4.5 Типове завдання на дипломну роботу: моделювання метоДіВ і засоБіВ системного ДіАгностування ВіДмовосТіЙких корпоративних іНформаЦіЙно-обчислювальних комп’ютерних мереж

Вихідні дані для роботи:

• основні задачі, які вирішуються за допомогою комп’ютерної мережі на підприємстві;

• перелік основних видів даних в корпоративній мережі та їх характеристика

В роботі повинні бути розглянуті такі питання:

• техніко-економічне обгрунтування роботи;

• обгрунтування моделей і методів моделювання;

• аналіз системного і прикладного програмного забезпечення;

• побудова моделей системного діагностування;

• аналіз характеристик відмовостійкості корпоративної мережі;

• розрахунок економічної ефективності від впровадження системи;

• заходи з охорони праці;

• висновки;

• бібліографічний список

Перелік графічного матеріалу:

• організаційно-функціональна структура підприємства;

• схема комп’ютерної мережі на підприємстві;

• функціональна модель діяльності підприємства;

• моделі системного діагностування;

• графіки функціонування відмовостійкої мережі;

• алгоритми моделювання.

• відеокадри інтерфейсу користувача.

4. Організація дипломного проектування

Відповідно до існуючого порядку теми дипломних проектів (робіт) затверджуються наказом ректора УДУХТ за поданням випускової кафедри і деканату. При цьому враховуються побажання студента-дипломника. У процесі формування тематики дипломних проектів (робіт) враховується також потреба виконання комплексних міжкафедральних або кафедральних робіт (проектів) та місце роботи випускника УДУХТ. У дипломний проект бажано також включити технічне завдання від базового підприємства, затверджене його керівництвом.

За всі рішення, які приймаються під час виконання дипломних проектів (робіт), відповідальність несуть студенти-дипломники. Керівник дипломного проекту (роботи) відповідає за науково-технічний рівень розробки, складає та контролює графік виконання проектів (робіт) та дає узагальнену оцінку роботі дипломника.

У закінченому вигляді дипломний проект (робота), підписаний керівником і всіма консультантами, подається на кафедру. Після попереднього розгляду на кафедрі дипломний проект (робота) направляється на рецензію. Після отримання рецензії дипломний проект (робота) підписується деканом факультету та подається секретарю ДЕК.

5. Вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної записки та її елементів

Дипломні проекти (роботи) виконуються державною, а анотація – державною, російською та англійською мовами. Загальний обсяг розрахунково-пояснювальної записки – 80-100 сторінок, надрукованих на комп’ютері шрифтом Times New Roman або Ariel Cyr кегель14, інтервал 1,5, графічний матеріал представляється у складі пояснювальної записки на аркушах формату А-4 та у вигляді слайдів, або іншому прийнятному для демонстрації ДЕК і затвердженому на засіданні кафедри.

Оформлення дипломних проектів (робіт) здійснюється у відповідності до вимог “Методичних вказівок до оформлення курсових та дипломних проектів та робіт. [ ].

Розрахунково-пояснювальну записку виконують за допомогою комп’ютерного друку на одному боці аркуша формату А4. З нової сторінки починають зміст, вступ, розділ, висновки, бібліографічний список. Сторінки нумерують, починаючи з титульного аркуша. Номери сторінок проставляють у верхньому (нижньому) правому куті, причому на титульному листі і завданні номери сторінок не проставляють.

Найменування розділів та підрозділів записки оформлюють у вигляді заголовка (з абзацу). Відступ між заголовками розділу та підрозділу, а також між кінцем тексту попереднього і найменуванням наступного розділу (підрозділу) повинен бути не менше 40 мм, а між заголовками розділу (підрозділу) і власним текстом – не менше 30 мм. Переноси слів у заголовках не роблять, також не ставлять крапку в кінці заголовку. Розділи і підрозділи нумерують арабськими цифрами відповідно до завдання.

Формули (якщо їх більше однієї) також нумерують арабськими цифрами, проставляючи номер з правого краю сторінки на рівні формули у круглих дужках. Посилання у тексті записки на порядковий номер формули також подають у круглих дужках. У формулах як символи слід використовувати позначення, регламентовані відповідними стандартами. Розшифровку символів та коефіцієнтів, що входять у формулу, подають відразу після неї, із зазначенням розмірностей відповідних величині значень. Одиниці однакових величин у межах записки повинні бути лише в системі СІ.

Цифровий матеріал рекомендується подавати у вигляді таблиць, які (якщо їх більше однієї) нумеруються арабськими цифрами у межах усієї записки, причому при посиланні у тексті на конкретну таблицю слово “таблиця“ пишуть повністю, якщо у неї немає номера, і в скороченій формі, якщо він є, наприклад “у табл.1”.

Бібліографічний список розміщують в кінці записки на окремій сторінці в порядку згадування джерел у тексті записки. Для книг, авторами яких є не більше трьох осіб, подають такі дані: прізвища та ініціали авторів, назва книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Для книг, авторами яких є більш, ніж три особи, подають такі дані: назва книги, прізвища та ініціали авторів та відповідального редактора (якщо він є), місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Для статей в журналах і періодичних виданнях послідовність опису така: назва статті, автор(и), найменування журналу, рік видання, номер журналу, номери сторінок з текстом статті. Приклад літературних джерел наведений в переліку рекомендованої літератури.

В додатку наведені форми переліків, таблиць та ………, що використовуються в дипломному проекті (роботі).