- •Розділ 1. Загальний огляд теми “основні поняття алгоритмізації” у 8 класах
- •Розділ 2. Розробка системи занять за темою “основні поняття алгоритмізації”
- •2.1. Розробка календарно-тематичного плану
- •2.2. Місце теми “Основні поняття алгоритмізації” у предметі інформатика
- •2.3. Правила безпеки в кабінеті інформатики
- •Ознайомлення з основними поняттями алгоритмізації
- •Розділ 3. Методичні розробки з теми “основні поняття алгоритмізації”
- •3.1. Розробка плану-конспекту уроку з інформатики для 8 класу
- •. План-конспект уроку з інформатики на тему “Способи представлення алгоритмів; базові алгоритмічні структури”
- •Хід уроку
- •Підведення підсумків.
- •5. Домашнє завдання.
- •Практична робота з теми “Створення базових структур алгоритмів”
- •3.4.Інструкційні картки з теми “Основні поняття алгоритмізації”
- •Висновки
- •Література
- •Додаток а
. План-конспект уроку з інформатики на тему “Способи представлення алгоритмів; базові алгоритмічні структури”
Тема уроку: Способи представлення алгоритмів; базові алгоритмічні структури
Мета уроку: Ввести поняття базової структури алгоритму, слідування, розгалуження, повторення. З’ясувати, що таке блок-схеми.
навчальна:
знати: поняття алгоритм, структури алгоритму; характерні ознаки різних типів алгоритмів, аргументів, результатів та проміжних величин;
вміти: представляти алгоритми за допомогою блок-схем;
розвиваюча: створювати умови для розвитку: просторового (пам’яті, уваги, уяви) та логічного мислення (аналізу, порівняння, співставлення), графічної культури; процесів зорового сприймання, чіткості, окоміру; координації рухів у процесі виконання аплікації; відчуття композиції та гармонії кольорів; пізнавальної діяльності, самостійності і творчої активності учнів.
виховна: сприяти виховуванню інтересу до предмету, розвитку естетичних смаків та художнього чуття, фантазії; створити умови для виховання наполегливості, уважності, охайності спостережливості, самостійності, ініціативності, старанності, посидючості, допитливості, прагнення до самоконтролю та самовдосконалення; формувати дружні, колективістські стосунки у групі, атмосферу взаємопідтримки та взаємодопомоги;
Дидактичне забезпечення:
Бочкін А.І. Методика викладання інформатики / А.І. Бочкін. - Мінськ: Обчислюємо. школа, 1998. - 431 с.
Зарецька І.Т. і ін. Інформатика: Підручник для 10-11 кл. ЗОНЗ/ Зарецька І.Т., Гуржій А.М. У 2-х частинах. Ч1. – К.: Форум, 2004. – 392 с.: іл.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
Організаційний момент.
Привітання з учнями. Перевірка відсутніх.
Фронтальне опитування.
Щоб закріпити тему, яку вивчали на минулому уроці проводжу опитування класу.
Дайте відповіді на такі запитання:
Що таке алгоритм?
Хто може бути виконавцем алгоритму?
Назвіть властивості алгоритмів?
Повідомлення теми і мети уроку.
На сьогоднішньому уроці ми розглянемо такі поняття як: лінійні алгоритми, алгоритми з розгалуженням та алгоритми з циклами. За допомогою блок-схем складемо алгоритм розв’язування задачі.
Пояснення нового матеріалу.
Базові структури алгоритмів (керуючи структури) – це способи керування процесом обробки даних.
Існує три базові структури алгоритмічної конструкції:
лінійні алгоритми (слідування)
умова (розгалуженя)
цикли (повторення)
Лінійна структура передбачає, що тіло алгоритму являє собою послідовність команд, виконуваних одна за одною.
Умова (розгалуження) – це керуюча структура, що передбачає можливість вибору з кількох варіантів, для кожного з яких, залежно від умови виконується різна послідовність команд.
Цикл – це керуюча структура, що дозволяє багаторазово повторювати задану послідовність команд.
Цикл з передумовою
Цикл з післяумовою
Цикл із параметром
Способи опису алгоритмів:
Словесний
Формульний
Графічний
Алгоритмічною мовою
Задача: знайти корені квадратного рівняння ах2+bх+с=0
Словесний:
Розпочати процес обчислень
Визначити a,b,c
Обчислити D =b2+ac
Якщо D >0, то перейти на крок 8 інакше на крок 5
Обчислити
Вивести на екран X 1 X2
Перейти на крок 9
Вивести повідомлення про те, що коренів немає.
Завершити процес обчислень.
Формульний
Графічний
Блок – схема – графічне зображення алгоритмів за допомогою окремих блоків.
Лінійна структура передбачає, що тіло алгоритму являє собою послідовність команд, виконуваних одна за одною.
У мова(розвилка, розгалуження) – означає перевірку значення логічного виразу(ЛВ) та вибір одного з двох варіантів дій, залежно від значення ЛВ. В ЛВ можуть використовуватися логічні операції «НЕ» «І» «АБО». ЛВ може набувати одного з двох значень – істина чи хиба.
Наприклад: алгоритм обчислення значень функції
можна представити в такому вигляді:
Можливо , що при одному зі значень ЛВ на потрібно виконувати жодних дій. В такому випадку існує коротка форма розгалуження:
Цикл означає повторення виконання тієї самої дії, або блока дії, що звуться тілом циклу, доти, поки певний ЛВ лишатиметься істинним.
« цикл – поки», або цикл з передумовою,
(умова перевіряється перед виконанням циклу).
На першому кроці перевіряється значення ЛВ. Якщо воно є істинним – виконується тіло циклу.
Потім на другому кроці знову перевіряється значення ЛВ і якщо воно істинне знову виконується тіло циклу.
Цикл завершується, коли значення ЛВ стає помилковим. В тілі циклу повинні бути команди, які змінюють значення величини, яка входить в ЛВ.В циклі використовують лічильник циклів, який рахує кроки циклу. На початку алгоритму значення лічильника дорівнює 0.
2. « цикл – до», або цикл з післяумовою, (умова перевіряється після виконанням циклу). Це означає, що тіло циклу – добуде виконано принаймні один раз.
« цикл – до» повторюється доти, поки значення ЛВ є помилковим, і завершується коли воно стає істинним.