Лекція 5. Особливості розгортання інтелектуальної рефлексії школярів

1. Рефлексія в організації мисленнєво-пошукового процесу суб’єкта.

2. Інтелектуальна рефлексія як спрямованість учня на аналіз засад власного способу дії.

3. Характеристика видів інтелектуальної рефлексії, її механізми.

4. Вікові особливості продуктивності і рефлексивної організації мислення.

Рефлексія в організації мисленнєво-пошукового процесу суб’єкта

Рефлексія відкриває людині спроможність осягнути світ, дає змогу зреалізувати пізнавальне ставлення до сутнього загалом, до свого буття, здатність пізнати й осягнути саму себе, свою буттєвість, свій світ, індивідуальність, власне Я. У літературі зустрічаються різні розуміння поняття рефлексії, однак слушно виділити два важливих аспекти: рефлексивну методологію як формозміст теоретичної діяльності людини та духовну активність самопізнання, яка розкриває специфіку внутрішнього світу особистості.

Процес рефлексування можна зобразити як динамічно-діяльнісну організацію рефлексивної регуляції діяльності людини (рис.1).

1 – рефлексивна дія як внутрішня логіка здійснення рефлексивного мінідіяння	Процесуальна організація рефлексивної регуляції	4 – діяльнісне рефлексування як реальна основа регуляції будь-якої діяльності й учинків
2 – рефлексивний процес як синтез та інтегральна дія сукупності інших процесів	д іяльності	3 – рефлексія як механізм розвитку і регуляції конкретної упредметненої діяльності

Рис.1. Динамічно-діяльнісна організація рефлексії

Значна кількість робіт з рефлексивної проблематики присвячена вивченню будови і складу рефлексивної дії. А.3. Зак, у форматі основних положень теорії діяльності О.М. Леонтьєва, розглядає рефлексію як особливу активність, спрямовану на вияснення людиною засад власних дій, виділяє предмет рефледіяльності (принцип, схему чи план прогнозованих дій), особливий зміст (зміна способу дій, які перетворюють предмет – «перетворення (самого) перетворення»), характер (усвідомлене відношення суб’єкта до себе і власних дій), функції (як умови побудови узагальненої дії). Дослідник залежно від співвідношення мети і мотиву діяльності, виділяє флексивні та рефлексивні дії. Відмінності між ними полягають у тому, що перші визначають сутнісний зміст певної конкретної діяльності і «змінюють, перетворюють об'єкти для оволодіння предметом діяльності», а об'єктами рефлексивних є самі флексивні дії. «При цьому мета рефлексивної дії також інша – це внутрішня логіка здійснення флексивної дії». Тому рефлексія – це особлива миследіяльність, яка визначає закономірні орієнтири, підстави власних дій, усвідомлення людиною схеми, плану побудови логічної форми своїх діянь.

Окремі дослідження присвячені виясненню особливостей динаміки рефлексивних актів у мисленнєвій діяльності. Так, А.Я. Большунов, В.А. Молчанов, Н.Г. Трофімов сутність рефлексії вбачають в «оцінці і санкціонуванні продуктів, що формуються в діяльності і процесів їх породження, а також контролі за реалізацією цих процесів». При цьому, на їх думку, рефлексивними є лише ті дії, котрі «охоплюють експлікацію засад тієї чи іншої оцінки або санкції та експлікацію критеріїв, за якими здійснюється контроль». Зазначені автори виділяють три форми рефлексивних дій: у першому випадку засади дій і оцінки продуктів діяльності експлікуються одночасно, тому рефлексивні акти здійснюються лише стосовно продуктів і результатів діяння, самі процеси їх становлення не розглядаються; у другому – експліковані раніше засади постають критеріями процесу становлення продуктів діяльності, рефлексія набуває форми контролю зазначеного процесу; у третьому, через експлікованість засад і прогнозованість бажаних оцінок продуктів діяльності, рефлексія пов'язується із передбаченням і створенням умов розгортання рефлексивних дій вибором тих чи інших стратегій рефлексування.

З’ясуванню значення рефлексії у структурі предметної дії присвячені дослідження І. Караліотаса. Він виділяє ретрофлексію як рефлексію над дією і власне рефлексію у дії. «Саме долучення рефлексивних функцій у дію ставить індивіда в позицію дослідника стосовно власної діяльності». На думку автора, функціонування рефлексивних процесів людини певною мірою співвідноситься з наявністю в неї відкритої пізнавальної позиції щодо реальності.