3.1 Вступ

Вступ присвячується характеристиці існуючого рівня техніки і розгляду перспектив розвитку тієї галузі металургійного виробництва, до якої відноситься виконуваний дипломний проект. Логічним завершенням «Вступу» повинні бути завдання з розвитку даної галузі виробництва, з механізації у виробничих процесах, з удосконалення машин, а також значення питань, що розробляються в проекті, для даного підприємства.

3.2 Загальна частина

Ця частина проекту повинна дати загальне уявлення про підприємство, конкретніше про цех (дільницю), по якому ведеться проектування, і достатньо докладно - про виробничу дільницю, як повинне супроводжуватися кінематичними схемами механізмів.

Схеми виконуються по ГОСТу, на окремих аркушах. Внизу під схемою повинна бути розшифровка елементів схеми і нижче нумерація рисунків з її назвою (наприклад: Рисунок 1 - Кінематична схема рейкового штовхача).

Опис обладнання повинен містити наступне:

а) короткий опис технологічного процесу дільниці з вказівкою обладнання;

б) обладнання (у технологічній послідовності) в такому об'ємі:

- найменування машини (у вигляді підзаголовка);

• призначення, пристрій (основні частини і механізми), параметри, технічна характеристика, схеми.

3.2.1 Опис машини (механізма), механізму повинен включати: призначення, пристрій і роботу машини, докладну технічну характеристику.

Опис супроводжується рисунками, схемами з необхідними підписами і поясненнями.

3.3 Спеціальна частина

Основною, найбільш трудомісткою і змістовною частиною дипломного проекту є технічне рішення поставленої задачі.

При виконанні спеціальної частини повинні найповніше розкритися теоретичні знання і практичні навички дипломанта при рішенні самостійної технічної задачі в області ремонту металургійного обладнання.

Відповідно до цього спеціальна частина проекту включає:

3.3.1 Вибір методу ремонту. У практиці металургійних, заводів прийняті наступні методи проведення капітальних ремонтів обладнання: індивідуальний, вузловий, агрегатний, розосереджений. Необхідно вибрати метод проведення ремонту, що дає найбільший економічний ефект.

3.3.2 Змащування машини (механізма)

При висвітленні цього питання слід записати призначення змащування, потім потрібно описати як змащуються окремі вузли тертя з вказівкою змащувального матеріалу. Прикласти схему і таблицю змащування для свого механізма.

3.3.3 Аналіз умов роботи механізму і запропоновані заходи щодо збільшення терміну служби механізму.

У цьому питанні слід вказати вимоги до зносу деталей, їх відновлення, взаємного розташування деталей, відхилення форми поверхні і т.п. Намітити конкретні заходи по підвищенню стійкості цих деталей: зміцнення, змащування, застосування якісних вуглецевих або легованих сталей, термічну обробку, зміну конструкції (провести критичний аналіз існуючих конструкцій і схем машин того ж призначення).

Зробити такий аналіз студентові допоможе виробничий досвід використання машини: паспорт і технічна документація, спілкування з обслуговуючим персоналом.

3.3.4 В правилах технічної експлуатації з цього питання студент повинен відобразити питання правильної експлуатації і ремонту механізмів. Вказати терміни ревізій і ремонтів, знос деталей, що допускається.

3.3.5 Технологічний процес ремонту

Скласти документацію на ремонт. У переліку технічної документації слід вказати всю документацію: відомість дефектів, поопераційний графік проведення капітального ремонту, відомість дефектів.

При розробці технологічного процесу капітального ремонту обладнання необхідно описати наступні основні операції:

• розбирання машини на вузли, а вузли на деталі; очищення, дефектацию деталей; ремонт (відновлення) деталей; вузлове і загальне збирання машини, обкатку; випробування вузлів і машини вхолосту і під навантаженням; фарбування машини. Для наочності технологічний процес капітального ремонту машини необхідно зобразити у вигляді графічної схеми і дати відповідні пояснення.

При розробці технологічного процесу на розбирання і збірку вузлів і машини необхідно встановити раціональну технологічну послідовність розбирання і збирання. Тут важливо спочатку встановити перелік тих вузлів, які можна буде розбирати і збирати незалежно один від одного, а потім встановити перелік деталей і готових вузлів, з яких збирається машина.

При дефектації деталі ділять на три групи: придатні, непридатні, такі, що вимагають ремонту.

Придатні деталі знову подають на збірку, непридатні відправляють в металобрухт, а деталі, що вимагають ремонту, відновлюють. Для правильної дефектації важливо знати і вміти призначати величини граничного зносу для різних деталей і вузлів обладнання.

Слід мати на увазі, що ремонту (відновленню) піддають тільки дорогі, трудомісткі у виготовленні деталі, відновлення яких обходиться значно дешевше знов виготовлених.