Тема 3. Огляд системи вищої освіти економічно розвинених країн.

1. Вища освіта у сша.

2. Система вищої освіти у Великобританії.

3. Система вищої освіти у Франції.

Керівництво вищою освітою в США є децентралізованим, оскіль­ки, відповідно 10-й поправки до Конституції, вся система освіти підпо­рядкована органам управління окремих штатів. У державному масштабі координація здійснюється відомством освіти, що входить до складу де­партаменту охорони здоров'я та соціального забезпечення.

Однак частка державних коштів на розвиток увесь час зростає, вона складає приблизно 10% від загального бюджету вищої школи, усе інше фінансування надходить з асигнувань штатів і при­ватних пожертвувань.

Університетська система США включає в себе так звані багатопрофільні університети та (значно престижніші) дослідницькі. Вищі навчальні заклади можуть претендувати на статус багатопрофільного університету, якщо здатні забезпечити навчання у магістратурі, а в дослідницьких університетах ще й за

Освітня діяльність в уні­верситетах орієнтується на пріоритетні напрями федеральної наукової політики, що має на меті забезпечення відтворення високого рівня спеціалістів, першочергову підтримку фундаментальної науки, налаго­дження стійких та продуктивних зв'язків з промисловим бізнесом.

У США вищі навчальні заклади виконують основну науково-дослідну роботу, яка знаходяться під впливом федеральної влади набага­то більше. Так, за останні роки майже 60% коштів, витрачених вищими навчальними закладами на науково-дослідну роботу, надходять від федерального уряду у вигляді замовлень і контрактів.

Загальне керівництво навчальним закладом здійснюється "попечительською (опікунською) радою", до складу якої входить губернатор даного штату, якщо це державний вуз, голова промислової корпорації, релігійної общини чи приватна особа (якщо це приватний вуз). Як пра­вило, опікунська рада має ряд комітетів, що відповідають за різні аспе­кти діяльності вузу.

Найпоширеніший тип вищого навчального за­кладу в США - коледж. Коледж може бути самостійним вищим навча­льним закладом з дворічним або чотирирічним строком навчання; або може також входити до складу університету.

Молодші та місцеві коледжі виконують специфічні завдання. Во­ни повністю фінан­суються місцевою владою, готують кадри для місцевих підприємств. Фактично вони є середніми школами підвищеного типу, що випускають спеціалістів з достатньою культурою і практичними навич­ками (молодший персонал). Це проміжна ланка між школою і власне ВНЗ.

Щоб вступити до університету в США, потрібно мати ступінь ба­калавра. Щорічно у цій країні випускають біля 80% бакалаврів, 20% магістрів, 3% докторів наук. Екзамен до університету є сис­темою тестів, які розраховані на 2-3 години письмової роботи.

У США немає єдиних правил організації занять і всього навчаль­ного процесу у вищих навчальних закладах. Тривалість навчального року - з середини вересня до кінця травня. Крім літніх канікул, протя­гом навчального року є три канікулярних періоди загальною три­валістю один місяць. Проте останнє є особистою справою кожного студента. Хто хоче раніше закінчити ВНЗ, той не має додаткових канікул. Крім самостійної роботи, студент може брати участь у роботі літніх шкіл, щоб набрати певну кількість залікових одиниць. 20% курсів є вибірковими, частина - факультативними. Вибіркові курси є заліковими, факультативні ж не враховуються як залікові одиниці.

Тижневе навантаження студентів американських ВНЗ, маючи на увазі аудиторні заняття, складає 16-24 години на молодших курсах, на старших - 14-16 годин. Проте кожна аудиторна година повинна допов­нюватися двома годинами самостійної роботи. Якщо студент заплану­вав собі 16-18 залікових одиниць в семестр (кожна залікова одиниця складає 3 години на тиждень), то тижневе навантаження буде склада­ти 48-54 години. Типова тривалість лекцій і практичних - 50-60 хвилин. Для кожного заняття, оскільки курси значною мірою є вибірковими, складається нова група. Тому реєстраційний відділ, що займається розкладом, навіть використовує комп'ютер, оскільки не може виробити для всіх студентів режим роботи з оптимальним використанням часу.

Вимоги до успішності студентів в американській школі не є високими; немає також єдиної системи обліку успішності. Як правило, середній бал (1,7) достатній для отримання вченого ступеня бакалавра. На першому курсі цей мінімум складає 1,3 бали. Діє літерна система оцінок, що доповнюється словесною розшифровкою і числовою вагою. А - відмінно, оцінюється 4 бали;

В -добре, оцінюється 3 бали;

О - задовільно, оцінюється 2 бали;

С - незадовільно, але допустимо, оцінюється 1 бал;

Е - недопустимо, оцінюється 0 балів;

Разом з тим відсоток студентів, що відраховуються з амери­канських ВНЗ, загалом великий і досягає 30-40% від кількості прийня­тих на перший курс. Це пов'язано не лише з успішністю, але й з не­обхідністю сплати за навчання.

За семестр проводиться 2-3 контрольні роботи; до їх перевірки залучаються студенти-старшокурсники. Результати поточної перевірки враховуються при виведенні середнього балу успішності з кожної дис­ципліни. Оцінка підсумкового екзамену, як правило, не складає більше половини сумарної оцінки.

Екзаменаційні сесії в американських ВНЗ дуже короткі (10-12 днів) і мають назву "період для повторення, консультацій і занять". Заняття проводяться 5 днів на тиждень.

У структурі педагогічної освіти виділяються ВНЗ різних рівнів: університети (4-5 років), педагогічні коледжі (4-5 років), коледжі віль­них мистецтв (4 роки), молодші коледжі (2 роки). У перших трьох зазначених типах навчальних закладів готують викладачів середньої школи, у молодшому коледжі - учителів початкової школи. Присутні як державні, так і приватні заклади педагогічного освіти. Серед найбільш відомих університетів, що готують педагогічні кадри, - Болл універси­тет (штат Індіана), Північний Іллінойский університет (штат Іллінойс), Мічиганський університет (штат Мічиган), університет у Філадельфії (штат Пенсільванія). Основна частина майбутніх учителів навчаються чотири роки (70 %), менше третини — п'ять років, ще деякі - два роки.

Важлива частина педагогічного освіти - практика і стажування. Педагогічну практику в школі студенти проходять протягом 14 тижнів. Вона складається зі спостережень педагогічного процесу і декількох уроків під посібником викладачів. По закінченні педагогічного коледжу студентам слід для завершення освіти пройти річне стажу­вання за місцем роботи