55. Класифікація бухгалтерських документів за призначенням.

Класифікація документів.

За призначенням:

1)розпорядчі - містять розпорядження на здійснення господарські операції, але не підтверджують факту її здійснення (чеки, платіжні доручення банку).

2)виконавчі (виправдальні) - підтверджують факт здійснення операції (виписки банку з рахунку під-ва про зачислення чи списання грошових коштів, акти, квітанції...)

3)документи бухгалтерського оформлення - складаються самими працівниками бухгалтерії на підставі виправдальних документів або даних поточного обліку для технічної підготовки облікових записів (меморіальні ордери, бух. справки, розрахунки). Не мають самостійного значення. Часто використовують документи з усіма трьома ознаками - комбіновані (касові ордери, вимоги, лімітно-збірні карти...)

56. Класифікація бухгалтерських документів за порядком складання.

За місцем складання:

1) внутрішні (складається на самому підприємстві)

2) зовнішні (поступають з інших підприємств і організацій)

По способу складання:

1) ті, які складаються вручну

2) за допомогою обчислювальної техніки.

57. Класифікація бухгалтерських документів за способом відображення операцій.

В залежності від порядку відображення господарських операцій:

1)первинні складають у момент здійснення господарської операції (касові ордери, накладні на здачу продукції та ін.)

2)зведені складаються на основі однорідних первинних документів шляхом групування і узагальнення їх показників (звіти касира, авансові звіти та ін.)

По способу охоплення господарських операцій:

1)разові використовують для оформлення одної чи декількох операцій, які записуються в документ одночасно (грошові чеки, касові ордери та ін.)

2)накопичувальні використовуються для оформлення однорідних, таких, що систематично повторюються операцій протягом певного періоду (лімітно-забірні накопичувальні наряди і ін.)

58. Журнально-ордерная форма бухгалтерского учета

Журнально-ордерная форма бухгалтерского учета базируется на широком использовании системы накопительных и группировочных регистров — журналов-ордеров и вспомогательных ведомостей к ним. Записи в журналы-ордера (основные регистры) осуществля­ют непосредственно на основании исполнительных документов по мере их обработки (без составления мемориальных орде­ров). В журналах-ордерах хронологический и систематический учет совмещены. По внешнему строению журналы-ордера представляют от­дельные листки — регистры многографной формы, предназна­ченные для кредитовых записей того балансового счета, опера­ции на котором учитываются в данном журнале-ордере. В отдельных графах журнала-ордера указаны счета, корреспон­дирующие с дебетом данного счета. Формат этих регистров, размещение граф и порядок записей зависят от особенностей учитываемых операций. Каждому журналу-ордеру присвоен постоянный номер. Журналы-ордера для предупреждения повторных записей построены по кредитовому признаку: все операции отражают по кредиту данного синтетического счета и дебету корреспон­дирующих с ним счетов. Записи хозяйственных операций в журнале-ордере осуществ­ляют по шахматному принципу: в один рабочий прием сумму операции записывают одновременно по дебету и кредиту кор­респондирующих счетов. Это позволяет значительно сократить количество учетных записей, уменьшить объем учетной работы и повысить качество самого учета. В порядке исключения, с целью усиления контроля за со­хранностью и использованием денежных средств по отдельным счетам ("Касса", "Счета в банках", "Прочие средства" и др.) наряду с журналами-ордерами по кредитовому признаку ведут вспомогательные ведомости по дебету этих счетов. Одним из существенных преимуществ журнально-ордерной формы учета являются приспособленность учетных регистров для составления отчетности. Для этого заблаговременно в журна­лах-ордерах предусматривается перечень показателей отчетности, в разрезе которых и осуществляется текущий учет. Это дает воз­можность без дополнительных выборок и расчетов из учетных регистров получать необходимую информацию для составления отчетности.