- •Трудове право
- •Поняття трудового права
- •Основна мета і завдання трудового права
- •Предмет трудового права
- •Індивідуальні і колективні відносини в сфері трудового права
- •Наймана праця і її правові ознаки
- •Метод трудового права
- •Типові риси (ознаки) методу трудового права
- •Поняття системи трудового права як галузі права. Основні інститути труд. Права
- •Поняття і значення принципів трудового права
- •10.Основні принципи правового регулювання трудових і безпосередньо пов’язаних з ними відносин
- •Поняття джерел трудового права і їх класифікація
- •Особливості джерел трудового права
- •Нормативні акти як джерела трудового права
- •Акти договірного та колективного характеру у сфері трудового права
- •Акти судової влади як одна із норм трудового права
- •Сфера дії нормативних актів
- •Поняття трудових правовідносин і їх розмежування від деяких похідних до них цивільних, адміністративних та інших правовідносин
- •Класифікація трудових правовідносин
- •Особливості трудових правовідносин
- •Умови і підстави виникнення трудових правовідносин
- •Складні юридичні склади
- •Сторони трудових правовідносин
- •Правовий статус іноземців у трудовому праві
- •Правове становище працівників у трудових правовідносинах
- •Основні права і обов’язки роботодавця
- •Особливості правовідносин пов’язаних з трудовими
- •Поняття і основні принципи соціального партнерства
- •Система і форми соціального партнерства
- •Представництво інтересів працівників і роботодавців
- •Угоди, як акти соціального партнерства, їх види і сторони
- •Укладення угод і їх зміст (ці два питання висвітлені в одній відповіді)
- •Поняття і сторони колективного договору
- •Порядок розробки і укладення трудового договору
- •Зміст колективного договору
- •Дія колективного договору і відповідальність при його укладенні і виконанні
- •Право працівників на об’єднання в профспілки
- •Правосуб’єктність профспілок
- •Права профспілок
- •Участь працівників в управління підприємством, установою, організацією.
- •Повноваження трудових колективів
- •Поняття трудового договору як підстава виникнення трудових відносин
- •Зміст трудового договору
- •Строк і форма трудового договору
- •Укладення трудового договору
- •Гарантії при прийнятті на роботу
- •Документи, що подаються при укладенні трудового договору. Випробування при прийнятті на роботу
- •Переведення на іншу роботу, як зміна умов трудового договору
- •Переміщення на інше робоче місце
- •Зміна істотних умов праці працівника
- •Види переведень
- •Загальні підстави припинення трудового договору
- •Припинення трудового договору за угодою сторін
- •Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадках порушення трудової дисципліни
- •Розірвання трудового договору за п. 1 ст. 40 кЗпП
- •Розірвання трудового договору за п. 2,5,6 ст. 40 кЗпП
- •Припинення трудового договору, що залежить від волі сторін
- •Припинення трудового договору внаслідок порушення правил при укладенні трудового договору
- •Правове регулювання відсторонення від роботи
- •Порядок оформлення звільнення працівника
- •Обов’язкова участь виборчого профспілкового органу під час розгляду питань пов’язаних із розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця
- •Гарантії і компенсації в деяких випадках припинення трудового договору і у зв’язку із затримкою видачі трудової книжки
Дія колективного договору і відповідальність при його укладенні і виконанні
Контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, чи уповноваженими ними представниками. У разі здійснення контролю, сторони зобов'язані надавати необхідну інформацію. Органи, які підписали колективний договір, щорічно, в строки, передбачені у ньому, звітують про його виконання.
Законодавством не передбачено відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання колективного договору. Проте щодо фізичних осіб, на яких покладено обов'язки виконання колективного договору, незалежно від того, чи представляють вони роботодавця, чи найманих працівників, встановлено і дисциплінарну, і адміністративну відповідальність.
На осіб, які представляють роботодавця чи профспілки або інші уповноважені органи і з вини яких порушено чи невиконано зобов'язання за колективним договором, накладається штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.
За вимогою профспілок, іншого уповноваженого органу роботодавець зобов'язаний вжити заходи, передбачені законодавством, до керівника, з вини якого порушуються чи не виконуються зобов'язання за колективним договором.
Діючим законодавством передбачена відповідальність за порушення і невиконання колективного договору. Так, згідно зі ст. 45 КЗпП України, на вимогу профспілкового органу роботодавець повинен розірвати трудовий договір з керівником, якщо він порушує законодавство колективні договори і угоди.
Також встановлена відповідальність навіть за ухилення від участі в переговорах про підготовку колективного договору. Так, на осіб, які представляють роботодавців чи профспілки або інпіі уповноважені органи і ухиляються від участі в переговорах про укладення, зміну або доповнення колективного договору чи навмисно порушили строк, визначений для цього, або не забезпечили роботу відповідної комісії у визначені сторонами строки, накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і вони несуть також дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.
Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про колективні договори й угоди визначається статтями 41', 412,413 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які були внесені Законом від 19 січня 1995 р.
Треба домагатися, щоб на практиці було досягнуто виконання заходів колективного договору в повному обсязі, щоб дії адміністрації і профкому щодо контролю за реалізацією договору були постійними і ефективними. Такий підхід стане запорукою попередження трудових конфліктів і суперечок.
Право працівників на об’єднання в профспілки
Професійні спілки — це організації, створювані на підставі вільного вибору громадян, пов'язаних спільними виробничими, професійними інтересами по роду їх діяльності, з метою представництва і захисту їх інтересів та соціально-трудових прав. Профспілки — незалежна громадська організація, наділена правовим статусом, визначеним законодавством. Законодавство України, зокрема Цивільний кодекс (ст.21), визнає профспілки юридичними особами. Це означає, що в результаті їх організаційної єдності, економічної самостійності, правової регламентації їх діяльності законодавством і статутними документами вони володіють право- і дієздатністю, спроможні виступати від свого імені з метою захисту своїх інтересів і в першу чергу — інтересів своїх членів та нести юридичну відповідальність.
Як громадська організація професійні спілки засновані на членстві, і кожний громадянин має право вільно визначатися щодо своєї участі в профспілці. Належність чи неналежність до них не тягне за собою будь-яких обмежень громадян у правах. Це положення закріплене статтею 36 Конституції України. При цьому слід зазначити, що в питаннях колективних інтересів професійні спілки захищають інтереси всіх працівників незалежно від їх членства в професійній організації. Це обумовлено тим, що умови прийнятого колективного договору поширюються на всіх членів трудового колективу, в тому числі і на тих, хто не є членом профспілки. Що ж до індивідуальних прав останніх, то вони не захищаються профспілками.
Діяльність професійних спілок здійснюється на підставі законодавства і колективних договорів, а регулюється нормами, встановленими керівними профспілковими органами.
Законодавчою базою профспілок є в першу чергу Конституція України, Кодекс законів про працю ( гл. II, XVI і ряд статей інших глав), Закон України «Про колективні договори і угоди», а також Закон СРСР від 10 грудня 1990 року «Про професійні спілки, права і гарантії їх діяльності» і Положення про права профспілкового комітету, установи, організації, затверджене Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 вересня 1971 року, які продовжують діяти до прийняття аналогічного національного законодавства. Крім того, правову основу діяльності профспілок складає також трудове законодавство в цілому, оскільки воно використовується профспілками для захисту прав та інтересів працівників.
На підставі вказаних законодавчих актів професійні спілки реалізують свої повноваження стосовно представництва і захисту трудових та соціально-економічних прав працівників у відносинах з роботодавцями, органами державної і місцевої влади, а також іншими об'єднаннями громадян.
Виконання цих функцій пов'язане з вимогою застосування прав, наданих профспілкам законодавством. Тобто надані законом права одночасно є обов'язком профспілок і означають не тільки можливість, а й необхідність, зобов'язання, вимогу їх виконати. Саме цим обумовлена юридична відповідальність профспілок, зокрема звільнених від основної роботи профспілкових працівників, за невиконання наданих їм прав.