- •2 Запитання до іспиту з навчальної дисципліни „міжнародний менеджмент”
- •Суть та особливості еволюції поглядів на міжнародну діяльність
- •2. Особливості міжнародної діяльності в Україні
- •3. Принципи та підходи в міжнародному менеджменті
- •Середовище міжнародного маркетингу як напрямок міжнародного менеджменту
- •Система міжнародної торгівлі
- •6. Інструменти та інститути регулювання міжнародного менеджменту
- •7. Сутність та зміст стратегічного планування.
- •8. Вибір та розробка стратегії поведінки корпорації на міжнародному ринку
- •9. Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства
- •10, Особливості прийняття рішень в міжнародних корпораціях
- •11. Вибір асортиментної політики корпорації
- •13.Види зовнішньо економічної діяльності
- •14. Ключові чинники управління міжнародною діяльністю
- •15 Культура діяльності міжнародної корпорації.
- •16. Особливості організаційної структури міжнародної корпорації.
- •17 Суть та структура управління персоналом
- •18. Контроль за людськими ресурсами
- •19. Розбіжності міжнародних ринків праці
- •21. Загальна характеристика керування у міжнародних корпораціях
- •22. Форми влади та стилі керування у міжнародних корпораціях.
- •23. Підходи до ефективного керування в міжнародних корпораціях
- •25. Загальна характеристика комунікацій та комунікаційного процесу
- •26. Сутність та основні підрозділи платіжного балансу
- •27. Необхідність, зміст та види контролю в міжнародних корпораціях .
- •28. Методи операцій з експорту товарів
- •29. Загальні принципи управління виробничо-збутовою діяльністю міжнародних корпорацій
- •30. Організація експортних та імпортних операцій
- •31. Здійснення торгово-посередницьких операцій
- •32. Особливості діяльності торгово-посередницьких фірм на міжнародному ринку
- •33. Вектори як організаційна форми торгово-посередницьких операцій
- •34. Основні чинники отримання прибутку від прямих іноземних інвестицій
- •36. Стратегічний аналіз і його використання.
- •38. Розвиток світової торгівлі і значення розвитку інформаційних систем.
- •39. Структура та діагностика торгівельних операцій.
- •40. Суть, завдання та напрямки фінансового менеджменту міжнародних корпорацій.
- •43. Етика в міжнародному бізнесі.
- •47. Корпоративна культура й етичні стандарти.
- •49. Міжнародний маркетинговий-мікс.
- •50. Міжнародні стратегічні альянси.
- •51. Транснаціональна корпорація як форма багатонаціональної компанії.
- •52. Основні організаційно-правові форми міжнародного бізнесу.
- •55. Роль міжнародних регулятивних інститутів та організацій.
- •56. Суть та типи технологічної політики.
- •57. Характеристика міжнародного ринку технологій.
- •58. Планування міжнародних нддкр.
- •62. Сутність глобального менеджменту.
- •64. Міжнародні стандарти iso серії 9000 на системи якості.
- •65. Логістичні системи як необхідні складові глобального менеджменту.
- •66. Створення логістичної інформаційної системи.
- •70. Здатність менеджерів до міжнародного бізнесу і методи їх визначення.
43. Етика в міжнародному бізнесі.
Для сучасної етики бізнесу суттєвими є питання корпоративної соціальної відповідальності. Думка, що добробут компанії менш за все спонукає її дотримуватися етичних норм, є невірною, бо саме життя і практика бізнесу підтверджують таке твердження: «Хороша етика означає хороший бізнес». З іншого боку — негативна реакція замовників і партнерів неминуче призведе до значного зниження прибутковості компанії, а розтиражована засобами масової інформації сумнівна репутація призведе до відсутності будь-якої довіри до неї.
Саме слово «етика» — грецького походження і перекладається як «звичка», «характер», «вдача». Як філософська категорія етика була визначена Аристотелем. Етика накладає на бізнес систему обмежень, що представляє комплекс морально-етичних правил і традицій, які склалися у суспільстві.
А що ж таке, власне, «етика бізнесу»? Як сформулювати суть цього поняття? Приблизно за тридцять років існування етики бізнесу, як області знань, науковці так і не дійшли єдиної думки щодо її визначення. Одні стверджують, що це сукупність моральних норм, правил та уявлень, які регулюють поведінку і взаємостосунки людей в процесі їх виробничої діяльності. На думку інших авторів (Герет Т. М., Клоноскі Р. Дж.), етика бізнесу роз- глядає, насамперед, взаємозв'язок цілей і засобів бізнесу та специфічно людських цілей. А американська дослідниця Лора Неш розглядає етику бізнесу як один з різновидів професійної етики і пропонує таке визначення: це наука, що вивчає відповідність моральних норм людини діяльності та цілям ділової організації. Етика бізнесу не є простим набором певних моральних стандартів, а являє собою інструмент аналізу та вирішення проблем, що постають перед моральною людиною, яка займається бізнесом.
Етика бізнесу — ділова етика, що базується на чесності, відкритості, дотриманні даного слова, здатності ефективно функціонувати на ринку у відповідності до чинного законодавства, встановлених правил і традицій.
Вивчення етики бізнесу є важливим для всіх країн і особливо для країн, які змінюють свої економічні системи. Адже поведінка в сфері бізнесу впливає не тільки на взаємовідносини між країнами, а й на добробут та рівень життя суспільства. Бізнесові відносини часто виявляються першим контактом між країнами і в залежності від їх ефективності, позитивного впливу на соціально - економічну ситуацію, багато в чому визначають клімат міжнародної довіри.
44. Конфлікти в системі міжнародного менеджменту.
Слово «конфлікт» має латинський корінь і розуміється як сутичка, зіткнення. Психологи під конфліктом розуміють такий «вид спілкування», в основі якого лежать різного роду реальні або ілюзійні, об’єктивні чи суб’єктивні, але осмисленні протиріччя між особистостями, що спілкуються, а також внутрішній дискомфорт однієї особи).
Виникнення конфлікту відбувається через:
протиріччя групових інтересів;
протиріччя політичного характеру;
протиріччя зумовлені егоїстичними цілями.
Конфлікт – це відсутність згоди між двома чи декількома суб’єктами, зіткнення протилежних сторін, сил, які можуть бути конкретними особами або групами працівників, а також внутрішній дискомфорт однієї особи. При конфлікті кожен суб’єкт нав’язує свою точку зору, цілі, думки, гостру суперечку і заважає іншому суб’єктові чинити так само.
Соціальний розвиток немислимий без конфліктів, оскільки в суспільстві, трудовому колективі завжди існують перераховані вище протиріччя, які є їх основою.
Умовами виникнення конфліктів є:
Штучно збережені в колективах побутових та національних звичаїв та традицій, які можуть примусово культивуватися окремими його членами.
Недоліки в організації праці й побуті членів трудового колективу та членів їхніх сімей;
Переважання в колективі аморальних відносин між його членами;
Недовіра керівника до підлеглих;
Прискіпливе ставлення керівника до своїх підлеглих і навпаки).
Відкритому прояву конфлікту передує цілий ряд причин, які носять особистий та виробничий характер. Причинами особистого характеру поділяються на причини фізичної несумісності, причини емоційної несумісності, причини інтелектуальної несумісності. До причин виникнення виробничого характеру відносяться: порушення в режимі роботи, зниження заробітної плати працівників, погіршення умов роботи, неправильний розподіл ресурсів, невірний вибір напрямків техніко-технологічного розвитку підприємства, та інші.
45. Соціальна відповідальність бізнесу.
Менеджмент ділових організацій несе перед суспільством подвійну відповідальність - юридичну і соціальну.
Юридична відповідальність - дотримання конкретних законів і норм регулювання, які визначають, що може, а чого не може робити організація. Юридична відповідальність притаманна компаніям, які дотримуються традиційної моделі бізнесу.
Соціальна відповідальність - певний рівень добровільного реагування організації на соціальні проблеми. Соціальна і юридична відповідальність притаманна сучасній моделі бізнесу. Кожна з них має свої критерії.
Ставлення до соціальної відповідальності може бути різним: від сприятливого до ворожого. На рис. 18.1 представлена характеристика чотирьох стратегій ділових організацій щодо соціальної відповідальності: протидія, оборона, пристосування та сприйняття. Закономірним є перехід від низького до високого її рівня.
Аргументи на користь соціальної відповідальності:
o сприятливі для бізнесу довгострокові перспективи;
o зміна потреб та очікувань широкої громадськості;
o залучення додаткових ресурсів для надання допомоги у розв'язанні соціальних проблем;
o моральні зобов'язання щодо соціальної відповідальності. Аргументи проти соціальної відповідальності:
o порушення принципу максимізації прибутку;
o додаткові витрати на соціальну відповідальність;
o недостатня звітність широкій громадськості;
o недостатня кваліфікація у розв'язанні соціальних проблем.