3

1. ВИЗНАЧЕННЯ ЄМНОСТІ МЕРЕЖІ , ВИБІР КОМУТАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ

Загальна кількість телефонних апаратів, а отже, й абонентських ліній визначається технічним завданням. Ємність мережі визначається, виходячи з кількості жителів мікрорайону, наявності підприємств, закладів освіти, культури, сфери обслуговування тощо.

Ємність мережі визначається, виходячи з телефонної щільності s – кількості ПАД на 100 жителів, кількості жителів, кількості колективних абонентів (підприємств, соціальної сфери, офісів тощо). Кількість колективних абонентів складає певний процент від кількості абонентів житлового сектору і дорівнює 3…5%. Кількість абонентів житлового сектору визначається на перспективу 5 років:

, (1.1)

де N – кількість жителів на 5-річну перспективу.

, (1 .2)

де – кількість жителів мікрорайону на початок проектування, t=5; р – коефіцієнт приросту, р=1,1... 1,3.

Ці дані використовуються для визначення ємності КС. Телефонна щільність g для України дорівнює 0,3. Кількість абонентів житлового сектора слід розрахувати для кожного будинку.

Загальна ємність мережі дорівнює сумі абонентів житлового сектору та колективних абонентів

= + . (1.3)

Результати одержаних розрахунків доцільно звести в таблицю 1.1.

До одержаного значення кількості абонентів додається один номер на кожні 100 пристроїв абонентського доступу, який залишається на автоматичній телефонній станції міської телефонної мережі, він використовується як повірочний, тоді

= · . (1.4)

Таблиця 1.1 – Кількість жителів та абонентів у мікрорайоні

Номер будівлі	Кількість під’їздів	Кількість поверхів	Кількість жителів на початок проек- тування, N0	Кількість жителів на 5-річну перс- пективу, Nt	Кількість або- Нентів на 5 років, Нж
162	8	9	1050	1119	336
162Б	4	5	325	346	104
162Е	4	5	325	346	104
162Ж	4	5	325	346	104
162В	4	5	325	346	104
162А	8	9	1050	1119	336
160В	4	5	325	346	104
160Г	5	9	672	716	215
162Д	5	9	672	716	215
17Б	3	5	255	271	82
17А	2	5	182	194	59
17	10	9	1305	1391	418
15А	4	5	322	343	103
15Б	4	9	546	582	175
15Г	2	5	185	197	60
19А	3	5	252	268	76
19В	2	5	182	194	59
19Б	2	5	182	194	59
19	8	9	1050	1119	336
21	2	5	182	194	59
21А	2	5	182	194	59
19Г	8	9	1050	1119	336
73Б	2	5	182	194	59
73А	4	5	322	343	103
73Г	2	5	182	194	59
73В	8	9	1050	1119	336
73	10	9	1302	1391	418
77	2	5	182	194	59
73Д	2	5	182	194	59
25/71	5	9	672	716	215
79	8	9	1050	1119	336
79А	5	9	672	716	215
79Б	5	9	672	716	215
79В	5	9	672	716	215
79Г	5	9	709	756	227
81	5	9	672	756	215
24А	3	5	252	268	76
20А	4	5	322	343	103
24	4	5	303	323	97
20	5	9	653	696	209
18А	4	5	322	343	103
18	5	9	672	716	215
14	6	5	462	492	148
12	6	5	462	492	148
8	6	9	798	850	255
8А	3	5	252	268	76
6А	3	5	252	268	76
8Б	4	5	322	343	103
6	6	5	462	492	148
160	1	3	69	69	21
156Б	1	3	69	69	21
152	1	3	69	69	21
13	1	1	23	23	7
162Г	1	4	92	92	28
15	1	1	23	23	7
73Ж	1	3	69	69	21
73Е	1	1	25	25	8
19Д	1	2	48	48	15
75А	1	3	69	69	21
75	1	2	48	48	15
16Г	1	2	49	49	15
18Д	1	3	69	69	21
12А	1	1	23	23	7
162Д	1	3	69	69	21
18Г	1	2	46	46	14
83	1	2	46	46	14
10	1	1	23	23	7
4	1	1	23	23	7
22	1	1	23	23	7
Всього:			25000	26620	8065
Кол.аб.			1000	1000	313

Після визначення загальної кількості абонентів необхідно вибрати комутаційну систему. Промисловість випускає досить широку номенклатуру комутаційних систем. Це автоматичні станції різної ємності, виносні концентратори теж різної ємності. Комутаційне обладнання вибирається, виходячи з одержаної згідно з (1.4) ємності мережі. Отже, комутаційною системою в мережі, що проектується,є цифрова система комутації ЦСК-ЕАТС –С , в якої ємність від 500 до 30000

з кроком 500.

2. ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ КОМУТАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ, РОЗБИВКА НА ШАФОВІ РАЙОНИ

   1. Визначення місця розташування комутаційної системи

Комутаційну систему (КС) необхідно розмістити в центрі телефонного навантаження , в точці, сумарна відстань від якої до кожного ПАД є мінімальною. На полі креслення району проводяться координатні осі. В одержаній прямокутній системі з урахуванням масштабу визначаються координати та центру телефонного навантаження кожного будинку, центр телефонного навантаження та його координати слід нанести на карту району (додаток до технічного завдання).

Координати центру телефонного навантаження визначаються за формулами:

(2.1) ,

де – кількість будівель в районі, – кількість жителів в і-й будівлі. Координати місця розташування комутаційної системи навести в метрах.

КС необхідно розмістити в приміщенні. Бажано, щоб це була адміністративна будівля (пошта, школа). Таке приміщення має бути максимально наближеним до центру телефонного навантаження. У разі необхідності слід навести декілька варіантів розташування КС, обрати найбільш придатний та обґрунтований вибір. При кількості абонентів близько 10000 зводиться спеціальна будівля.

2. Проектування розподільчої та магістральної мереж

В Україні запроваджена шафова система побудови міської телефон

нної мережі. Після визначення місця встановлення КС слід виділити зону прямого живлення. Радіус цієї зони для багатоповерхової забудівлі дорівнює 200 м від КС до будівлі. Пристрої абонентського доступу підключаються безпосередньо до приладів комутаційної системи.

Надалі необхідно виділити шафові райони, в кожному з яких встановлюється розподільча шафа (РШ). В розподільчих шафах виконується кросування для підключення телефонних апаратів, перерозподіл магістральних та розподільних кабелів при ремонтних роботах та зміненні навантаження по окремих напрямках, а також виконуються електричні вимірювання на лініях.

Розбивка на шафові райони починається від межі території мікрорайону в напрямку комутаційної системи. Територія шафового району має бути компактною, межами району повинні бути вулиці, внутрішньоквартальні дороги, природні перешкоди. Норми завантаження наведені в табл. 2.1. Розбивка на шафові райони проводиться з урахуванням ємності існуючих РШ.

Таблиця 2.1 – Характеристики розподільчих шаф

Тип шафи	Ємність шафи	Гранична кількість пар
		магістральних	розподільчих
РШ-2000	2000×2	800	1000
РШ-1200	1200 2	500	600
РШ-600	600 2	250	300

РШ слід встановлювати в під'їзді будинків або в будь-якому іншому приміщенні у безпосередній близкості до центра телефонного навантаження шафового району. Місце розташування РШ в шафовому районі визначається так само, як і місце розташування КС.

Розташування РШ та межі шафових районів узгоджується з керівником курсової роботи. На основі виділення шафових районів розробляється план обслуговування району КС, на якому містяться:

- план розміщення об'єктів, що підлягають телефонізації, який є частиною технічного завдання;

• місце розташування КС;

• межі шафових районів;

• місце встановлення РШ.

План обслуговування району КС необхідно нанести на карту мікрорайону (додаток до технічного завдання). Дані щодо завантаження РШ звести в табл. 2.2.

У кожному шафовому районі необхідно передбачити встановлення телефонів-автоматів з розрахунку 0,005 від загальної кількості абонентів.

Таблиця 2.2 – Завантаження РШ

Номер РШ	Ємність РШ	Кількість ліній РШ			Ємність кабелів РШ
		Квартирн. сектор	Колект. абоненти	таксофон	магістральних	розподільчих
1	1200 2	443	35	3	500	600
2	1200 2	442	36	3	500	600
3	1200 2	471	15	3	500	600
4	1200 2	477	0	3	500	600
5	2000 2	746	50	4	800	1000
6	2000 2	752	0	4	800	1000
7	1200 2	486	7	3	500	600
8	1200 2	470	20	3	500	600
9	1200 2	491	0	3	500	600
10	2000 2	766	5	4	800	1000
11	2000 2	775	20	3	800	1000
12	2000 2	787	0	4	800	1000
13	1200 2	493	5	3	500	600
Всього:		7599	193	43	8000	9800

3. ПРОЕКТУВАННЯ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ТА МАГІСТРАЛЬНОЇ МЕРЕЖ

3.1 Проектування розподільчої мережі

Проектування розподільчої мережі виконується для одного шафового району. Цей район визначається керівником курсової роботи на основі визначення шафових районів. Проектування розподільчої мережі розпочинається з розміщення розподільчих коробок в будівлях. Звичайно РК мають по 10 пар вхідних та вихідних контактів, отже, до РК можна підключити до 10 абонентів. З урахуванням запасу до кожної РК підключаються не більше 8 абонентів. Кабелі від РК (кабельні вводи) групуються в кабелі ємністю не більше 100x2, які вводяться в розподільчі бокси РШ. Групування доцільно проводити від межі шафового району до розподільчої шафи. Неприпустима велика кількість розгалужувачів, а також живлення одного будинку від двох кабелів. РК в житлових будинках встановлюється по одній на поверх між поверхами. Типи кабелів, які доцільно використати для розподільчої мережі, наведені в табл. 3.1, в якій знак – це знак множення.

Таблиця 3.1 – Типи кабелів ТПП

ТПП 5 2 0,32	50 2 0,32	400 2 0,32	800 2 0,32	1400 2 0,32
10 2 0,32	100 2 0,32	500 2 0,32	900 2 0,32	1600 2 0,32
20 2 0,32	200 2 0,32	600 2 0,32	1000 2 0,32	1800 2 0,32
30 2 0,32	300 2 0,32	700 2 0,32	1200 2 0,32	2000 2 0,32

*Примітка: є також кабелі з діаметрами струмоведучих жилок 0,32; 0,4; 0,5; 0,64.

Після розробки схеми розподільчої мережі підраховується загальна кількість розподільчих пар в районі обслуговування концентратора та порівнюється з теоретичною кількістю розподільчих пар, яка розраховується за виразом

(3.1)

де – абонентська ємність району поза зони прямого живлення; – кількість таксофонів; – кількість прямих проводів; ₁ –коефіцієнт, який враховує запас проектування ( ₁ =1,15…1,20). Прямими проводами обслуговуються деякі організації (вузли зв’язку, міліція, пошта тощо). Прийняти .

Загальна кількість пар розподільчої мережі повинна бути не менше розрахованої згідно з (3.1).

9800>9474

На схемі розподільчої мережі необхідно навести розміщення будинків у шафовому районі, кількість під’їздів та кількість поверхів, номери та місця встановлення розподільчих коробок, ємність підведених кабелів. Схема розподільчої мережі наведений на рис.3.1.

Рисунок 3.1 – Схема розподільчої мережі

3.2 Проектування магістральної мережі

Магістральна мережа проектується за шафовою системою з використанням прямого живлення. Кількість магістральних пар для шафового району визначається

= ( + + ) , (3.2)

де – коефіцієнт, який враховує запас проектування магістральної мережі ( = 1,02... 1,03). Сутність інших параметрів така ж, як в (3.1).

= ( + + ) ,

8000>7995

У зоні прямого живлення кількість магістральних пар дорівнює

= ( + + ) , (3.3)

де – коефіцієнт запасу для зони прямого живлення ( = 1,02... 1,05), сутність інших параметрів така ж сама, як в (3.2).

₌₂₂₅

Загальна ємність магістральної мережі дорівнює

= + . (3.4)

Після виконання розрахунків необхідно скласти схему магістральної мережі. Траси кабелів магістральної мережі наносяться на план району. Розроблення схеми слід розпочати з віддалених від КС розподільчих шаф в напрямку до нього. Кабельні лінії, що відходять від шаф, об'єднуються в потужніші з урахуванням найкоротшого шляху та спрямовуються до концентратора. Лінії від декількох шафових районів поєднуються в одну магістраль та з різних напрямків підходять до будівлі, де розташована комутаційна система.

Схема магістральної мережі виконується без масштабу, але слід враховувати взаємне розташування РШ та напрямків. На схемі розподільчі шафи нумеруються, вказується номер комутаційної системи та порядковий номер шафи. Номер КС відповідає номеру варіанта. Нумерація шаф збільшується від КС до меж району, послідовність нумерації повинна йти по ходу часової стрілки.

Магістральна мережа наведена на рис. 3.2. Ємність кабелю на ділянці КС-РШ не повинна перевищувати кількості магістральних пар.

Рисунок 3.2-Схема магістральної мережі

4. ЕЛЕКТРИЧНИЙ РОЗРАХУНОК ЛІНІЇ

4.1 Розрахунок лінії на постійному струмі та частоті 800 Гц

Основними характеристиками під час оцінки якості мовних сигналів є власне загасання лінії на частоті 800 Гц, яке не повинно перевищувати 4,3дБ. Опір абонентського шлейфу постійному струму не повинен перевищувати 1000 Ом.

Довжина абонентської лінії визначається по трасі дільниці абонентської лінії найбільшої протяжності від КС до розподільчої коробки і абонентської проводки, довжина проводки не перевищує 50 м.

Цей розрахунок виконується для заданого в ТЗ значення діаметру струмоведучих жилок.

= ,

= , (4.1)

де , – кілометричне загасання та кілометричний опір проводів відповідно (табл. 4.4) ,

Норми електричних параметрів кабелів наведені в табл. 4.1.

Довжина лінії визначається м, де – відстань

від РШ до найвіддаленішої будівлі, М_П – кількість поверхів.

Таблиця 4.1 — Нормування електричних характеристик кабелів типу ТП

Параметр	Одиниця вимірювання	Частота, Гц	Нормоване значення
Електричний опір жилок діаметром, мм: 0,32 0,40 0,50 0,70	Ом/км	Постійний струм	216±13 139±9 90±6 45±3
Робоча ємність	нФ/км		45±8
Електричний опір ізоляції, не менше	МОм·км	Постійний струм	5000
Коефіцієнт загасання жилок діаметром, мм 0,32 0,40 0,50 0,70	дБ/км	800	1,9 1,54 1,23 0,87

=

=

Одержані результати відповідають нормам (46.56Ом<1000 Ом; 0.6дБ<4.3дБ), тому застосувати кабель з жилками більшого діаметру не потрібно.