- •1. Зміст курсу Змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •Конспект лекцій Змістовий модуль 1
- •Тема 1. Основи фінансів підприємств
- •1.1. Сутність і функції фінансів підприємств. Сфери фінансових відносин підприємств
- •1.2. Фінансові ресурси підприємств
- •1.3. Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи.
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств
- •2.1. Суть і форми здійснення грошових розрахунків
- •2.2. Характеристика форм безготівкових розрахунків
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 3. Грошові надходження підприємств
- •3.1. Доходи і грошові надходження підприємств
- •3.2. Класифікація грошових надходжень
- •3.3. Формування валового і чистого доходу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 4. Формування і розподіл прибутку
- •4.1. Сутність і функції прибутку підприємств
- •4.2. Визначення прибутку підприємства
- •4.3. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Оподаткування підприємств
- •5.1. Сутність, функції та елементи податків
- •5.2. Класифікація податків, які сплачують підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Змістовий модуль 2
- •Тема 6. Оборотні кошти
- •6.1. Сутність, склад, структура та джерела формування оборотного капіталу підприємства
- •6.2. Методи обґрунтування потреби підприємства в оборотному капіталі
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 7. Кредитування підприємств
- •7.1. Сутність і принципи кредитування підприємств
- •7.2. Види кредитів, що надаються підприємствам
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів
- •8.1. Економічна сутність та класифікація основних засобів
- •8.2. Знос і амортизація основних засобів
- •8.3. Інвестиційна діяльність підприємства та методи її здійснення
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 9. Оцінка фінансового стану підприємства
- •9.1. Фінансовий стан підприємства, методи його оцінки
- •9.2. Показники оцінки фінансового стану підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 10. Фінансове планування на підприємствах
- •10.1. Зміст та задачі фінансового планування
- •10.2. Бюджетування у системі фінансового планування
- •10.3. Оперативне фінансове планування
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 11. Фінансова санація підприємств
- •11.1. Фактори виникнення фінансової кризи на підприємстві
- •11.2. Фінансова санація підприємства та порядок її проведення. Фінансові джерела санації
- •Завдання до теми № 1 Основи фінансів підприємств
- •Знайдіть точне визначення фінансів підприємств:
- •З нижчезазначених відповідей оберіть ту, яка характеризує основне призначення фінансів підприємства:
- •Яке з визначень найбільш точно характеризує фінансовий механізм підприємств?
- •Завдання до теми № 2 Організація грошових розрахунків підприємств
- •Завдання до теми № 3 Грошові надходження підприємств
- •Завдання до теми № 4 Формування і розподіл прибутку
- •Завдання до теми № 5 Оподаткування підприємств
- •Завдання до теми № 6 Оборотні кошти
- •Завдання до теми № 7 Кредитування підприємств
- •Завдання до теми № 8 Фінансове забезпечення відтворення основних засобів
- •3. Відтворення основних засобів – це…
- •Завдання до теми № 9 Оцінка фінансового стану підприємств
- •Фінансовий стан підприємства характеризується...
- •Фінансовий стан підприємства залежить від...
- •Основними завданнями аналізу фінансового стану є...
- •Завдання до теми № 10 Фінансове планування на підприємствах
- •Результатом перспективного фінансового планування є розробка:
- •Ефективність реалізації фінансової стратегії досягається:
- •Завдання до теми № 11 Фінансова санація підприємств
- •Питання для підготовки до пМк
- •Список літератури
2.2. Характеристика форм безготівкових розрахунків
Розрахунки платіжними дорученнями. Платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника банку, котрий його обслуговує, про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача. Розрахунки платіжними дорученнями – одна з найпоширеніших форм безготівкових розрахунків у господарському обороті України. Позитивною стороною такої форми розрахунків є її універсальний характер і відносно простий та швидкий документообіг.
Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями. Платіжні вимоги-доручення – це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин. Верхня частина – вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт чи послуг. Нижня частина – доручення покупця банку, який його обслуговує, перерахувати належну суму коштів з його рахунка на рахунок постачальника. Цей розрахунковий документ заповнює постачальник (отримувач грошових коштів) і направляє покупцеві (платнику коштів). Покупець, коли він згоден оплатити товар (роботи, послуги), заповнює нижню частину цього документа і направляє його у банк, який його обслуговує для переказу акцептованої суми на розрахунковий рахунок постачальника.
Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків. Розрахунковий чек – це розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунка (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної у чеку суми коштів. Чекодавець – юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його. Чекодержатель – підприємство, котре виступає як отримувач коштів на чек. Банк-емітент – банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) підприємству або фізичній особі.
Розрахунки за акредитивами. Акредитив – це договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк з доручення клієнта зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручити іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж. Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів.
Покритий – це акредитив, який передбачає попереднє депонування коштів, непокритий – акредитив, оплата за яким у разі тимчасового браку коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом наданням банківського кредиту.
Відзивний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом будь-коли без попереднього повідомлення бенефіціара. Безвідзивний – може бути анульований або умови якого можуть бути змінені тільки за згоди бенефіціара, на користь якого він був відкритий, і банку-емітента.
Вексельна форма розрахунків. Вексельна форма розрахунків – це розрахунки з відстрочкою платежу між постачальником (отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів), які оформлюються векселем. Вексель – це письмове безумовне зобов'язання, боргова розписка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у відповідному місці.
Простий (соло-вексель) виписується і підписується покупцем (векселедавцем) і є його борговим зобов’язанням оплати кредитору вказану суму в установлений час. Векселедавець бере на себе зобов’язання особисто сплатити за векселем певну суму грошей у точно зафіксований час у майбутньому або в час, визначений власником векселя.
Переказний вексель (тратта) – це документ, який регулює вексельні відносини трьох сторін: кредитора (трасанта), боржника (трасата) і отримувача платежу (ремітента). Трасант (векселедавець) – особа, що виписує вексель. Трасат (платник) – особа, яка зобов'язана за наказом сплатити за векселем. Отож, за переказним векселем (на відміну від простого) платником є не векселедавець, а інша особа, яка має письмово підтвердити свою згоду на це, тобто акцептувати тратту. Тому переказний вексель має форму наказу трасанте платнику (після акцепту платника називають акцептантом) сплатити за векселем. Ремітент – перший отримувач або перший векселевласник, на користь якого виставляється вексель.
Особливості розрахунків в електронних системах типу «Клієнт-банк». Підприємства для оперативного ведення своїх рахунків у банку можуть застосовувати програмно-технічний комплекс «клієнт – банк». Ця система забезпечує автоматичне ведення поточного стану рахунка клієнта в банку, з урахуванням проведених початкових та зворотних платежів. Розрахунки через систему «Клієнт-банк» здійснюються за допомогою електронних розрахункових документів.