43. Етика в міжнародному бізнесі.

Для сучасної етики бізнесу суттєвими є питання кор­поративної соціальної відповідальності. Думка, що добробут компанії менш за все спонукає її дотримуватися етичних норм, є невірною, бо саме життя і практика бізнесу підтверджують таке твердження: «Хороша етика означає хороший бізнес». З іншого боку — негативна реакція замовників і партнерів неминуче при­зведе до значного зниження прибутковості компанії, а розтира­жована засобами масової інформації сумнівна репутація призведе до відсутності будь-якої довіри до неї.

Саме слово «етика» — грецького походження і перекладається як «звичка», «характер», «вдача». Як філософська категорія етика була визначена Аристотелем. Етика накладає на бізнес систему обмежень, що представляє комплекс морально-етичних правил і традицій, які склалися у суспільстві.

А що ж таке, власне, «етика бізнесу»? Як сформулювати суть цього поняття? Приблизно за тридцять років існування етики біз­несу, як області знань, науковці так і не дійшли єдиної думки щодо її визначення. Одні стверджують, що це сукупність мора­льних норм, правил та уявлень, які регулюють поведінку і взає­мостосунки людей в процесі їх виробничої діяльності. На думку інших авторів (Герет Т. М., Клоноскі Р. Дж.), етика бізнесу роз- глядає, насамперед, взаємозв'язок цілей і засобів бізнесу та спе­цифічно людських цілей. А американська дослідниця Лора Неш розглядає етику бізнесу як один з різновидів професійної етики і пропонує таке визначення: це наука, що вивчає відповідність мо­ральних норм людини діяльності та цілям ділової організації. Етика бізнесу не є простим набором певних моральних стандар­тів, а являє собою інструмент аналізу та вирішення проблем, що постають перед моральною людиною, яка займається бізнесом.

Етика бізнесу — ділова етика, що базується на чесності, від­критості, дотриманні даного слова, здатності ефективно функці­онувати на ринку у відповідності до чинного законодавства, встановлених правил і традицій.

Вивчення етики бізнесу є важливим для всіх країн і особливо для країн, які змінюють свої економічні системи. Адже поведінка в сфері бізнесу впливає не тільки на взаємовідносини між краї­нами, а й на добробут та рівень життя суспільства. Бізнесові від­носини часто виявляються першим контактом між країнами і в залежності від їх ефективності, позитивного впливу на соціально - економічну ситуацію, багато в чому визначають клімат міжнаро­дної довіри.

44. Конфлікти в системі міжнародного менеджменту.

Слово «конфлікт» має латинський корінь і розуміється як сутичка, зіткнення. Психологи під конфліктом розуміють такий «вид спілкування», в основі якого лежать різного роду реальні або ілюзійні, об’єктивні чи суб’єктивні, але осмисленні протиріччя між особистостями, що спілкуються, а також внутрішній дискомфорт однієї особи).

Виникнення конфлікту відбувається через:

протиріччя групових інтересів;

• протиріччя політичного характеру;

• протиріччя зумовлені егоїстичними цілями.

Конфлікт – це відсутність згоди між двома чи декількома суб’єктами, зіткнення протилежних сторін, сил, які можуть бути конкретними особами або групами працівників, а також внутрішній дискомфорт однієї особи. При конфлікті кожен суб’єкт нав’язує свою точку зору, цілі, думки, гостру суперечку і заважає іншому суб’єктові чинити так само.

Соціальний розвиток немислимий без конфліктів, оскільки в суспільстві, трудовому колективі завжди існують перераховані вище протиріччя, які є їх основою.

  Умовами виникнення конфліктів є:

1. Штучно збережені в колективах побутових та національних звичаїв та традицій, які можуть примусово культивуватися окремими його членами.

2. Недоліки в організації праці й побуті членів трудового колективу та членів їхніх сімей;

3. Переважання в колективі аморальних відносин між його членами;

4. Недовіра керівника до підлеглих;

5. Прискіпливе ставлення керівника до своїх підлеглих і навпаки).    

Відкритому прояву конфлікту передує цілий ряд причин, які носять особистий та виробничий характер. Причинами особистого характеру поділяються на причини фізичної несумісності, причини емоційної несумісності,  причини інтелектуальної несумісності. До причин виникнення виробничого характеру відносяться: порушення в режимі роботи, зниження заробітної плати працівників, погіршення умов роботи, неправильний розподіл ресурсів, невірний вибір напрямків техніко-технологічного розвитку підприємства, та інші.

45. Соціальна відповідальність бізнесу.

Менеджмент ділових організацій несе перед суспільством подвійну відповідальність - юридичну і соціальну.

Юридична відповідальність - дотримання конкретних законів і норм регулювання, які визначають, що може, а чого не може робити організація. Юридична відповідальність притаманна компаніям, які дотримуються традиційної моделі бізнесу.

Соціальна відповідальність - певний рівень добровільного реагування організації на соціальні проблеми. Соціальна і юридична відповідальність притаманна сучасній моделі бізнесу. Кожна з них має свої критерії.

Ставлення до соціальної відповідальності може бути різним: від сприятливого до ворожого. На рис. 18.1 представлена характеристика чотирьох стратегій ділових організацій щодо соціальної відповідальності: протидія, оборона, пристосування та сприйняття. Закономірним є перехід від низького до високого її рівня.

Аргументи на користь соціальної відповідальності:

o сприятливі для бізнесу довгострокові перспективи;

o зміна потреб та очікувань широкої громадськості;

o залучення додаткових ресурсів для надання допомоги у розв'язанні соціальних проблем;

o моральні зобов'язання щодо соціальної відповідальності. Аргументи проти соціальної відповідальності:

o порушення принципу максимізації прибутку;

o додаткові витрати на соціальну відповідальність;

o недостатня звітність широкій громадськості;

o недостатня кваліфікація у розв'язанні соціальних проблем.