12. Карусельні токарні верстати: область застосування, будова і види виконуваних робіт.

Карусельні верстати заміняють лобові в тих ви­падках, коли значна маса заготовки могла б призвести до прогину шпинделя і негативно вплинути на результати обробки. Щоб уник­нути прогину шпинделя від маси заготовки й від сил різання, вісь обертання шпинделя розташовують вертикально. З верхнім кінцем шпинделя з'єднаний круглий стіл - планшайба з кулачками, при­значеними для затиску заготовки. Нижня частина планшайби кільцевими виступами спирається на кільцевий рівчак станини.

Така конструкція дозволяє підвищити точність обробки. Горизонтальне положення планшайби полегшує виставлення і закріплювання на ній важких заготовок, маса яких в окремих випадках досягає 500 т.

На карусельних верстатах можна проводити майже всі токарні, а при наявності спеціальних пристроїв також фрезерні, шліфувальні і довбальні роботи на заготовках великого діаметру і не великої висоти.

Основними параметрами токарно – карусельних верстатів є діаметр і висота оброблюємої заготовки.

По компоновці їх поділяють на одно стійков

На тяжких карусельних верстатах можна обробляти заготовки діаметром до 25000 мм, але такі верстати відносять до унікальних.

Головний рух в карусельних верстатах – обертання стола з заготовкою, рух подачі – вертикальні і горизонтальні переміщення супортів. Допоміжні рухи: швидке переміщення супортів, переміщення поперечини і її зажимів, поворот револьверної головки.

Основні вузли і механізми карусельних верстатів розглянемо на базі верстата моделі 1512:

Станина. Планшайба. Пульт. П’ятипозиційна револьверна головка. Вертикальний револьверний супорт. Траверса. Коробки подач. Маховичок. Стійка. Боковий супорт. Чотирьохпозиційний різцетримач. Боковий маховичок.

Карусельний двостояковий верстат (рис. 6.4) складається зі станини А, всередині якої є коробка швидкостей, двох сто­яків Б і 3 з вертикальними напрямними, закріплених на станині, порталу Е з механізмом переміщення траверси Д, бічного І та двох верхніх супортів - лівого поворотного Є і правого Ж з револьверною головкою. По напрямних стояків пересуваються траверса і бічний супорт.

13. Призначення, класифікація, область застосування, будова і види виконуваних робіт на токарно-затилувальних верстатах.

Токарно – затилувальні верстати призначені для обробки задніх поверхонь зубів інструментів: дискових, циліндричних, черв’ячних фрез, а також мітчиків з прямими і гвинтовими канавками з метою надання їм форми, яка забезпечила б при переточках по передній грані постійність профілю зуба і величину заднього кута в радіальному перерізі. Іншими словами затилування - це надання задній поверхні зуба різального інструмента криволінійної форми ( зазвичай спіраль Архімеда).

Звичайна архімедова спіраль може бути утворена поєднанням двох рухів: рівномірного обертання затилуємого інструмента і рівномірного поступального прямолінійного руху різця в радіальному напрямку на величину рівного кроку спіралі за один оберт заготовки.

Гвинтова архімедова спіраль потребує поєднання трьох рухів. Крім двох вказаних рухів, для утворення гвинтової архімедової спіралі необхідно ще поступальне переміщення різця вздовж осі обертання затилуємого інструмента на величину рівна кроку гвинтової лінії за один оберт шпинделя.

Однак затилуємі фрези мають на один зуб, а z зубів, відповідно, задача ускладнюється тим, що необхідно утворити не одну архімедову спіраль, а z спіралей, початок яких розміщений на рівних відстанях один від одного по окружності, інакше кажучи, необхідно утворити z – західну спіраль.