Вступ.
Для сучасного етапу науково-технічного прогресу властиве безперервне удосконалення елементної бази мікроелектроніки. Найбільш великі науково-технічні досягнення здійснюються в значній мірі завдяки широкому використанню електронних засобів вимірювання, обробки, управління. Особливо підвищилась роль електроніки з розвитком технології мікро схемотехніки, яка дозволяє значно зменшити габаритні розміри, масу, автоматизувати процес виготовлення електронних пристроїв, значно підвищити надійність електронних систем управління.
Широке застосування мікро-схемо техніки призвело до розвитку нового етапу комплексної автоматизації – гнучким автоматизованим виробництвом, управління яким основане на широкому використанні мікропроцесорів у мікро ЕОМ.
Широке впровадження цифрової техніки, що використовує інтегральну елементну базу, у радіоелектронні системи (РЕС) опрацювання і передачі інформації, а також в автоматизоване технологічне устаткування дозволило якісно поліпшити їхні основні параметри, розширити функціональні можливості.
Настроювання автоматизованого технологічного устаткування на необхідний режим роботи в основному здійснюється завданням параметрів функціонування цифрових пристроїв контролю і керування. Якісно виконати таке настроювання спроможний лише спеціаліст, який засвоїв нову область знань - цифрову техніку.
1.Побудова комбінаційної схеми.
Комбінаційні схеми реалізують функції, значення яких у даний момент часу визначаються лише сукупністю значень вхідних змінних у цей момент часу і не залежать від попередніх значень вхідних змінних.
Якщо алгоритм роботи комбінаційної схеми, що розробляється, заданий описово у виді набору словесно сформульованих умов роботи в окремих режимах, доцільно використовувати таку послідовність дій.
1.1 Упорядкування таблиці істинності.
Таблиця істинності – це одна з форм завдання логічної функції. Безпосередньо за таблицею побудувати структуру комбінаційної схеми достатньо складно. Доцільно спочатку перейти до завдання логічної функції у вигляді аналітичної формули.
В алгебрі логіки існують 2 основні аналітичні (алгебраїчні) форми представлення логічних функцій: досконала диз’юнктивна нормальна форма (ДДНФ) і досконала кон’юнктивна нормальна форма (ДКНФ).
Досконала диз’юнктивна нормальна форма ДДНФ – логічна сума кількох елементарних кон’юнкцій, в кожну з яких входять всі змінні без інверсій або з інверсією.
Мінімізація функції виконувалась за допомогою абсолютно диз’юнктивної нормальної форми. Вона описує булеву функцію єдиним образом. ДДНФ визначається як сума елементарних добутків, в яких кожна змінна зустрічається один раз з запереченням або без нього. ДДНФ використовує суму елементарних кон’юнкцій (мінтернів).
Правило запису ДДНФ по її таблиці істинності.
Щоб
записати ДДНФ, необхідно для кожної
комбінації вихідних змінних, що обертають
функцію у одиницю, записати елементарний
добуток, інвертуючи
змінні, які приймають на даному етапі
нульове значення, а всі отримані елементи
композиції з’єднати знаком
.
Таблиця істинності та вихідна функція Y зведені в таблицю 1:
Х3 |
Х2 |
Х1 |
Х0 |
Y |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
Таб. 1
ДДНФ для функції Y:
