- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •2. Функції геополітики.
- •3. Методи геополітичної науки.
- •4. Структура та рівні геополітики.
- •5. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок з іншими науками.
- •6. Географічний детермінізм у геополітиці.
- •7. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної геополітики.
- •8. Поняття про геополітичні атрибути, геополітичний потенціал та геополітичний статус держави.
- •9. Дефініція геополітики та основні підходи до її визначення.
- •10. Геополітика та політична географія: спільне і відмінне.
- •11. Сутність і значення геополітичного прогнозування.
- •12. Сила і могутність держави як категорії геополітики.
- •13. Баланс сил як поняття геополітики. Зміст та різновиди балансу сил.
- •15. Глобалістські концепції світового порядку Римського клубу.
- •17. Геополітичні погляди с.Коена.
- •19. Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення. '
- •1) Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення
- •20. Поняття гегемонії та основні етапи становлення гегемона.
- •21. Контроль над простором як категорія геополітики: зміст та різновиди.
- •22. Геополітична та геоекономічна роль рф у регіоні та світі.
- •23. Геополітичні та геоекономічні інтереси Китаю.
- •24. Геополітичні та геоекономічні інтереси Японії.
- •25. Геополітичні та геоекономічні інтереси Індії.
- •26. Геополітичні та геоекономічні інтереси Туреччини
- •29. Національний інтерес як категорія геополітики: зміст та основні класифікації.
- •30. Особливості та представники англійської школи геополітики.
- •31. Суб'єкти геоекономіки та особливості геоекономічної стратегії держав.
- •32. Локальні і регіональні війни в сучасному світі та їх геополітичне значення.
- •33. Теорія морської могутності а.Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •34. Французька школа геополітики: еволюція та представники.
- •II. Теорія життєвого простору (Ганс Брім, Генріх Замден)
- •III. Теорія географічного роздвоєння світу (Карл Шміт, „Планетарна напруга між сходом і заходом: протистояння землі і моря”, „Земля і море”).
- •36. Ідеологічна природа геополітики.
- •37. Американська геополітика: основні ідеї і представники.
- •38. Геополітичні погляди к.Гаусгофера.
- •39. Євразійство і неоєвразійство: передумови виникнення та основні положення.
- •Організація євразійців
- •Культурологічна доктрина
- •Сучасне неоєвразійство в Росії
- •40. Основні етапи розвитку геополітики.
- •Становление геополитической науки
- •Эпоха классической геополітики
- •Развитие геополитики в 1930-1990 гг.
- •4. Современная геополитика
- •41. Японська геополітика: основні ідеї та практична реалізація.
- •42. Особливості формування та загрози для сучасного світового порядку.
- •45. Поняття, складові та рівні організації світового порядку. Світовий та міжнародний порядок.
- •46. Особливості геополітичних поглядів ж.Атталі.
- •47. Геополітичне положення держави і його характеристики.
- •49. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •50. Державний кордон як поняття геополітики: дефініція, різновиди, значення.
- •51. Національна безпека держави та її геополітичні чинники. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники
- •52. Геополітичні погляди р.Челлена.
- •53. Зміст, різновиди і типи реалізації геостратегії.
- •54. Геополітична ситуація на пострадянському просторі.
- •55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.
- •56. Основні чинники трансформації світового порядку за ж.Бодуеном і о.Тоффлером.
- •57. Геополітичні інтереси держави та механізми їх реалізації.
- •58. Геополітична схема світу у концепції г.Маккіндера. Зміст другої концепції г.Маккіндера.
- •59. Сучасні російські геополітичні доктрини.
- •60. Геоекономічна система світового устрою о.Неклесси.
- •61. Держава як суб'єкт геоекономіки та особливості її геоекономічної стратегії.
- •64. Геополітична схема світу у концепції н.Спайкмена.
- •66. Геополітичні та геоекономічні інтереси Німеччини.
- •67. Геополітичні та геоекономічні інтереси Франції.
- •68. Поняття та різновиди геополітичного поля.
- •69. Циклічність розвитку владних відносин на світовій арені.
- •70. Геополітичні погляди п.Відаля де ля Блаша.
- •71. Основні положення та представники атлантизму.
- •72. Зміст геоекономіки і становлення її як окремого теоретичного напряму.
- •73. Основні методи геоекономіки.
- •76. Геополітична концепція мондіалізму та її варіанти.
- •78. Поняття про геополітичний простір та його учасників.
- •79. Сучасна геополітична ситуація на Близькому і Середньому Сході.
- •80. Геополітична модель світового порядку з.Бжезінського.
- •81. Геоекономіка-геополітика-геостратегія: співвідношення та взаємозв'язок.
- •82. Концепція світового порядку г. Кіссінджера.
- •83. Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж.Модельского і в.Томпсона.
- •84. Цивілізаційна модель світового порядку с.Гантінгтона.
- •88. Особливості становлення та розвитку української геополітичної думки.
- •89. Геополітичні та геоекономічні інтереси сша в сучасному світі.
- •90. Геополітична ідея - геополітична концепція - геополітична доктрина: співвідношення та взаємозв'язок.
- •91. Сучасна геополітична ситуація в Східній та Південно-Східній Азії.
- •94. "Органічна школа" ф. Ратцеля. Поняття життєвого простору та закони розширення життєвого простору.
- •96. Основні моделі світового порядку.
- •97. Проблема озброєння і роззброєння: глобальний та регіональний аспекти.
- •98. Геополітичні погляди п.Кеннеді та п.Тейлора.
66. Геополітичні та геоекономічні інтереси Німеччини.
Німеччина – високорозвинута західноєвропейська держава, яка має вигідне географічне та фізичне розташування, має значні запаси корисних копалин. ФРН є країною яка займає своє почесне місце в світовій економіці.
На ряду з Францією, Німеччина є «локомотивом» ЄС та є важливим пол гравцем на міжн арені. Була активним уч та ініціатором двох св воєн, а зараз приймає активну роль у миротворчих операціях НАТО.
Причини 1 і 2 світової війни - прагнення до нового перерозподілу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які тоді знаходилися переважно під контролем ВБ, Фр та США; оскільки Нім вважала себе «спізнілою нацією».
Активний прихильник процесу розширення ЄС на схід країн Болг, Латв, Лит, Мальти, Рум і Словач, а також Польщі, Чех, Угор, Ест, Словенії і Кіпру. Сукупність таких дій у перспективі не тільки зміцнила позиції єдиної Європи на міжн арені, але і в значній мірі посилила зовнішньопол потенц ФРН як держави - лідера процесу європ інтеграції.
ТРИ основних напрями європейської політики Німеччини:
- Поступове залуч країни в процес стабілізації ситуації в Югославії та в Західнобалканському регіоні в цілому, яке здійснювалося за доп активної участі в допомозі країнам регіону в рамках "Пакту стабільності".
- Послідовна підтримка прагнення країн Цент, Сх та Пд-Сх Європи стати членами ЄС. При цьому до числа таких країн може бути зарахована Тур, найбільш активним прихильником підключення якої до процесу європ інтеграції виступає Нім, зацікавлена в збереженні тісних ек і пол відносин з Анкарою.
- Зміцнення фінансової стабільності ЄС шляхом подальшої підтримки курсу "євро" за рахунок держ валютних резервів Німеччини.
Німецькі військово-повітр сили приймали в 1999 році участь у війні НАТО в Косово, а двома роками пізніше сили спеціального призначення воювали в складі антиталібської коаліції.
В останні 3 роки при владі Шредер відновив тісні контакти Нім із Фр, але таким чином, що нашкодив тим самим відносинам зі США, ВБ й країнами Сх Європи. Рішуча й часом не зовсім делікатна підтримка Шредером Путіна сприймалася в Сх Європі негативно. (Росія для Німеччини – дуже важл стратег партнер – Німеччина – величезний ринок збуту продукції енергетики для Росії). Шредер схильний у більшій мері, чим Фішер, до реальної політики не тільки стосовно Росії, але й до Китаю.
Після виборів до нім Бундестагу та формування нового уряду в жов 2009 р. тенденція до посилення міжн ролі Німеччини та її лідера Меркель. Меркель, за оцінками америк преси, на сьогодні є найвпливовішим європ лідером, випереджаючи таких пол важковаговиків, як Саркозі, Браун та Берлусконі.
Загалом у Нім існує майже цілковитий пол консенсус щодо зовнішньої пол на східноєвропейському напрямку. Фактично ця політика підпорядкована пріоритетності взаємин Німеччини з РФ. Відносини з Україною будуються як похідні від відносин з РФ, і годі сподіватися на те, що нині позиція Німеччини щодо Росії стане жорсткішою навіть у риториці, не кажучи вже про реальне наповнення.
«Запізніла» реакція Меркель на події в Грузії у сер 2008 р. — це вияв загального тренда в німецькій зовнішній пол щодо Росії після 2 св війни: всередині Нім сьогодні серед представників різних пол сил панує майже цілковита згода у ставленні до РФ. Пол пріоритетності відносин з Росією (Russia first), яку в попередні роки проводив Шредер, продовжувалася його політичним опонентом Меркель. Зміна кабінету в лист 2009 р. може лише посилити цей тренд.
Показовою демонстрацією подальшого посилення ваги Меркель на міжн арені став її виступ 3 лист 2009 р. перед Конгресом США (такої честі з німецьких канцлерів був удостоєний тільки Конрад Аденауер) та зустріч із президентом Обамою, на якій обговорювалися глобальні проблеми — Афганістан, ядерна програма Ірану, кліматичні зміни.
У центрі уваги світових ЗМІ Меркель була і на святкуванні 20-річчя падіння Берлінського муру 9 лист ц.р., де були присутні лідери країн ЄС, РФ, держсекретар США Гілларі Клінтон та інші впливові особи. Під час конференції «Падіння мурів» (Falling Walls) у межах святкування цієї дати, Меркель проголосила: слід працювати для створення «нового глобального порядку» і закликала Америку делегувати більше повноважень таким «багатостороннім» організаціям, як ООН.
З США відносини тіп топ, особливо після приходу Обами)) Непонятки тільки в плані НАТО… Німеччина була проти ведення військових дій в Іраці без необхідних на це причин та без рішення на це ООН. США (В особі НАТО) проігнорували цю позицію і почали військові дії.
Франція є важливим союзником Німеччини, оскільки вони разом є основною потугою ЄС і найбільш розвинені країни в рамках цього об’єднання. Вони є важливими ек партнерами обоє підтримують дружні відносини з Росією. Нім з Фр з самого заснування Європейського співтов мріяли про заснування в рамках ЄС своєї наднац оборонної організації, яка б протиставлялась НАТО. Ці дві країни на саміті з приводу 60-річчя НАТО в своєму виступі (Саркозі + Меркель) висловили своє певне невдоволення діяльністю цієї організації і висловили бажання мати більше повноважень в її рамках.