4. Законодавство України про вищу освіту.

Стаття 2. Законодавство України про вищу освіту

Законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України "Про освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про вищу освіту, то застосовуються правила міжнародних договорів.

Права вищого навчального закладу, передбачені цим Законом, що визначають його автономію, не можуть бути обмежені іншими законами.

4. Методологічні й теоретичні проблеми вищої освіти на сучасному етапі розвитку вищої школи.

1. переважно низький інтелектуальний рівень представників вищої влади та відсутність національної спрямованості політики в державотворенні.

2. приєднання України до Болонського процесу, метою якого є формування в Європі спільного освітньо-наукового простору. небезпека полягає в разі механічного запровадження принципів Болонського процесу і, як наслідок, можливе руйнування того унікального, природовідповідного і важливого, що створено в національній освітньо-науковій галузі.

3. адаптація нашої системи освіти до європейської кредитно-модульної системи.

4. мобільність студентів і викладачів у європейському просторі. Десятки тисяч наших дітей і молоді навчаються за кордоном.

5. проблема збереження та повернення до України власного інтелектуального потенціалу, наших учених. Ми продовжуємо втрачати свої інтелектуальні ресурси і готувати кадри для розвинених країн.

6. зміна структури навчального процесу в бік зменшення аудиторного навчання і збільшення самостійного навчання студентів та індивідуальної роботи. Одночасно це потребує й істотного коригування сутності, змісту і технологій навчально-методичного забезпечення.

7. Комерціоналізація та зміни в змісті вищої освіти зумовлюють те, що сьогодні вища школа дедалі схиляється в бік підготовки користувачів і споживачів, і занедбується підготовка генераторів нових знань, технологій, фахівців для забезпечення інноваційного розвитку держави.

8. Потребує невідкладного, в тому числі і законодавчого, врегулювання структура вищих навчальних закладів. Сьогодні в Україні відбувається малообгрунтоване нагромадження закладів різних форм і статусів: училища, технікуми, коледжі, інститути, академії, університети та ще й різних форм власності.

9. ВНЗ недержавної форми власності, яких за роки незалежності і демократії з`явилося в Україні дуже багато.

10. проблеми із забезпеченістю навчально-виховного процесу викладацькими кадрами.

11. недотримання ліцензованого обсягу прийому студентів та набори за спеціальностями, на які ліцензії взагалі відсутні. Безконтрольні набори ніяким чином не узгоджуються не лише з забезпеченістю професорсько-викладацьким складом, а й з обсягом навчальних площ.

12. Зростання якості вищої освіти потребує негайного подолання системи авторитарного управління у ВНЗ, де самоуправління є простою формальністю.

13. Ніяких позитивних змін не відбудеться без подолання явищ корупції, тотальний прояв якої є типовим при вступі до ВНЗ.