Перспективи

Україна могла б бути сьогодні одним з дійсних лідерів космонавтики. В Україні народилися й тривалий час вели діяльність видатні творці космічної техніки. Один тільки конструкторський доробок киянина Гліба Лозино-Лозинського давав всі підстави для цього. Він взяв активну участь в проектуванні реактивних винищувачів МіГ-15 та МіГ-17, а МіГ-21 та МіГ-25 вже значною мірою саме його дітища. З 1965 року Лозино-Лозинський почав працювати на космонавтику, де розробив унікальний напрямок орбітальних легких літаків, першим з яких був одномісний керований орбітальний апарат «Спіраль». З 1976 року в очолюваному Лозино-Лозинським НВО «Молнія» розроблялися орбітальні кораблі «Бор» та «Буран». Наприкінці 80-х років Лозино-Лозинський розробив унікальну багаторазову авіаційно-космічну систему виведення «МАКС», яка й понині випереджає все наявне в світі. Ця система складалася з летючого аеродрому — українського літака Мрія та пілотованого космічного літака «Блискавка».

Перший політ людини в космос

С тарт

12 квітня 1961р. з космодрома "Байконур" в 08.07 по київському часу стартував перший в світі космічний корабель "Восход" з людиною на борту.

Кандидатів на першого космонавта світу було 20 чоловік. Вибирались з числа льотчиків-випробувачів, оскільки вони привичні до перенавантажень та мають досвід в освоєнні польоту на нових типах літальних апаратів,тому психологічно добре готові. Також вибирались і по фізичним параметрам. Вік - 25-30 років, вага - не більше 72 кг, ріст - не вище 170 см. Ну, і звичайно для тих років, кандидат повинен входити в склад партії, бути політично активним і мати "чисте" соціальне походження.

Корольов спішив. По даним розвідки, США планували запустити першу людину в космос 20 квітня. Тому дуже швидко було відібрано 6 кандитатів. З 6-и кандитатів було вибрано Ю.О. Гагаріна. Його дублером став Герман Титов.

Гагарін ідеально підходив по всіх даних, навіть був членом партії (вступив практично в останній момент, літом 1960 р.). Мав звання старший лейтанант, йому було 27 років.

Із-за космічної гонки космічний корабель не був обладнаний системою аварійного рятування на старті, дублюючою гальмівною системою та системою м'ягкої посадки.

Також, ще до запуску було підготовлено три повідомлення за результатами польоту. "Успішно" - вдале приземлення на території нашої СРСР, "звернення до інших країн" - в разі приземлення на території інших держав, "трагічне" - в разі загибелі пілота.

Був вибраний позивний "кедр". Старт пройшов без зауважень. На завершальному етапі третя ступінь ракети від'єдналась тільки від дублюючої системи, оскільки відмовила система радіоуправління, яка б повинна була відключити двигуни третьої ступені. Із-за цього на орбіту "Восход" вийшов на 100 км вище розрахункової. З такої висоти за допомою аеродинамічного гальмування апарату  було потрібно для сходу з орбіти замість 10 запланованих мінімум 20 днів.

Було передбачено запобігання випадку переходу на ручне управління кораблем в разі, якщо психіка льотчика не витримала знаходження в космосі. В запечатаному конверті лежав аркуш з кодом, який потрібно було ввести для переходу на ручне управління.

В польоті основна задача Гагаріна була перевірка виконання простійших дій та поведінки організму при виконанні необхідних фізіологічних процесів в космосі. Все це Гагарін записував на аркуші, також диктував на бортовий самописець.

В кінці польоту із-за недобору імпульсу гальмівної двигунової установки автоматика видала заборону на розділ ступенів. По цій причині на протязі 10 хв. апарат перевертався з 1 оборотом

Н ародне визнання

в секунду. Тут же виявилась прекрасна психологічна підготовка Юрія Олексійович, який не впав в паніку, а просто повідомив про незначну нештатну ситуацію.

На щастя при вході в атмосферу кабелі, що з'єднували відсіки, перегоріли, спрацювали термодатчики і капсула з пілотом нарешті від'єдналась. Та тільки Гагарін перевів подих, як тут же запалала обшивка, по стіклу почав стікати оплавлений метал...

Але Юрій Іванович успішно знизився до висоти 7 км, де згідно плану капультувався. Вроді би залишилось тільки приземлитися, та тут не відразу в скафандрі спрацював клапан надходження повітря.

Приземлення пілота відбулося в Саратовській області в районі села Смєловка (біля міста Енгельса), приблизно в 2-х км від ріки Волга, близько 11.00. Капсула приземлилась в 10.55 поряд з трасою Енгельс - Рівне. Як бачимо, із-за спішності, в результаті якої було не все готово і продумано, життя Ю.О. Гагаріна не раз піддавалась загрозі, і тільки витримка пілота та удача допомогли йому залишитись неушкодженим.

Всього космічний апарат виконав один оберт навкруг землі, тривалість польоту - 108 хвилин (в 10:55:34 він завершився).

Першими людьми, кого побачив космонавт, були дружина лісника Анна Акімовна та її внучка. Згодом група військових на чолі з мойором О. Гасієвим повезла космонавта у розташування зенітно-військової частини № 40218.

Капсулу першими виявила пошукова група на гелікоптері Мі-4, яка вилетіла із Енгельса. згодом, вони підібрали і Гагаріна. Першою нагородою, яку він отримав, був, ставший традиційним для наступних космонавтів, орден "За освоєння цілинних земель". На автомобілі "Побєда" Гагаріна повезли в штаб дивізії для зв'язку з землею.

За Юрієм Олександровичем прилетів Іл-18, а на підльоті до Москви приєднався почесний ескорт із літаків МіГ. Гагаріну було присвоєно позачергове звання майор та звання героя Радянського Союзу.  До речі, варто сказати, що міжнародна асамблея ООН тільки 7 квітня цього року прийняла резолюцію про те, щоб визнати 12 квітня офіційним днем першого польоту людини в космос. Складається враження про те, що нічого не вдалось їм придумати на противагу цього відомого всім факту.