2.1. Соціоментальні характеристики української інтелігенції, які залежать від соціо-культурного типу суспільства
Соціо-ментальні характеристики української інтелігенції пов’язані з етнопсихічними складниками українського національного характеру. Як зазначає Г.Лозко, структура української нації складна, сюди входять чотири типи: нордійський, понтійський, динарський і остійський. У давні часи, коли суспільство розвивалося природним шляхом, за своїм характером, природженими здібностями, роллю у житті народу названі чотири типи відповідали чотирьом соціальним верствам. В Україні з Києворуських часів ієрархія цих верст мала такий вигляд: князь, воїни, хлібороби, наймити. У кожної з верств існував певний тип звичок, виховання, поведінки, а отже своя психологія, свій характер. Опираючись на праці Ю.Липи, О.Кульчицького, В.Липинського, Г.Лозко дає характеристику кожному із типів.
Нордійський тип відрізняється красивою зовнішністю, високим ростом, світлим волоссям, блакитними очима, довгим обличчям з прямим тонким носом, розвинутим підборіддям. Представники цього типу є витривалими, правдолюбними, пильними, впевненими у собі, розсудливими, мають силу волі і любов до порядку. Нордієць не терпить в інших розхлябаності, пліткарства, нестриманості у поведінці, галасу; не вміє прощати, не любить сам каятися. Він не швидко знаходить собі друзів, дуже вибагливий до товариства, до свого оточення, а коли такого не знаходить, віддає перевагу самотності. Понад усе цінує власну свободу, але більше відданий громадській ідеї, ніж своїй родині. Це тип державного мужа, аристократа, полководця, це не людина натовпу – він у всьому вивищується над натовпом.
Серед представників понтійського типу переважають люди середнього зросту, з темним волоссям, довгим обличчям, вузьким прямим носом, сірими або синіми очима. За характером це творчі натури, закохані у життя, мистецтво, революціонери, романтики, змовники, ідеалісти. Серед них багато винахідників, талановитих, пристрасних, обдарованих натур, їм притаманна певна нематеріальна духовна енергія, яка формує суспільство. Таку силу мають одержимі непересічні особистості.
Динарський тип представлений людьми огрядними, високими, міцно збудованими і сильними фізично. Вони веселі, співучі, люблять свій край, свою садибу, свою хату. Чесні, горді, сміливі, але дуже вразливі і добродушні. Природжені вояки, але воюють і повстають у крайніх випадках. Саме цей тип витримав усі навали і зберігся через тисячі років аж до наших днів. Він більше відзначається почуттєвістю, яка не спрямована на перетворення світу, бо динарці віддають перевагу почуттям перед пізнанням і волею. Але за наявності добрих провідників ці люди можуть досягти великих успіхів у розбудові держави.
Остійський тип – це повні, круглолиці, з невиразними простацькими рисами обличчя, часто з великим черевом. Досить посередні розумові здібності спонукають остійця пристосовуватися до середовища і не виділятися серед маси. Остієць – це типовий дрібний міщанин з вульгарними смаками. Він не вміє панувати над своїми забаганками, завжди розслабний і нерішучий у вчинках, ніколи не буває твердим і відчайдушним. Остійці не наділені якимись талантами чи одержимі якимись ідеями, працюють лише заради грошей і ніколи заради ідеї. Для остійця самобутні особистості, пророки, вожді, поети, борці небезпечні, бо він великий ледар і заздрісник, самотність його лякає, зате у колективі почуває себе комфортно, як вівця в отарі. Такі типи можуть бути небезпечними у критичні моменти історії [7, 138].
В історії розвитку української культури співвідношення усіх чотирьох типів не завжди було однаковим. В умовах державності України, коли суспільство було цілком ієрархізованим, українці мали свою провідну верству (князівство, боярство, дружинників), яка антропологічно і ментально складалася переважно із нордійського і понтійського типів. Її не могли знищити ні татаро-монгольська навала, ні польсько-литовське панування. Вона брала участь і у формуванні нової провідної верстви у часи козаччини [7, 139].