- •7. Будова і принцип роботи токарно-гвинторізного верстата моделі 16к20.
- •8. Кінематика рухів токарно-гвинторізного верстата моделі 16к20.
- •9. Налагодження верстата 16к20 для нарізання різьб.
- •10. Налагодження верстата 16к20 для обробки конічних поверхонь.
- •11. Лобові токарні верстати: область застосування, будова і види виконуваних робіт.
- •12. Карусельні токарні верстати: область застосування, будова і види виконуваних робіт.
- •13. Призначення, класифікація, область застосування, будова і види виконуваних робіт на токарно-затилувальних верстатах.
- •14. Токарно-затилувальний верстат моделі 1811: призначення, область застосування, будова, технічна характеристика, кінематика рухів.
- •15. Призначення, класифікація,токарно-револьверних верстататів.
- •16. Токарно-револьверний верстат 1341:
14. Токарно-затилувальний верстат моделі 1811: призначення, область застосування, будова, технічна характеристика, кінематика рухів.
На верстаті проводять затилування одно - і багато західних черв’ячних модульних фрез, а також гребінчастих, дискових і фасонних фрез і інструментів з прямими, косими чи торцевими зубами (мітчики, плашки). На цьому верстаті можна виконувати всі види токарних робіт. Особливістю верстата є спеціальна конструкція супорта, яка дозволяє здійснювати затилувальні рухи; наявність кінематичних ланцюгів ділильного руху і додаткового обертання кулачка.
Токарно – затилувальний верстат моделі 1811.
1-станина; 2- коробка подач; 3- рукоятка на перемикання нарізання різьби чи точіння; 4- рукоятка керування ланцюгом спіралей (ланцюг диференціалів); 5- коробка передач; 6- передня бабка; 7-рукоятка встановлення напрямку нарізаємої різьби; 8- рукоятка керування ланцюгом затилування; 9- рукоятка включення ручного повороту шпинделя; 10- рукоятка збільшення кроку; 11- квадрат ручного повороту шпинделя; 12- рукоятка переключення частоти обертання робочого ходу шпинделя; 13- рукоятка переключення частоти обертання зворотного ходу шпинделя; 14- ділильна планшайба; 15- кнопка аварійної зупинки; 16,26- гвинти регулювання зусилля відбійної плити; 17- привод шліфувального шпинделя; 18- різцетримач; 19- рукоятка швидкого відводу поперечних салазок супорта; 20- електропульт; 21-задня бабка; 22- маховик переміщення пінолі задньої бабки; 23- рукоятка подачі поперечних салазок; 24- гвинт відвода відбійної плити від кулачка; 25- гвинт поперечного зміщення задньої бабки; 27- кнопка включення електродвигуна привода шліфувального круга; 28- ходовий гвинт; 29- кнопка відключення електродвигуна привода шліфувального круга; 30- кнопка пуска електродвигуна привода шліфувального круга; 31- толчкова кнопка привода шпинделя; 32- сигнальна лампа; 33- кнопка включення корекції відбоя і наладки переміщення каретки; 34- фартук; 35- рукоятка керування верстатом; 36- каретка; 37- супорт.
15. Призначення, класифікація,токарно-револьверних верстататів.
Токарно - револьверні верстати застосовуються для обробки партії деталей (серійне виробництво) складної форми, в основному з отворами і використовуються для обробки деталей із прутка і штучних заготовок.
Револьверні верстати відрізняються від токарно – гвинторізних тим, що не мають задньої бабки і ходового гвинта, а мають револьверну головку в якій закріплено декілька різальних інструментів (різці, свердла, розвертки)
Застосування цих верстатів раціональне в тому випадку, якщо по технологічному процесі обробки деталі необхідне застосування різних різальних інструментів. Інструменти в необхідній послідовності кріпляться у відповідних позиціях револьверної головки і різцетримачах поперечних супортів.
Револьверні верстати в залежності від вида оброблюємих заготовок призначені для пруткової і патронної роботи.
В першому випадку деталі отримують із прокату круглого, квадратного чи шістигранного перерізу, в другому – із відливок, поковок. Більшість револьверних верстатів мають пристосування для пруткової і патронної роботи.
Револьверні головки бувають циліндричні і призматичні.
Револьверні верстати класифікуються по розміщенню осі обертання револьверної головки Револьверна головка служить для:
- закріплювання різальних інструментів;
- фіксації кожного інструмента в заданому положенні, що дозволяє налагоджувати верстат на певні розміри обробки;
- здійснення поперечної подачі внаслідок обертання головки довкола горизонтальної осі.
Основними розмірами пруткових револьверних верстатів є найбільший діаметр оброблює мого прутка і діаметр отвору шпинделя, а патронних револьверних верстатів – найбільший діаметр оброблюємий в патроні заготовки над станиною і над супортом.
Токарно – револьверні верстати випускають з найбільшим діаметром оброблюємих прутків 16, 18, 25, 40, 65 і 100 мм. Патронні токарно – револьверні верстати випускають з найбільшим діаметром оброблюємої заготовки від 160 до 630 мм.