.

343. Пролонгування – це:

а) норма росту капіталу;

б) зменшення майбутньої вартості до її еквівалента у теперішньому часі;

в) суспільна норма часових переваг;

г) порівняння вартостей у часі з урахуванням норми дисконту;

д) збільшення теперішньої вартості до її еквівалента у майбутньому.

344. Дисконтування – це:

а) норма росту капіталу;

б) зменшення майбутньої вартості до її еквівалента у теперішньому часі;

в) суспільна норма часових переваг;

г) порівняння вартостей у часі з урахуванням норми дисконту;

д) збільшення теперішньої вартості до її еквівалента у майбутньому.

345. Використання грошей або інших ресурсів сьогодні з метою створення тривалого потоку економічних благ у майбутньому отримало назву:

а) капітальних вкладень;

б) інвестицій;

в) прибутковість проектів;

г) інвестування;

д) рентабельність.

346. Усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект отримали назву:

а) капітальні вкладення;

б) інвестування;

в) обігові кошти;

г) оборотні кошти;

д) інвестиції.

347. Інвестиційний аналіз – це:

а) техніку пошуку оптимальної поведінки з точки зору інвестування;

б) технологія максимізації прибутковості інвестиційних проектів;

в) технологія оптимізації прибутковості інвестиційних проектів;

г) технологія оптимізації доходності інвестиційних проектів;

д) технологія максимізації доходності інвестиційних проектів.

348. Чиста теперішня вартість – це:

а) теперішня вартість доходів від реалізації інвестиційного проекту;

б) пролонгована сума усіх грошових потоків;

в) дисконтована сума усіх грошових потоків;

г) майбутня вартість доходів від реалізації інвестиційного проекту.

349. Інвестиційний проект є ефективним якщо чиста теперішня вартість:

а) більше нуля;

б) дорівнює нулю;

в) менше або дорівнює нулю;

г) більше або дорівнює нулю;

д) менше нуля.

350. Порівнювати різні за вартістю інвестиційні проекти та здійснювати вибір оптимального за умов обмежених фінансових ресурсів дозволяє:

а) чиста теперішня вартість;

б) індекс доходності;

в) індекс прибутковості;

г) внутрішня норма віддачі;

д) термін окупності

351. Індекс прибутковості знаходять як частку від ділення:

а) майбутня вартість потоку доходів до теперішньої вартості витрат;

б) теперішньої вартості потоку доходів до теперішньої вартості витрат;

в) майбутня вартість потоку доходів до майбутньої вартості витрат;

г) теперішньої вартості потоку доходів до майбутньої вартості витрат;

д) теперішньої вартості потоку прибутку до майбутньої вартості витрат.

352. Внутрішня норма віддачі являє собою таку норму дисконту у разі якої:

а) теперішня вартість майбутніх доходів дорівнюватиме теперішній вартості витрат;

б) майбутня вартість доходів дорівнюватиме майбутній вартості витрат;

в) майбутня вартість доходів дорівнюватиме теперішній вартості витрат;

г) майбутня вартість доходів перевищуватиме теперішню вартість витрат;

д) майбутня вартість доходів буде менше теперішньої вартості витрат.

353. Розрізняють такі норми дисконту:

а) мінімальна;

б) номінальна;

в) максимальна;

г) оптимальна;

д) реальна.

354. Чим більша альтернативна вартість об’єкту, тим …

а) більше бажання обмежити споживання ресурсу на користь майбутніх поколінь;

б) більше бажання відкласти споживання ресурсів;

в) більше бажання використати ресурс зараз;

г) меншою є його інвестиційна привабливість;

д) більш ймовірною є повернення вкладених інвестицій.

355. Лісове господарство вважається:

а) високо ризикованою сферою економіки;

б) середньо ризикованою сферою економіки;

в) низько ризикованою сферою економіки;

г) найменш ризикованою сферою економіки;

д) сферою економіки з невизначеним ризиком.

356. Природньою нормою дисконту в лісовому господарстві вважають:

а) 1-2%;

б) 2-3%;

в) 3-4%;

г) 4-5%;

д) 5-6%.

357. У разі реалізації проектів із вирощування лісових плантацій, норма інтересу, як правило, складає:

а) 1-2%;

б) 2-4%;

в) 4-6%;

г) 6-8%;

д) 8-10%.

358. Стиглість – це:

а) стан лісу, за якого він набуває кількісних і якісних ознак, що відображають певний етап його розвитку;

б) стан лісу, за якого він набуває кількісних і якісних ознак, що відображають певний етап його росту;

в) стан лісу, за якого він набуває кількісних і якісних ознак, що відображають певний етап його росту й розвитку;

г) стан лісу, який характеризується низкою ознак, що відображають певний етап розвитку з метою здійснення користування.