1.3. Методи оцінювання якості продукції
Оцінювання якості агропромислової продукції на основі врахування споживчих характеристик має системний підхід. Багаторазові фізико-хімічні, біологічні і споживчі властивості продуктів - цілком справедливо об'єднані в понятті якості, утворюючи єдину систему взаємопов'язаних і взаємообумовлених параметрів. Системний характер властивостей сільськогосподарської продукції полягає в їх діалектичній єдності. Системний підхід до вимірювання продукції полягає в комплексному врахуванні її властивостей. Так, зерно ячменю, яке використовується в пивоварній промисловості, має містити якомога менше білка. Водночас ячмінь, який використовується в круп'яній промисловості і для кормових цілей, повинен містити білка якомога більше.
Цінність молока, яке переробляється у вершкове масло, визначається переважно вмістом жиру, а молока, призначеного для безпосереднього споживання, - вмістом білка, жиру та інших корисних речовин. Якщо, наприклад, визначається якість молока за споживчою цінністю, вираженою вмістом жиру, то це не означає, що інші властивості не мають значення. Слід врахувати всі параметри, що лежать в основі товарознавчої оцінки.
Якість аграрної продукції оцінюють з урахуванням її призначення. Наприклад, плоди ягідних та більшості кісточкових, а також яблук і груш літнього та осіннього строків достигання непридатні для тривалого зберігання, а тільки для негайного вживання свіжими чи для короткочасного зберігання. Плоди ж яблунь та груш пізніх строків достигання придатні для довгострокового зберігання і реалізації у зимово-весняний період.
Поняття, що стосуються процесу та методів оцінювання якості, регламентовані стандартом ДСТУ 2925-94 [18].
Оцінювання якості - систематична перевірка того, наскільки об'єкт придатний для задоволення встановлених вимог. Оцінювання якості може проводитися з метою визначення можливостей постачальника у сфері якості. В цьому випадку, залежно від конкретних умов, наслідок оцінювання якості можна використовувати для кваліфікації, схвалення, реєстрації чи акредитації.
З терміном «оцінювання якості» можна застосовувати додатковий визначник залежно від галузі використання (наприклад, продукція, процес, система) і періоду, у якому проводиться оцінювання якості (наприклад, передконтрактне оцінювання якості продукції). Загальне оцінювання якості продукції постачальника може також включати оцінювання фінансових і технічних ресурсів підприємства в цілому.
Регламентоване значення показника якості продукції встановлюють нормативними документами. Може бути регламентоване номінальне значення показника, відносно якого відраховують допустиме відхилення, а також граничне найбільше або найменше регламентоване значення показника якості продукції.
Граничне значення показників якості і параметрів продукції наводять у нормативних документах і використовують під час контролю якості продукції.
Граничні значення можуть бути:
максимальними (наприклад, «масова частка домішок» не більша ніж 0,15%);
мінімальними (наприклад, «наробіток на відмову» не менший ніж 300 годин);
мінімальними і максимальними допустимими (наприклад, «маса не менша ніж 4,98 і не більша ніж 5,1 кг»).
Показник якості продукції може мати оптимальне значення, за якого досягається або найбільший ефект від експлуатації чи споживання продукції при заданих витратах на її створення, експлуатацію чи споживання, або заданий ефект за найменших витрат, або найбільше відношення ефекту до витрат. Під ефектом розуміють повне або часткове досягнення певної технічної, економічної або соціальної мети. До витрат належать витрати фінансових, матеріальних, трудових, природних та інших ресурсів, а також витрати на знешкодження побічних (шкідливих) ефектів.
Оптимізація має конкретний зміст тільки для визначення мети і за наявності встановлених обмежень. Ними є умови створення і експлуатації або споживання продукції, які допускаються науково-технічними, виробничими і експлуатаційними можливостями, вимогами техніки безпеки, охорони навколишнього середовища тощо.
Комплексний показник якості продукції є обґрунтованим, якщо його значення монотонно зростають (або монотонно зменшуються) в разі покращання якості продукції. Максимальне або мінімальне значення обґрунтованого комплексного показника якості продукції відповідає найбільшій ефективності її виробництва.
Методи визначення показників якості, що застосовуються для оцінювання агропромислової продукції, залежно від способу отримання інформації класифікують на: вимірювальний, розрахунковий, реєстраційний, соціологічний, статистичний, експертний, органолептичний. Вимірювальний метод визначення показників якості продукції ~ метод визначення значень показників якості продукції, який здійснюють на підставі даних, отримуваних від технічних способів вимірювань. Вимірювальний метод базується на інформації, яку одержують в процесі використання засобів вимірювання та контролю. За допомогою цього методу визначають значення таких показників якості, як маса виробу, сила струму, пі її ид кість автомобіля.
Розрахунковий метод визначення показників якості продукції - метод визначення значень показників якості продукції, к кий здійснюють на підставі використання теоретичних і (чи) емпіричних залежностей показників якості продукції від її параметрів. Розрахунковий метод в основному використовують під час проектування продукції, коли вона не може бути об'єктом експериментального дослідження. Цим методом можна встановити залежності між окремими показниками якості продукції. Розрахунковий метод визначає значення маси виробу, показників його продуктивності, потужності, міцності тощо.
Реєстраційний метод визначення показників якості продукції - метод визначення показників якості продукції, який здійснюють на підставі спостережень. Реєстраційний метод базується и а інформації, яку одержують шляхом реєстрації та підрахунку кількості певних подій, наприклад, відмов виробу під час випробування, підрахунку кількості дефективних виробів у партії.
Соціологічний метод визначення показників якості продукції - метод визначення значень показників якості продукції, який здійснюють на підставі збирання та аналізу думок фактичних або можливих її споживачів. Збирання думок фактичних або можливих споживачів продукції здійснюють усним способом, опитуванням або за допомогою поширення анкет, шляхом проведення конференцій, нарад, виставок, дегустацій тощо. Соціологічний метод іноді можуть застосовувати для визначення коефіцієнтів вагомості показників якості продукції.
Статистичний метод визначення показників якості продукції - метод оцінювання якості продукції, за яким значення показників якості продукції визначають, користуючись правилами математичної статистики.
Експертний метод визначення показників якості продукції - метод визначення значень показників якості продукції, який здійснюють на підставі висновків, зроблених експертами.
Органолептичний метод визначення показників якості продукції - метод визначення значень показників якості продукції, який здійснюють на підставі аналізу сприйняття органами чуттів: органи чуттів людини дають інформацію про отримання відповідних відчуттів; значення показника якості знаходять шляхом аналізу отриманих відчуттів, керуючись набутим досвідом. Тому точність і довговічність таких значень залежить від кваліфікації, навичок та здібностей осіб, які їх визначають.
Органолептичний метод не передбачає можливості використання технічних засобів (мікроскоп, мікрофон, слухова трубка тощо), які підвищують сприйняття органів чуттів. Цей метод часто застосовують для визначення показників якості напоїв, кондитерських, тютюнових, парфумерних виробів та іншої продукції, використання якої обумовлене або пов'язане з емоційним впливом на споживачів. Показники якості, які визначаються органолептичним методом, переважно виражають у балах.
Процес оцінювання якості продукції передбачає визначення рівня якості продукції.
Рівень якості продукції - відносна характеристика якості продукції, яка ґрунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості продукції з базовими значеннями відповідних показників.
Під час порівняння фактичних значень з базовими значеннями показників якості продукції зручно використовувати відносні значення. У цьому разі рівень якості визначатиметься сукупністю відносних значень або функціями від цих відносних значень.
Базове значення показника якості продукції - значення показника якості продукції, прийняте за основу під час порівняльного оцінювання її якості. Як базові значення можуть прийматися значення показників якості кращих вітчизняних і зарубіжних зразків, для яких є достовірні дані про їх якість; значення показників якості, які досягнуті в деякий попередній період часу, або заплановані значення показників перспективних зразків, що знайдені експериментальним або теоретичним методом; значення показників якості, задані у вимогах на продукцію. Відносне значення показників якості продукції наводять у безрозмірних величинах або процентах.
Визначення рівня якості агропромислової продукції - це складний процес, який залежить від виду продукції (рослинництва, тваринництва) та її характеру (однорідна, різнорідна).
Оцінювання рівня якості продукції. - сукупність операцій, яка складається з вибирання номенклатури показників якості оцінюваної продукції, визначення значень цих показників та порівняння їх з базовими.
Рівень якості продукції встановлюється в процесі науково-дослідних робіт, забезпечується в ході виробництва продукції і підтримується при її експлуатації чи споживанні.
Рівень якості однорідної продукції може бути встановлений диференційним, комплексним чи змішаним методами.
Диференційний метод оцінювання рівня якості продукції - метод оцінювання якості продукції, який ґрунтується на використанні одиничних показників її якості.
Диференційний метод оцінювання рівня якості полягає в розділенні порівнювальних одиничних показників якості виробу з аналогічними базовими показниками. Цей метод не дає можливості одержати однозначні числові значення рівня якості продукції, проте завдяки простоті й доступності він знайшов широке застосування.
Якщо рівень якості виробу перевищує рівень еталону чи відповідає йому, то всі відносні показники будуть більшими за одиницю чи дорівнюватимуть їй. Якщо ж деякі з них будуть менше одиниці, то висновок про рівень якості виробу диференційним методом оцінити неможливо, потрібно використовувати комплексний метод.
Комплексний метод оцінювання рівня якості продукції ґрунтується на використанні комплексних показників її якості.
Комплексний метод оцінювання рівня якості передбачає застосування узагальнених показників якості. Він дає можливість одержати однозначну числову оцінку рівня якості продукції.
Рівень якості при комплексному методі оцінювання дорівнює відношенню розрахункового узагальнюючого показника до встановленого раніше базового узагальнюючого показника.
Змішаний метод оцінювання рівня якості продукції ґрунтується на одночасному використанні одиничних та комплексних показників якості.
Змішаний метод оцінювання рівня якості застосовується в тих випадках, коли узагальнюючий показник якості, що використовується при комплексному методі, недостатньо повно враховує всі суттєві властивості продукції, наприклад, ергономічні, естетичні, патентно-правові.
Рівень якості продукції оцінюють змішаним методом таким чином:
об'єднують в групи одиничні показники і для кожної групи визначають певний комплексний показник (найважливіші показники допускається не об'єднувати в групи і використовувати як одиничні);
одержані комплексні показники якості по групах і виділені одиничні показники розглядають із застосуванням диференційного методу оцінювання.
У тому випадку, коли оцінюється якість різнорідної продукції, що часто буває необхідним при порівнюванні діяльності різних підприємств, застосовують індекси якості.
Індекс якості продукції - комплексний показник якості різнорідної продукції, виготовленої за певний проміжок часу, який дорівнює середньозваженому значенню відносних значень показників якості цієї продукції.
При визначенні індексів якості продукції враховується її якість і вартість, причому рівні якості продукції кожного виду беруться змінними, а вартість для базового і визначеного періодів не змінюється.
Для аграрної продукції, яка характеризується різноманітними властивостями (хімічними, фізичними, біологічними тощо), не завжди виправданим є бажання максимально врахувати всі характеристики та компоненти, якими корисна та чи інша сільськогосподарська продукція. Загальновідомо, що сільськогосподарські продукти є важливим джерелом різноманітних вітамінів. Разом з тим вміст вітамінів не є тією характеристикою сільськогосподарської продукції, яка становить основу її споживчої цінності. Суспільна корисність продукції сільського господарства, яка використовується для харчування, визначається, насамперед, вмістом білків, жирів, вуглеводів.
Системний підхід до оцінювання якості агропромислової продукції в ширшому розумінні полягає в тому, що комплексно враховується наявність взаємообумовлених взаємопов'язаних техніко-технологічних і еколого-економічних аспектів якості. Це означає, що, наприклад, з одного боку, враховуються фізико-хімічні властивості: жирність, вміст білків, цукристість, олійність соняшнику, міцність льонового волокна тощо, а з другого - споживчі властивості (вихід олії, цукру, волокна). Перша група властивостей є об'єктом товарознавчої оцінки, друга — об'єктом економічної оцінки. Оскільки рівень споживчої цінності окремих продуктів сільського господарства є функцією їхніх фізико-хімічних властивостей, оцінювання якості завжди буде однозначним. При цьому якість як міра корисності може розглядатися лише в межах задоволення конкретної суспільної потреби. Тільки за цієї умови оцінювання якості аграрної продукції господарства буде однозначним.