Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка_лісового_і_садово-паркового_господарс...doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
23.08.2019
Размер:
760.32 Кб
Скачать
  1. Робочий час працівників лісового господарства в загальному часі процесу формування насадження до віку стиглості складає:

  1. 0,15-0,20%;

  2. 1,5-2,0%;

  3. 15,0-20,0%;

  4. 15,6-20,0%.

  1. Ліс є:

  1. невідновлюваний ресурс;

  2. відновлюваний ресурс;

  3. відновлюваний ресурс, але за умови сприяння людини;

  4. може бути відновлюваним залежно від способу відтворення.

  1. Економіка лісового господарства – це:

  1. наука про виробництво та використання лісів;

  2. прикладна наука, головне завдання якої полягає у застосуванні інструментів економічного аналізу до питань виробництва, попиту, пропозиції, ціноутворення, споживання деревини та інших продуктів лісу;

  3. прикладна наука, головне завдання якої полягає у визначенні економічних проблем галузі народного господарства;

  4. наука, що займається ціноутворенням на продукцію лісового господарства та аналізом лісозаготівель.

  1. В економіці КВЕД є скороченою назвою:

  1. кодування видів економічної діяльності;

  2. кожного виду економічної діяльності;

  3. класифікатора видів економічної діяльності;

  4. кінцевим відображенням економічної діяльності.

  1. Застосування КВЕД забезпечує (вкажіть хибне твердження):

  1. забезпечує реєстрацію й облік підприємств та організацій за видами економічної діяльності;

  2. покращання ефективності виробничої діяльності підприємства;

  3. проведення статистичних досліджень;

  4. аналіз економічної діяльності.

  1. Економічна діяльність передбачає отримання:

  1. відповідного набору продукції та послуг;

  2. рентабельності;

  3. предметів праці;

  4. задоволення потреб.

  1. Галузь діяльності – це:

  1. сукупність підприємств певної територіальної одиниці;

  2. визначена законодавством сукупність напрямків розвитку економіки;

  3. це сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь в однакових чи подібних видах виробничої діяльності;

  4. умовний поділ економіки країни.

  1. Лісове господарство включає наступні види економічної діяльності:

  1. лісозаготівлю, отримання продукції від побічного використання лісів;

  2. лісозаготівлю, отримання продукції лісового господарства, надання послуг, пов’язаних з веденням лісового господарства;

  3. заготівля деревини, побічних продуктів лісу, кори, лубу, живиці, соків, грибів;

  4. заготівля деревини від рубок головного користування, заготівля деревини від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства.

  1. Лісозаготівля передбачає отримання:

  1. необробленої деревини (колоди, стовпи, кріпильний ліс, жерді, дрова паливні);

  2. необробленої та обробленої деревини;

  3. поваленої деревини з обрубаним гіллям;

  4. поваленої деревини з необрубаним гіллям.

  1. Отримання продуктів лісового господарства передбачає:

  1. збір лісових продуктів, збір соків, збір живиці, насіння дерев і кущів;

  2. збір грибів, ягід, лікарських рослин;

  3. збір та реалізацію лісових продуктів;

  4. збір лісових продуктів, заготівлю сіна.

  1. До послуг, пов’язаних з веденням лісового господарства належать:

  1. послуги лісівництва (садіння лісу, таксація лісу);

  2. заготівля побічної продукції лісу;

  3. збір грибів, ягід, лікарських рослин;

  4. ведення мисливського господарства в лісах.

  1. Державне управління лісовою галуззю покладено на:

  1. Державний комітет лісового господарства України;

  2. Державне агентство лісових ресурсів України;

  3. спеціалізовані лісогосподарські підприємства;

  4. Департамент лісового господарства України.

  1. Розрахункова лісосіка затверджується:

  1. Державним комітетом лісового господарства України;

  2. Державним агентством лісових ресурсів України;

  3. Міністерством екології та природних ресурсів України;

  4. Департаментом лісового господарства України.

  1. Кількість працюючих в лісовій галузі близька до:

  1. 100 тисяч;

  2. 10 тисяч;

  3. 1000 тисяч;

  4. 500 тисяч.

  1. Щорічно підприємства лісової галузі заготовляють близько:

  1. 150 тисяч м3 ліквідної деревини;

  2. 15 млн м3 ліквідної деревини;

  3. 150 млн м3 ліквідної деревини;

  4. 9,8 млн м3 ліквідної деревини.

  1. Підприємство – це:

  1. контора, що займається організацією, плануванням та контролем за виробництвом продукції;

  2. будь-яка установа, що займається наданням послуг та виробництвом продукції;

  3. самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним державним органом влади або органом місцевого самоврядування (або іншими суб'єктами) для задоволення суспільних та особистих потреб через систематичне здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності;

  4. суб'єкт, створений компетентним державним органом влади або органом місцевого самоврядування (або іншими суб'єктами) для задоволення суспільних та особистих потреб через систематичне здійснення виробничої та торговельної діяльності.

  1. Лісовим господарством можуть займатися:

  1. будь-які підприємства;

  2. спеціалізовані підприємства;

  3. комунальні;

  4. юридичні особи.

  1. Тимчасове короткострокове користування триває:

  1. до 1 місяця;

  2. до 1 року;

  3. 1-5 років;

  4. 1-10 років.

  1. Тимчасове довгострокове користування здійснюється протягом:

  1. до 1 місяця;

  2. до 1 року;

  3. 1-5 років;

  4. 1-50 років.

  1. У структурі ВВП України лісове господарство коливається в межах:

  1. 10,0-15,0%;

  2. 1,0-5,0%;

  3. 0,4-0,5%;

  4. 0,04-0,05%.

  1. У Лісовому кодексі ліс – це:

  1. сукупність дерев, кущів, живого надґрунтового покриву, лісових звірів, що взаємодіють між собою та навколишнім природним середовищем;

  2. сукупність насаджень на певній території лісового фонду;

  3. тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом,мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище;

  4. тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом,мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку.