ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема 1. Фінанси та фінансова діяльність держави й органів місцевого самоврядування

1.Поняття фінансів

2.Функції фінансів

3. Фінансові ресурси держави

4. Фінансова система

5. Поняття фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування

6. Зміст фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування

7. Принципи фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування

8. Методи фінансової діяльності

9. Форми фінансової діяльності

10. Класифікація правових форм фінансової діяльності

1. Поняття фінансів

Фінансове право є галуззю права, що регулює значну кількість економічних, а саме - фінансових відносин. Тож для розуміння природи й особливостей цієї галузі права необхідно мати чітке уявлення про те, а що ж, власне, є фінанси.

Фінанси - це сукупність відносин, які спрямовані на утворення та витрачання фондів коштів, необхідних для виконання завдань і функцій держави, державно-владних органів, органів місцевого самоврядування. Це - грошові відносини, що виникають у процесі розподілу та перерозподілу внутрішнього валового продукту (далі -ВВП) і внутрішнього національного продукту (далі - ВНП), мають розподільчий характер і опосередковуються через доходи й видатки громадян, юридичних осіб, фінансово-кредитних установ, держави тощо.

Фінанси та гроші взаємозалежні, але не тотожні поняття. Гроші є інструментом фінансових відносин. Проте фінанси - це не всі грошові відносини, а лише ті, що пов'язані зі створенням, розподілом і використанням фондів коштів.

Об'єкт фінансів - грошові фонди, джерела фондів - фінансові ресурси відповідних ланок господарства.

Грошові фонди - виокремлені за певним цільовим призначенням грошові ресурси. Фонди поділяються на: централізовані (бюджети, Пенсійний фонд, Фонди соціального страхування) і децентралізовані (створені в галузях народного господарства, на підприємствах, в установах - фонд обігових коштів, фонд оплати праці, амортизаційний фонд, резервний фонд тощо).

Фінанси є економічною категорією, що виражає наявні суспільні відносини, а саме — фінансові. Тому поняття «фінанси» та «фінансові відносини» в науці зазвичай вважають тотожними.

Отже, характеризуючи фінанси, слід виходити з таких ключових елементів, як фінансові відносини (відображають рух коштів від одного суб'єкта до іншого) і фінансова діяльність.

Об'єктивна необхідність існування фінансів спричинена:

1) існуванням товарно-грошових відносин;

2) дією закону вартості;

3) застосуванням механізму розподілу та перерозподілу ВВП і національного доходу для забезпечення діяльності держави й органів місцевого самоврядування;

4) використанням механізму контролю за фінансами та за господарською діяльністю колективних й індивідуальних суб'єктів.

2. Функції фінансів

Фінанси виконують такі основні функції.

1. Розподільча - покликана забезпечувати організацію збалансованого й ефективного суспільного виробництва, а також розвиток усіх його галузей, що відповідають потребам суспільства для найбільш повного задоволення потреб людей. Відповідно до цієї функції держава й органи місцевого самоврядування отримують фінанси зі своїх фондів, а потім їх розподіляють.

Отже, розподільча функція виявляється при розподілі національного доходу, коли відбувається створення так званих «основних», чи «первинних», доходів, сума яких дорівнює національному доходу. Ця функція покликана забезпечувати організацію збалансованого й ефективного суспільного виробництва, а також розвиток усіх його галузей. Основними об'єктами реалізації розподільчої функції фінансів є обов'язкові платежі до бюджету й інших централізованих фондів коштів, а також джерела фінансування бюджетного дефіциту. Особливу роль відіграє процес перерозподілу доходів між бюджетами різних рівнів бюджетної системи України.

2. Контрольна - спрямована на постійний контроль за задоволенням суспільних потреб. Держава повинна чітко визначити, скільки їй потрібно податків для існування, а відтак податкові органи контролюють порядок їх сплати.

Контрольна функція фінансів виявляється в суворому контролі за розподілом ВВП між відповідними фондами та використанні їх за цільовим призначенням. Тобто, ця функція фінансів реалізується за такими основними напрямами:

♦ контроль за правильним і вчасним перерахуванням коштів у централізовані фонди коштів;

♦ контроль за дотриманням заданих параметрів централізованих фондів коштів з урахуванням потреб виробничого та соціального розвитку;

♦ контроль за цільовим і ефективним використанням фінансових ресурсів на підставі складених планів та кошторисів щодо утворення й використання фондів коштів.

3. Зміст ще однієї, стабілізаційної функції полягає в тому, щоб забезпечити всім суб'єктам господарювання та громадянам стабільні умови економічних і соціальних відносин. Неабияке значення при цьому має усталеність фінансового законодавства.

Інколи виділяють ще стимулювальну функцію фінансів.

Специфічною функцією фінансів є утворення, розподіл і використання фондів коштів. У зв'язку з цим об'єктивною основою фінансів є утворення, рух і використання грошових фондів.