Розділ 7

КОНТРОЛЬ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ

7.1 Педагогічні вимоги до здійснення контролю та корекції навчальних досягнень учнів з географії

Визначення рівня географічної компетентності школярів, який характеризує міру оволодіння учнями емпіричними й теоретичними географічними знаннями та вміння, навички та досвід оперування ними, є важливим складником реалізації процесу навчання географії у загальноосвітній школі (див. п.2.2.1). Здійснюється це визначення за допомогою контролю виконання учнями навчально-пізнавальних дій і результатів їхнього навчання. Контроль є обов’язковим складником процесу навчання географії і організовується й проводиться вчителем на основі встановлення рівня навченості учнів (див. п.1.2).

За правильної організації навчально-виховного процесу контроль сприяє розвиткові пам’яті, мислення та інтелектуальних умінь учнів. Він допомагає вчителю здобути об’єктивну інформацію (зворотний зв’язок) щодо перебігу та розвитку навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Таким чином, контроль результатів навчання географії – це перевірка (виявлення, встановлення рівня сформованості) й оцінювання навчальних досягнень учнів, тобто, визначення обсягу, рівня та якості засвоєння географічного навчального матеріалу та виявлення успіхів у навчанні, прогалин у знаннях, уміннях і навичках окремих учнів і всього класу для внесення необхідних коректив у процес навчання з метою вдосконалення його змісту, методів, методичних прийомів, засобів і форм організації.

Корекція (від лат. англ.? correction – виправлення, поліпшення) результатів навчання географії – це часткове або повне виправлення недоліків раніше сформованих знань і вмінь учнів. Корекція знань і вмінь учнів є неодмінною умовою процесу контролю їхньої навчальної діяльності та навчальних досягнень. Утім вона має здійснюватись на будь-якому етапі навчання географії. Тобто вчитель повинен завжди обґрунтовано виправляти помилкові відповіді чи вирішення завдань учнями, коментувати результати письмових та графічних робіт тощо. Конкретні методи та прийоми корекційної коригувальної? роботи вчителя географії визначаються у кожному випадку видом помилок та індивідуальними особливостями учнів, які припускаються цих помилок.

До основних завдань контролю навчальних досягнень учнів з географії належать:

1. виявлення рівня правильності коректності?, обсягу, глибини й міцності засвоєних учнями географічних знань і вмінь;

2. отримання інформації щодо характеру навчально-пізнавальної діяльності учнів і рівня їхньої самостійності й активності у навчальному процесі;

3. визначення ефективності методів, методичних прийомів, засобів і форм організації навчання, які застосовано вчителем.

Отже, контроль входить органічною частиною у процес навчання географії й складається з перевірки та оцінювання навчально-пізнавальної діяльності та навчальних досягнень учнів.

Перевірка править за складник контролю, завдання якого полягає у виявленні рівня знань, умінь, навичок учнів, досвіду творчої діяльності, емоційно-ціннісного ставлення до довкілля та порівняння їх з вимогами навчальної програми з географії.

Зазначимо, що і перевірка, і оцінювання навчальних досягнень учнів мають виконуватися за допомогою контрольних запитань і завдань, які створюються саме на основі врахування міри навченості учнів, тобто:

1) репродуктивних запитань і завдань, що використовуються для контролю сприйняття, розпізнавання, запам’ятовування й відтворення учнями географічної навчальної інформації та застосування ними знань і вмінь у знайомій ситуації. Тобто за допомогою запитань і завдань цього рівня перевіряється та оцінюється міра навченості учнів: розпізнавати, називати, згадувати, описувати, наводити приклади, розрізняти, знаходити та позначати на карті географічні об'єкти вивчання; формулювати зміст основних географічних понять і термінів; демонструвати об'єкти на карті; виконувати дії за зразком тощо;

2) продуктивних запитань і завдань, що мають на меті контроль розуміння та застосування учнями відомих алгоритмів діяльності під час вирішування стандартних завдань і володіння учнями елементарними вміннями й навичками. А отже, за запитаннями та завдання цього рівня перевіряється та оцінюється ступінь навченості учнів: визначати, характеризувати, пояснювати та порівнювати з виявленням відмінностей географічні об'єкти вивчання; добирати та користуватися географічною інформацією з різних джерел; готувати повідомлення; орієнтуватися в довкіллі; спостерігати, фіксувати та виокремлювати основні риси об'єктів вивчання; вимірювати певні параметри цих об'єктів і графічно-знаково ілюструвати отримані результати; наносити на карту вибіркову інформацію тощо;

3) проблемних запитань і завдань, що використовуються для контролю перенесення та самостійного вибудовування учнями низки міркувань і доведень, виконання ними нестандартних завдань і продуктивного застосування географічних знань і вмінь. Тобто, на основі запитань і завдань цього рівня контролюється міра навченості учнів: аналізувати та оцінювати об'єкти вивчання; встановлювати географічні причинно-наслідкові зв’язки; висловлює судження; виконувати нестандартні завдання, для вирішування яких треба самостійно створювати алгоритми; ефективно користуватися джерелами різноманітної географічної інформації;

4) творчих запитань і завдань, що націлено на контроль наявності в учнів досвіду застосування знань і вмінь у новій, зміненій ситуації, та вміння їх трансформувати з метою здобування нових знань і визначення оригінальних способів дій. Звідси, за допомогою запитань і завдань цього рівня перевіряється та оцінюється ступінь навченості учнів: робити висновки; узагальнювати та екстраполювати, у т.ч. прогностично, інформацію щодо географічних об'єктів вивчання; давати соціально-економічну оцінку; встановлювати нові та пояснювати географічні причинно-наслідкові зв'язки; застосовувати прийоми географічного моделювання з аналізом і верифікацією відповідних моделей; обґрунтовувати та проектувати хід досліджень; виявляти закономірності і пропонувати шляхи розв'язання географічних проблем тощо.

Учитель, котрий організує та проводить перевірку та оцінювання навчальних досягнень учнів з географії, має дотримуватися низки дидактичних вимог. По-перше, це урахування учнівських вікових та індивідуальних особливостей, на підставі аналізу яких учитель має своєчасно виявляти відставання окремих учнів чи груп школярів і надавати їм необхідну допомогу. По-друге, це те, що перевірка й оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності школярів має бути систематичною, всебічною та об’єктивною. Тобто, учитель має здійснювати контроль кінцевих результатів навчання учнів з усіх тем програми, виявляючи навчальні досягнення як кожного учня, так і всього класу. По-третє, при оцінювані учнів учитель мусить дотримуватися принципу відкритих перспектив, тобто, школярі повинні за будь-яких умов мати можливість поліпшити свої навчальні результати. Нарешті, по-четверте, вчителю важливо пам’ятати, що виставляння оцінок учням має носити умотивований та відкритий характер. Тобто школярі повинні розуміти, за якими критеріями оцінюються їхні знання і вміння з географії та у чому полягають досягнення чи недоліки їхньої навчально-пізнавальної діяльності. До того ж, при оцінюванні вчитель має виявляти педагогічну тактовність і культуру.

Отже, заключним актом контролю має бути виставлення вчителем певної оцінки (бала). При цьому оцінювання визначає вельми важливий аспект контролю досягнень, оскільки характеризує рівень засвоєння та якості знань і вмінь, здобутих учнями у процесі навчання, а також їхню готовність до застосування цих знань і вмінь на практиці. Крім того, певна виставлена оцінка, крім найвищої, показує відмінність між тим, що учень знає з певних питань програми, і тим, що він повинен знати з цих самих питань у певний момент навчання. Іншими словами – оцінка має демонструвати рівень сформованості географічних компетентностей учнів.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів учитель географії зазвичай керується кількома групами критеріїв, серед яких:

1) нормативні критерії, які регламентують оцінювання з огляду на відповідність знань нормам, що встановлюються чинними шкільними програмами з географії та на основі рекомендацій з оцінювання за дванадцятибальною системою, які надаються відповідними державними установами;

б) порівняльні критерії, які спираються на оцінювання на основі порівняння навчальних досягнень одного учня з аналогічними результатами інших учнів;

в) особистісні критерії, які відповідають таким принципам оцінювання, за яких результат перевірки навчальних досягнень певного учня зіставляється з його минулими результатами та у такий спосіб установлюється динаміка успішності навчально-пізнавальної діяльності школяра.

У практиці навчання географії оцінювання результатів навчання учнів досить часто здійснюється саме на основі порівняльного критерію. Однак, це може призвести до порушення принципу індивідуалізації контролю досягнень, позаяк порівняння успіхів одного учня з успіхами іншого може носити недостатньо об’єктивний характер з огляду на різні психофізіологічні особливості школярів й, загалом, мати неетичний і навіть образливий характер. Тому найдоцільніше поєднувати нормативний критерій оцінювання з особистісним.

У цілому під час оцінювання навчальних результатів з географії передусім ураховуються такі ознаки, як:

1. правильність і науковість викладання географічного матеріалу учнем;

2. повнота розкриття географічних понять, причинно-наслідкових зв’язків і закономірностей;

3. точність вживання географічної, у т.ч. картографічної, термінології;

4. ступінь самостійності відповіді;

5. логічність і доказовість у викладанні матеріалу;

6. рівень сформованості інтелектуальних умінь і прийомів самостійної навчально-пізнавальної діяльності.

Додаткові вимоги ставляться до виконання учнями письмових і графічно-знакових робіт, під час оцінювання яких ураховується:

1. дотримання планів та алгоритмів характеристик географічних об'єктів вивчання;

2. грамотність написання географічних назв і термінів;

3. відповідність і акуратність записів;

4. дотримання вимог до заповнення контурних карт;

5. точність, логічність і акуратність використання та/або створення графічно-знакових моделей;

6. своєчасність виконання завдань.

Дотримання вчителем дидактичних вимог до проведення контролю навчально-пізнавальної діяльності й навчальних досягнень учнів сприяє формуванню навичок самоконтролю діяльності та досягнень учнів, який реалізується як самоперевірка ними ступеня засвоєння вивченого географічного матеріалу та правильності виконання вправ шляхом зворотних дій, самооцінки реальності отриманих відповідей у задачах тощо. Контроль педагогами та самоконтроль учнями досягнутих у процесі навчання результатів є важливими стимулами до навчання. Органічне поєднання таких різновидів контролю може сприяти формуванню вагомого мотиву, який зумовлено інтересом до навчання географії, почуттям задоволення від успіхів і радістю від подолання труднощів і досягнення мети.

Самоконтроль діяльності та досягнень учнів теж можна умовно поділити на два відповідні та взаємопоєднані складники: самоперевірку діяльності та самооцінку досягнень. При цьому самоперевірка діяльності учнів буде полягати в усвідомленому регулюванні ними своєї діяльності задля забезпечення таких її результатів, які відповідали б поставленим цілям, вимогам, нормам, правилам і зразкам. А отже за мету такої самоперевірки буде правити саме запобігання помилкам та їхнє виправлення.

Самооцінка ж досягнень учнів має передбачати їхнє критичне ставлення до своїх здібностей і можливостей та об’єктивне, у т.ч. порівняльне, оцінювання досягнутих результатів "до числа" за певними кількісними та/або якісними критеріями, спрямоване на покращення навчальних здобутків. З таких позицій учнів можна поділити на тих, хто переоцінює себе, недооцінює себе та оцінює себе адекватно.

Для формування складників самоконтролю учнів учителю доцільно вмотивовано пояснити виставлену ним учневі оцінку, запропонувати йому оцінити свою відповідь, організувати в класі взаємоперевірку та взаєморецензування відповідей учнів тощо.

Самоперевірку та самооцінку діяльності та досягнень учнів слушно стимулювати стосовно тієї частини географічних знань, умінь і навичок, рівень засвоєння яких можуть легко визначити самі учні (наприклад, щодо географічних назв, фактів, термінів тощо). Для організації самоконтролю діяльності та досягнень учнів доцільно ознайомити з нормами та критеріями перевірки та оцінювання знань, звертаючи увагу на те, що помилки можуть бути істотними і менш істотними з огляду на критерії та мету контролю. Результати самоконтролю знань з окремих тем корисно фіксувати у класному журналі. Це робить їх більш вагомими та значущими, впливаючи на посилення відповідальності учнів за їхню навчально-пізнавальну роботу та на виховання почуття власної гідності й інших чеснот.

Насамкінець зазначимо, що позаяк контроль і корекція учнівських результатів навчання забезпечують функціонування зворотного зв’язку в навчальному процесі, тобто отримання учителем інформації щодо характеру проблем учіння школярів і типових недоліків їхніх навчальних результатів, то саме ці контроль і корекція і зумовлять необхідність внесення змін до наступної педагогічної діяльності вчителя на уроці географії.

Отже, контроль і корекція діяльності, знань і навичок учнів є невід’ємним структурно-функціональним складником навчального процесу з географії у цілому. Виходячи з логіки такого процесу, зазначені контроль і корекція можуть бути, з одного боку, завершальним компонентом оволодіння учнями певним змістовим блоком, а з іншого, – своєрідною ланкою, що об’єднує навчально-пізнавальну діяльність школярів у єдину систему.

Запитання та завдання для самоконтролю: виправив

1. У чому полягає основна мета контролю діяльності, знань, умінь і навичок учнів?

2. Як співвідносяться поняття контроль, перевірка та оцінювання навчальних результатів учнів?

3. Поясніть, яким чином поєднано контроль і корекцію навчальних досягнень учнів?

4. Визначте можливості контролю навчально-пізнавальної діяльності та досягнень учнів як засобу виявлення зворотного зв'язку між учителем та учнем.

5. Проаналізуйте основні завдання контролю результатів навчання учнів.

6. Поясніть особливості контрольних запитань і завдань репродуктивного, продуктивного, проблемного та творчого рівня.

7. Дайте характеристику групам критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з географії.

8. Проаналізуйте ознаки, які враховуються підчас оцінювання навчальних результатів учнів з географії.

9. Яке значення має контроль навчальної діяльності та навчальних результатів учнів для формування їхнього самоконтролю?