2.2. Основні напрямки інвестицій дп «Бершадське мпд «Укрспирт»

У ДП «Бершадське МПД «Укрспирт», рішення про пріоритетні напрямки розвитку підприємства приймається Радою Директорів (на підставі Положення про Раду Директорів ДП «Бершадське МПД «Укрспирт»). Рада Директорів приймає пріоритетні напрямки, а також затверджує інвестиційну програму.

Одне з найбільш перспективних напрямків – розвиток виробництва етилового спирту. Маючи власну сировинну базу - налагоджене виробництво алкогольних напоїв, ДП «Бершадське МПД «Укрспирт» активно розвиває виробництво етилового спирту. Як показує практика, ці вироби володіють високими технологічними властивостями..

На капітальне будівництво в 2011 році було витрачено 1 507,1 тис. грн., З них:

- 1 087,1 тис. грн. витрачено на капітальне промислове будівництво;

- 420 тис. грн. - на непромислове капітальне будівництво.

Також було виділено кошти в розмірі 489,9 тис. грн. на придбання нового обладнання (189,6 тис. грн.) та обладнання замість зношеного (300,3 тис. грн.).

Ресурси на капітальне будівництво були виділені цілком з власних коштів (за рахунок амортизаційних відрахувань і прибутку).

У 2011 році також були освоєні кошти на НІіОКР в розмірі 6,5 тис. грн., З них 5 тис. грн. витрачені на поточні роботи для поліпшення виробництва (діючого), 1,5 тис. грн. - на роботи, спрямовані на поліпшення якості продукції, розробку та освоєння її нових видів, охорони навколишнього середовища.

У 2012 році заплановано витратити на інвестиційні проекти 3 591,1 тис. грн., З них:

- Придбання нового і заміна зношеного устаткування - 577,9 тис. грн.,

- Капітальне будівництво промислове, непромислове і громадянське -2 981,2 тис. грн., В тому числі, житлове будівництво-351,1 тис. грн.

- Інші вкладення - 32,0 тис. грн.

За напрямками діяльності, інвестиції будуть спрямовані на:

1. Технічне переоснащення потужностей - 1260 7 тис. грн.,

в т.ч. цех з виробництва етилового спирту 1 черга - 822,0 тис. грн., комплекс слабоалкогольних барж-133, 5 тис. грн., адміністративно-побутовий корпус ХМЦ - 60,0 тис. грн.

2. реконструкція відходо-очисних споруд - 23,5 тис. грн.

3. киснева станція - 24,5 тис. грн.

4. об'єкти енергетичного господарства підприємства - 129,7 тис. грн.

5. інженерний корпус - 85,3 тис. грн.

6. будівництво об'єктів соціально-культурного призначення-280,0 тис. грн.

У даний момент, з 2010 р. почалося будівництво нового цеху спиртоваріння. Загальні інвестиції складуть близько 4 млн. грн. Цей проект дозволить збільшити обсяг виробництва етилового спирту до 500 тис.л (новий цех дозволить випускати на 150 тис.л більше). Будівництво нового цеху спиртова ріння буде здійснюватися зі збереженням існуючої продуктивності, якість і собівартість випущених після реконструкції, будуть визначатися досконалістю використовуваних при цьому технології та обладнання. Введення проектованого цеху в експлуатацію передбачається здійснити в три етапи. На першому етапі частина нового цеху передбачається розмістити на вільних площах. Будівництво другої черги передбачається здійснити після введення в експлуатацію першої і демонтажу приміщень: нові виробничі потужності будуть частково розміщені на їхньому місці. Після введення в експлуатацію другої черги почнеться будівництво третьої. Введення першої черги заплановано на 2012 рік. Реалізація даних заходів дозволить не лише вивести виробництво на більш високий якісний рівень, а й закрити застарілі цехи, які є головним джерелом шкідливих викидів.

За даними звіту за 2011 р. Ряд проектів будуть реалізовані, зокрема буде впроваджена нова техніка:

- «Ножова центрифуга» (Цех роботи із сировиною). Захід дозволить оптимізувати процес мокрої обробкисировини, що призведе до поліпшення якості продукції та покращення умов праці.

- «Система лазерного центрування валів« Fixturlaser XA». Захід водиться з метою продовження терміну служби дорогих машин і механізмів тривалого терміну експлуатації.

2.3 Інвестиційний проект ДП «Бершадське МПД «Укрспирт» з виробництва біо-палива

Перспективним напрямком для вкладень сьогодні є нове виробництво. Коли на традиційних ринках спостерігається довготривалий спад, впровадження і розвиток інвестиційних проектів з нових послуг чи продуктів допоможе забезпечити зростання прибутку і оборотів з цього напряму. Для нашого підприємства таким проектом, безумовно, є цех з виробництва біо-палива. Розглянемо економічну ефективність цього проекту.

Для облаштування цеху з виробництва біо-палива на ДП «Бершадське МПД «Укрспирт» необхідно здійснити наступні вкладення:

1. Підготовка приміщення цеху і складу (в т.ч. вантажно-відвантажувального місця).

2. Придбання, транспортування та монтаж обладнання.

3. Підготовка виробництва.

4. Персонал та робітники.

Продуктивність цеху - 100 000 літрів на рік. З моменту запуску річні обсяги цеху становили 17 619л. і 23683л. у 2010 і 2011 рр.. відповідно.

Для облаштування цеху потрібно закупити наступне обладнання (таб.2.9).

Таблиця 2.9

Необхідне обладнання та матеріали для цеху з виробництва біо-палива

Найменування	Вартість, тис. грн.
Ванна попередньої обробки, 1 шт.	29,2
Нагрівальна установка, 1 шт.	78,9
Бродільна баржа, 1 шт.	1 34,6
Ванна для перегонки палива, 1 шт.	418
Відстійна камера, 1 шт.	67,3
Насос для відкачки палива, 2шт.	5,0

Місце під цех слід обладнати. Оскільки саме приміщення у підприємства є, то слід тільки привести в належний вигляд. За оцінками менеджменту підприємства, устаткування цеху такого рівня потужності та вантажно-розвантажувального майданчика перед ним обійдеться в 17 тис. грн.

Сукупні інвестиції за проектом таким чином досягають 52 680грн.

У цеху задіяно 11 чоловік (начальник цеху і 8 робочих), а також 2 фахівці працюють на відвантажувальний майданчику перед цехом. Бюджет оплати праці за рік представлений в таблиці (2.10).

Таблиця 2.10

Бюджет оплати праці в цеху з виробництва біо-палива, тис. грн.

Професія	Посада	Чисельність, чол.	Оплата праці за рік
Спеціаліст цеху	Начальник цеху	1	51,192
Спеціаліст цеху	Робочий	8	258,423
Робітник складу	Робочий вантажно-розвантажувальних робіт	2	68,421
РАЗОМ				378,036

Таким чином, постійні витрати на оплату праці, у тому числі соціальні відрахування і платежі, становить 378 тисяч 36грн. Крім оплати праці, також існують постійні витрати на електроенергію, орендні платежі, адміністративно-управлінський персонал та інші загальнозаводські витрати. Виділити точну суму досить складно, тому розрахуємо її виходячи із загальних витрат по заводу і частки займаної площі цехом:

З пост. ц. = З пост .* Ц/100% = 26 784,729 * 11% / 100% = 2 946,3202 тис. грн.,

де Зпост.ц. - Постійні витрати цеху за рік в тис. грн., З пост. - Загальнозаводські постійні річні витрати, Ц - частка займаної цехом виробничої площі.

Амортизація устаткування цеху становить 15,4% на рік. При розрахунках ми не будемо розглядати амортизацію будівлі та приміщення, а будемо вважати що вона покривається з суми постійних платежів.

До змінних витрат відносяться витрати на реагенти, витрати на бродильну суміш і паливо, що використовується в процесі бродіння (природний газ).

Обсяг реалізації продукції плануються, виходячи із завантаження: за 2012-й рік цей показник повинен досягти 20%, у 2013 - 40%, за 2014 - 60%, а з 2015 по 2018 - не менше 85%. У таблиці (2.11) представлені плановані обсяги реалізації по роках.

Таблиця 2.11

Планований обсяг реалізації біо-палива, тис.л.

	Рік
	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2108
Обсяг послуг, що надаються, тис.л.	20	40	60	85	85	85	85

Можна визначити операційні витрати за проектом (див. табл. 2.12).

Таблиця 2.12

Операційні витрати, тис. грн.

№ п / п	Статті витрат	2012р.	2013р.	2014р.	2015р.	2016р.	2017р.	2018р.
1	Сировина і матеріали	4435,20	9757,44	16099,776	25088,81	27597,69	30357,46	33393,216
2	Е / е і паливо
3	Заробітна плата і соціальні відрахування	12,71	13,34	14,01	14,71	15,44	16,22	17,03
4	Амортизація обладнання	5,09	5,09	5,09	5,09	5,09	5,09	5,09
5	Загальнозаводські витрати	29,46	31,52	33,73	36,09	38,62	41,32	44,21
6	Невиробничі витрати (маркетинг, реклама та ін)	1,83	2,11	2,42	2,79	3,21	3,69	4,24
Разом		4484,30	9809,52	16155,04	25147,51	27660,07	30423,80	33463,81

Таблиця 2.13

Інвестиції в основний капітал, тис. грн.

№ п / п	Найменування	Рік
		2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018
1	Обладнання	356,8	0	0	0	0	0	0
2	Будівництво та ремонт	170,0	0	0	0	0	0	0
Разом		526,8	0	0	0	0	0	0

Для зручності оцінимо проекту виходячи із середньої вартості за 1 тонну. Середня ціна в 2011 році склала 18,78145 тис. грн. Підвищення вартості відбувається не частіше 1 разу на рік. В умовах економічної кризи, а також з урахуванням того, що товар новий, і йому є дешеві замінники, нехай не такі якісні, зростання цін не буде перевищувати 5% порогу.

Складемо графік доходів по проекту (таб. 2.14).

Таблиця 2.14

Графік доходів за проектом, грн.

	Рік
	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018
Обсяг послуг, що над.,грн	595 629	1 191 258	1 786 887	2 531 423	2 531 423	2 531 423	2 531 423

Не виключено підвищення цін набагато більшими темпами, але будемо виходити з мінімально можливих темпів.

На основі отриманих даних зробимо розрахунок доходів і витрат за проектом, в тому числі розрахуємо дисконтовані витрати, доходи, а також сальдо і накопичене сальдо по роках (табл. 2.15).

Таблиця 2.15

Бюджет витрат і доходів за проектом, грн.

	Рік
	2012	2013	2014	2015	2016
Дохід, грн.	595 629,00	1 250 820,90	1 970 042,92	2 930 438,84	3 076 960,78
Інвестиційні витрати	5 268,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Операційні витрати	448 430,69	980 952,03	1 615 504,71	2 514 751,49	2 766 007,78
Чистий інвестиційний грошовий потік	141 930,31	269 ​​868,87	354 538,21	415 687,35	310 953,00
Дисконтований вигоди	465 626,17	764 395,69	941 153,23	1 094 406,99	898 317,18
Дисконтовані витрати	354 673,77	599 474,71	771 778,86	939 163,64	807 534,61
Чиста поточна інвестиційний грошовий потік	110 952,40	164 920,97	169 374,37	155 243,35	90 782,58
Накопичене сальдо	110 952,40	275 873,37	445 247,74	600 491,09	691 273,67

Фінансування даного проекту здійснюється з власних коштів підприємства. Рентабельність власного капіталу становить 27,92%, тому ставку дисконту візьмемо рівну цього відсотку. У минулому році ще можна було взяти банківський кредит, і дисконт був би нижче. Крім того, на запозичені засоби поширюється «податковий щит», і підприємство додатково могло економити на податкових відрахуваннях. Але в реальних економічних умовах не варто розраховувати на зовнішні джерела фінансування - по-перше, через їх дорожнечу, а по-друге, через складнощі в їх залученні. Крім того, початкові інвестиції відносно невеликі. Тому даний проект фінансується повністю з власних коштів.

До бюджету виплачується податок із прибутку, і ця сума не дисконтується (таб. 2.16).

Таблиця 2.16

Податки за проектом, грн.

	Рік
	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018
Податок на приб.	34 063,27	64 768,53	85 089,17	99 764,96	74 628,72	45 222,79	11 032,38

Потоки за проектом, скориговані з урахуванням податків (таб. 2.17):

Таблиця 2.17

Потоки за проектом, скориговані з урахуванням податків, грн.

	Рік
	2012	2013	2014	2015	2016
Дохід, грн	595 629,00	1 250 820,90	1 970 042,92	2 930 438,84	3 076 960,78
Інвестиційні витрати	5 268,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Операційні витрати	448 430,69	980 952,03	1 615 504,71	2 514 751,49	2 766 007,78
Чистий інвестиційний грошовий потік	141 930,31	269 ​​868,87	354 538,21	415 687,35	310 953,00
Податок на прибуток	34 063,27	64 768,53	85 089,17	99 764,96	74 628,72
Дисконтований вигоди	465 626,17	764 395,69	941 153,23	1 094 406,99	898 317,18
Дисконтовані витрати	381 302,35	639 055,75	812 428,71	976 422,05	829 322,43
Чиста поточна інвестиційний грошовий потік з урахуванням податків	84 323,82	125 339,94	128 724,52	117 984,95	68 994,76
Накопичене сальдо	84 323,82	209 663,76	338 388,29	456 373,23	525 367,99

Чиста поточна вартість (ЧДД) за проектом таким чином складає:

ЧДД = 84 323,82 +209 663,76 +338 388,29 +456 373,23 +525 367,99 +593 839,19 +635 491,71 = 2 843 447,99 грн.

Очевидно, що і з економічної точки зору проект виглядає привабливо.

Аналіз чутливості показує, на скільки повинні змінитися основні параметри, щоб проект залишався привабливим. У даному випадку, важливе значення має ціна продажутовару. Розрахунки показали, що при ціні 15,899 тис. грн. проект ще привабливий, але при ціні нижче він стає збитковим. Таким чином, при падінні ціни на понад 13% за інших рівних умов проект стає збитковим.

Обсяг беззбитковості (для першого року) становить:

Q = F / (PV) = 5 125 тонн,

де Q - беззбитковий обсяг продажів, F - постійні витрати за рік, P - ціна за тонну, V - змінні витрати на 1 тонну.

Бачимо, що обсяг продажів повинен значно впасти, щоб проект став беззбитковим. Тому обсяг продажів не буде визначальним фактором.

Внутрішня норма прибутковості проекту велика, тому що початкові вкладення відносно малі. Тому на ефективність проекту впливає геп між доходами і витратами, а в такому випадку слід акцентувати увагу на витратах і маркетингових вкладення, що дозволяють збільшити обсяг продажів і підвищувати вартість послуг за рахунок великих вигод для покупців.

Індекс прибутковості (BCR) розраховується наступним чином:

BCR = B / С,

де B - дисконтовані вигоди проекту, C - дисконтовані витрати по проекту. Якщо це співвідношення більше одиниці, проект вважається ефективним.

Для цеху з виробництва біо-палива індекс прибутковості дорівнює:

BCR = 5 577 713,30 / 4 942 221,60 = 1,13

Проект вигідний і ефективний за основними показниками ефективності. У першу чергу це обумовлено тим, що у ДП «Бершадське МПД «Укрспирт» вже були готові більшість основних фондів. У випадку, якщо цех і підсобні приміщення слід будувати з нуля, ефективність проекту буде набагато нижче. Важливо й те, що персонал вже підготовлений. Крім того, багато завдань проекту вже вирішені в рамках всього виробничого комплексу (охорона праці, екологічність виробництва, обладнання під'їзних шляхів і т.д.).

До труднощів реалізації належать, у першу чергу, організація безпечного виробництва. Крім того, робітники мають справу з природним газом при процесі бродіння. Важливим обмеженням є склад відкачки палива перед цехом - розміри його скромні, і якщо будуть замовлення, з яким цех може впоратися, то ймовірно виникнення проблем в цій частині. Тому в майбутньому необхідні додаткові вкладення для розширення можливостей складу та розвантажувальної зони. Ці вкладення можуть знаходитися на рівні 5-10 тис.грн. (оціночно за прогнозами фахівців ДП «Бершадське МПД «Укрспирт»).

Іншим важливим моментом у реалізації проекту є маркетингова діяльність. Вона була створена відносно недавно, і поки ще не розроблена стратегія по просування нової продукції. Збільшується навантаження на маркетинг, висока залежність ефективності проекту від ціни реалізації. Оскільки продукція відносно нова в даному регіоні, а їй існують дешеві аналоги, необхідно сформувати чіткі переваги продукту, що допоможе відділу продажів формулювати вигоди для потенційних клієнтів. Необхідно також виробити стратегію просування продукту для збільшення продажів і впізнанності. Переваги також є, в першу чергу це те, що вже є зацікавлені клієнти. З такими клієнтами робота вже ведеться, і швидше за все, вони будуть забезпечувати стабільний рівень реалізації. Для збільшення прибутку необхідно залучати також нових. Наступним важливим перевагою є те, що найближчим часом не передбачається поява конкурентів у цьому регіоні, так як у зв'язку з кризою різко скоротилися інвестиції у подібного роду компаній, і ДП «Бершадське МПД «Укрспирт» дуже вчасно вийшло на ринок з новою продукцією. Труднощами для розвитку проекту може бути той момент, що даний вид не є основною діяльністю, а крім того займає незначну частку в загальному прибутку підприємства. Але з розкручуванням кризових явищ, частка цього невеликого, але перспективного напрямку, у прибутку буде збільшуватися. Більш того, це практично гарантований прибуток, і не варто від неї відмовлятися.

Висновки по розділу 2

В даному розділі, мною було розглянуто організаційно-економічну характеристику ДП «Бершадське МПД «Укрспирт»:

- розглянуто структуру підприємства;

- описано основний вид діяльності, перераховано асортимент продукції, що випускається;

- порівняно показники фінансової звітності за три останні роки 2009 – 2011;

Із проведених порівнянь, спостерігається не стрімке але стабільне економічне зростання на ДП «Бершадське МПД «Укрспирт».

Також мною були досліджені такі показники, як:

- Рентабельність власного капіталу компанії (27,92% )

- Позиковий капітал фірми (3 992,1тис. грн.)

- Розраховано рентабельність сукупного капіталу (33,28%)

- Рентабельність продажів підприємства (12,08%)

- Рентабельність обороту за період (22,22%)

З проведених розрахунків бачимо, що рентабельність як продажів, так власного та сукупного капіталів знаходиться на досить високому рівні. Однак у порівнянні з 2010 роком, ефективність роботи знизилася. Так, наприклад, рентабельність продажу в 2010 році була вище на 19,86% - 12,08% = 7,77% (Rпр2010 = 3417/17209, 11 = 19,86%). Показники позитивно характеризує ефективність роботи підприємства, проте в динаміці спостерігається негативні тенденції.

У зазначений період оборотність капіталу склав 1,36, що помітно нижче, ніж показники в попередні роки (2,0 у 2009р., 1,93 у 2010р.). Це говорить про зниження ділової активності у фінансовому аспекті та зниженні інтенсивності використання капіталу. Однак у цей же період коефіцієнти ліквідності зросли:

- Коефіцієнт поточної ліквідності - з 2,15 у 2010 р . до 2,97 у 2011 р.;

- Коефіцієнт швидкої ліквідності - з 0,83 у 2010 р . до 1,21 у 2011 р.;

Таким чином, можна зробити висновки про загальне підвищення ефективності роботи підприємства, і досить хороших показниках в 2011 р.

Що стосується інвестиційної діяльності, то мною були розписані основні напрямки інвестицій ДП «Бершадське МПД «Укрспирт», проаналізовано стан інвестиційної діяльності та перспективи на майбутнє.

З даних досліджень можна зробити висновок про не зовсім ефективне інвестування коштівпідприємства. Це зумовлене насамперед не повним використанням усіх наявних потужностей. Рекомендації щодо ефективнішого управління інвестиційною діяльністю ДП «Бершадське МПД «Укрспирт» описані у 4 розділі даної роботи.

Також було створено інвестиційний проект ДП «Бершадське МПД «Укрспирт»з виробництва біо-палива, який розраховувався відповідно до нинішніх потреб ринку та можливостей підприємства. Результати розрахунків є оптимістичними і досить привабливими для подальшого втілення проекту в життя.

РОЗДІЛ 3. Основні аспекти застосування інформаційних технологій на підприємствах

3.1. Необхідність економічного обгрунтування ефективності автоматизації керування

Автоматизація керування вимагає значних капітальних вкладень, експлуатаційних витрат, витрат живої праці. Доцільність таких великих заходів вимагає доказів, що звичайно виконуються у виді розрахунків економічної ефективності.

Обгрунтування економічної ефективності автоматизації керування дозволяє вирішити не тільки це завдання, але і ряд інших:

· установити основні економічно ефективні напрямки автоматизації по окремим управлінським роботам;

· виявити можливий розмір річного економічного ефекту, забезпечуваного автоматизацією на конкретному підприємстві;

· визначити припустимий обcяг капітальних вкладень у систему автоматизованого керування на тому або іншому підприємстві;

· розрахувати термін окупності витрат на АСУ і порівняти його з установленими нормативами по відповідній галузі;

· виявити необхідність і доцільність витрат на створення і впровадження автоматизованої системи на кожному об'єкті;

· визначити вплив упровадження нової технології в керування виробництвом на техніко-економічні показники діяльності підприємства;

· вибрати економічно найбільш ефективний варіант АСУП у цілому;

· намітити черговість проведення робіт з автоматизації керування;

· порівняти економічну ефективність автоматизації керування з ефективністю інших заходів щодо нової техніки. [24.ст.68]

У багатьох фахівців створилася думка, що обгрунтування економічної ефективності АСУ забезпечує її ефективність. Це не так. Обгрунтування саме по собі не може відповісти навіть на просте питання про ступінь впливу завдань або функцій, розв'язуваних системою, на результати господарювання.

Обгрунтування економічно озброює проектувальників АСУ, указує їм напрямок руху, дозволяє одержати оцінку їхньої роботи. Але не більш. Економічний ефект АСУ забезпечує роботу проектувальників інших професій: системних інженерів, організаторів керування, постачальників завдань, фахівців із технічних засобів і ін. Саме вони повинні так побудувати АСУ й організувати її роботу, щоб була досягнута мета, зазначена економістами, що виконують обгрунтування економічної ефективності.

Ефект від АСУП створюється завдяки наявності на будь-якому підприємстві втрат, невикористаних можливостей і недостатньої технічної оснащеності управлінського апарата. Ефект виявляється в сфері керування й у сфері виробництва, на самому підприємстві, що автоматизується, і в його суміжників, у виробничій і суспільній сферах. [28.ст.147]

Відомі методики, що відбивають різні підходи, стосуються тільки економічної ефективності АСУП на самому підприємстві, що автоматизується.

Тут використовується досить широкий комплекс техніко-економічних показників ефективності, а для оцінок застосований метод порівняння. Використовується так само метод розрахунку припустимих показників, що орієнтують проектувальників на дотримання визначених параметрів систем. Розрахунки економії і додаткових прибутків засновані на порівнянні ситуації «до АСУП» і «при АСУП». У цьому порівнянні принциповим є питання про спосіб переходу до ситуації «при АСУП», оскільки ситуація «до АСУП» звичайно відома.

При розрахунках економічної ефективності часто виникають побажання декомпозиції розрахунків. Основні напрямки декомпозиції: розрахунок ефективності окремих підсистем АСУП, окремих завдань. Пропонують свої специфічні критерії економічності для кожної підсистеми, відмінні від критерію ефективності в цілому. [24.ст.290]

Для масових проектів АСУП такі багатоступінчасті обчислення ні до чого. У практику проектування АСУП обгрунтування економічної ефективності доцільно робити один раз – на першій стадії проектування. Розрахунок є підставою для твердження першої стадії проекту, дозволи на виконання робочих креслень, на відкриття фінансування при впровадженні АСУП. Масові багатоступінчасті розрахунки економічної ефективності АСУП створюють значні зайві витрати.

Перші розробки АСУ, виконані в 1959-1965 р., були більш ефективними, ніж наступні. В основному позначився вплив росту питомих витрат на устаткування. У перших АСУ фактична ефективність, як правило, перевищувала розрахункову.

По нашому вважається, на фактичну економічну ефективність АСУ в період їх розгорнутого масового створення вплинули в негативний бік наступні основні чинники: уведення нераціонального жорсткого порядку створення АСУ (ОРММ АСУП і ін.); залучення широкого кола непідготовлених розроблювачів; ріст вартості технічних засобів; низький рівень керування вирішенням проблеми автоматизації керування. [22.ст.159]

Крім того, створити і впровадити АСУ виявлялося мало. Одержати ефект від її функціонування - теж мало. Потрібно було ще підрахувати його, затвердити і переконати всіх, що він реально існує. Так, наприклад, процедура фіксації факту наявності економічного ефекту припускала потрійний рахунок: твердження ефекту у встановленому порядку, фіксація в акті приймання АСУ, підтвердження замовником із додатком документів. А це теж приводило до чималих витрат.

Створення АСУ вимагає єдиночасних витрат на розробку і впровадження АСУ, а також поточних витрат на функціонування системи.

Єдиночасні витрати на розробку і впровадження АСУ включають: попередні витрати (тобто витрати на розробку АСУ); капітальні витрати на придбання (виготовлення), транспортування, монтаж і налагодження обчислювальної техніки, периферійних пристроїв, засобів зв'язку, допоміжного устаткування, оргтехніки, продуктивного-господарського інвентарю, а також програмних засобів; витрати на будівництво (реконструкцію) будинків, споруд, необхідних для функціонування АСУ; витрати на підготовку (перепідготовку) кадрів; зміна оборотних коштів у зв'язку з розробкою і впровадженням АСУ. [20.ст.130]

Ефективність АСУ визначають зіставленням результатів від функціонування АСУ і витрат усіх видів ресурсів, необхідних для її створення і розвитку.

Оцінку ефективності АСУ проводять при: формуванні вимог, запропонованих до АСУ, аналізу створюваних та функціонуючих АСУ на відповідність заданим вимогам; вибору найкращого варіанта створення, функціонування і розвитку АСУ; синтез найбільш доцільного варіанта побудови АСУ за критерієм “ефективності-витрат”.

Оцінку ефективності АСУ проводять для: аналізу й обгрунтування доцільності створення функціонування і розвитку АСУ; вибору найбільш економічно ефективного варіанта розробки і впровадження АСУ; визначення розмірів відрахувань у ФЕС за створення АСУ й ін.

При оцінці економічної ефективності АСУ використовують узагальнюючі і загальні часткові показники.

Основним показником економічної єфективності АСУ є річний економічний ефект (розрахунковий і фактичний).

Розрахунковий річний економічний ефект від розробки і впровадження АСУ визначається як різниця між розрахунковою річною економією і розрахунковими приведеними витратами на розробку і впровадження АСУ. [21.ст.103]

При розрахунку народногосподарського економічного ефекту на етапі вибору найкращого варіанта за базу порівняння приймають техніко-економічні показники найбільш прогресивних способів виробництва продукції (робіт) у діючому виробництві.

Народногосподарський економічний ефект являє собою різницю між результатами діяльності і витратами за встановленим для даного заходу розрахункового періоду, з врахуванням народногосподарських економічних нормативів і інших встановлених обмежень. Причому, початком розрахункового періоду, у межах якого враховують витрати, приймають рік початку розробки АСУ. Кінець розрахункового періоду визначають у відповідності з терміном морального старіння технічних засобів і проектних вирішень АСУ. [17.ст.68]

При тотожності кінцевих результатів народногосподарський економічний ефект по порівнюваних варіантах визначається з врахуванням загальних інтегральних народногосподарських витрат у виробництві і споживанні по базовому і новому варіантам на весь об'єм виробленої продукції (роботи).

Розрахунки економічної ефективності АСУ виконують на стадіях, визначених відповідними державними стандартами і затверджують на підприємстві-замовнику АСУ.

В останні роки в розрахунках економічної ефективності враховувують економічну ефективність соціальної галузі - витрати в соціальній галузі на одну людину, виходячи із середньостатистичних значень. Розмір цього ефекту враховується при вивільненні працюючих. [19.ст.152]