ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО

ПОЛІТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ

Кафедра військово – спеціальної підготовки

Навчально-методичні матеріали Для забезпечення самостійної роботи студентів

за військово-обліковими спеціальностями:

021000; 021200; 094000; 094100; 094200; 430800; 240100; 250300; 250400; 121000; 093300.

МОДУЛЬ 1.ГП.01

“МЕТОДИКА РОБОТИ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ”

Одеса- 2010

Зміст

1. Воєнна доктрина України стор. 3 -16

1.2. Порядок проведення дізнання та

розслідування в Збройних Силах України . стор. 17-28

1.3. Кримінальна відповідальність військовослужбовців

за порушення норм МГП. стор. 29-41

1.4. Режим окупації та нейтралітету. стор. 42-50

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО

ПОЛІТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВО-СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

_00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри ВСП

cлужбовець

В.П.Пилипчук

"__" 2010 р.

Для студентів___________

(Курс) методичні рекомендації (завдання)

Для самостійної роботи студентів

Тема 1. Основи військового законодавства.

Заняття 1. Воєнна доктрина України.

Розглянуто і схвалено

на засіданні кафедри

"_____"__________ 2010 року Протокол №_____

м Одеса.

НАВЧАЛЬНА МЕТА:

1. Поглибити теоретичні знання щодо основ військового законодавства та його правових засад.

Час: 1 година.

Місце проведення: клас самостійної підготовки.

Метод: самостійна робота.

І. Навчальні питання

1.Воєнна доктрина України.

ІІ. Література

а) обов’язкова

1. Закон України " Про військовий обов’язок і військову службу" (зі змінами від 05.03.2009 року).

2. Указ Президента України № 1153 " Про положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України " (від 10 грудня 2008 року).

3.Біла книга 2008-оборона політика України (розділ 3 " Розвиток системи управління Збройними Силами, їх структура, чисельність, оснащення ").

4.Воєнна доктрина України.

б) додаткова

1.Підручник Основи законодавства України (параграф 11) – Нова книга, 2002 р.

ІІІ. Методичні вказівки на самостійну роботу

Вивчити:

1.Статтю 1. Військовий обов’язок (пункти 1-3), статтю 27. Зарахування в запас. Категорії запасу. Проходження служби у військовому резерві – Закону України " Про військовий обов’язок і військову службу ".

2. Главу ХІІІ. Проходження військової служби під час виконання військового обов’язку в запасі – Указ Президента України № 1153.

3. Принципи військового будівництва, структуру воєнної організації держави та основні повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України у військовій сфері.

Старший викладач кафедри

Військово-спеціальної підготовки

Службовець ЗС України В.В. Шурінов

Воєнна доктрина України.

Актуальність теми випливає з вимог Конституції України, Закону "Про основи національної без­пеки України" та Закону "Про оборону України" зі змінами до нього (№ 2002-Ш від 05.10.2000 р.). Новизна її зумовлена потребою визначення впли­ву нової Доктрини, як політичного документа держави, на розвиток Стратегії воєнної безпеки України.

На основі аналізу нової Воєнної доктрини України обґрун­товуються пропозиції та рекомендації щодо структури, основного змісту, порядку розроблення, затвердження та реалізації Стра­тегії воєнної безпеки України, як керівного документа в системі національної безпеки держави і в першу чергу до її реалізації Воєнною організацією держави.

До воєнної організації держави відносяться: Збройні сили України - основа воєнної організації держави, Прикордонні війська України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, а також відповідні правоохоронні органи.

Воєнна організація держави та її основа - Збройні сили держави, як відомо, існують не самі по собі. Вони є інструментом для реалізації його зовнішньої і деякою мірою внутрішньої політики, основним гарантом захисту національних інтересів.

Після розпаду Союзу в спадщину Україні залишилося могутнє угруповання військ чисельністю понад 800 тис. чол., що включало найбільш боєздатні частини, оснащені сучасним, на той час, озброєнням.

На території України дислокувалося 176 міжконтинентальних балістичних ракет шахтного базування (РС-18 і РС-22) з 1652 боєголовками, 42 стратегічних бомбардувальника Ту-95 МС і Ту-160 - до них малося 600 ядерних боєприпасів, більш 9 тис. танків, понад 11 тис. БМП і БТР, близько 18 тис. артилерійських систем, близько 1000 бойових літаків, величезна кількість інших систем зброї. На складах зберігалася кількість боєприпасів, ГСМ, продовольства, якого було достатньо, щоб екіпірувати п'ять фронтів. Закордонні джерела оцінювали вартість цього військового майна в 89 млрд. дол.

Очевидно, що для оборони країни треба мати набагато меншу армію. Тому будівництво ЗСУ проводилося одночасно з її різким скороченням, більш ніж на 75%.

За даними Лондонського інституту стратегічних досліджень, тільки до 1994 р. Збройні сили України продали зброї, боєприпасів і амуніції на суму 32,4 млрд. дол. На думку експертів, цієї суми з лишком вистачило б не тільки на реформування армії, але і на підняття економіки всієї держави. Нажаль, цього не сталося. Були допущенні серйозні помилки в розбудові Воєнної організації держави, та її основи - Збройних Сил України.