2.3.2 Класифікація способів і засобів переробки рідкого гною

Зараз в тваринництві| застосовуються| різні| технологічні| схеми| видалення| і обробки| відходів|, але| всі| вони пов'язані| з їх тривалим| зберіганням| або| вивозом| на поля без належної| обробки|. Поблизу тваринницьких| комплексів| утворяться| зони| підвищеного| забруднення|. При цьому| рідка| фракція| стоків| безконтрольно проникає| у ґрунтові| води, розповсюджується| по водоносних| горизонтах і забруднює| їх. А вивезення| відходів| на поля без попередньої| обробки| призводить| до засмічення| і закислення| ґрунтів|, порушує| їх структуру і змушує| масово| використовувати| гербіциди|. Крім того, гній| містить| токсичні| з'єднання| і хвороботворні| бактерії, включаючи патогенну мікрофлору. У результаті використання продуктів, вирощених на забруднених ґрунтах, і води з колодязів і водоймищ збільшуються причини зростання захворюваності людей і тварин.

О дним з найпростіших| і ефективних| способів| утилізації| екскрементів| тварин| (рис. 2) є самозігрівання| їх у буртах за рахунок| тепла, яке| виділяється| в результаті| життєдіяльності| в них мікрофлори|.

Рис. 2. Класифікація способів переробки рідкого гною (по розробках В.В. Калюги).

Але цей| процес| протікає| ефективно| за умови| оптимальної| вологості| біомаси| (76%...78%). Ця умова|, як правило, забезпечується| у випадку| утримання| тварин| з використанням| пористої| підстилки|. Якщо вологість| гною є значно| вищою|, то її знижують| змішуванням| гною з пористими| матеріалами|, наприклад|, з торфом малого ступеню| мінералізації| (компостування|).

Якщо прибирання| гною з приміщень| здійснюється| гідрозмивним| способом, то вологість| гною буде| високою| (іноді до 98 %). Тоді для утилізації| його| доцільно| розділити| на рідку| і тверду| фракції| (рис. 1 б, в). Для розділення| гною на фракції| його| спочатку| гомогенізують| перемішуванням| гнойової| маси| у гноєзбірнику| за допомогою| фекальних| насосів|.

Далі масу| подають| до сепараторів| фракцій|, які| виконуються| на базі| плоских або| конічної| форми| віброгрохотів|, шнекових| пресів|, фільтраційних| центрифуг або| дугових| сит.

Гомогенізація. Технологія зберігання і приготування гомогенізованого гною полягає в систематичному його перемішуванні протягом всього періоду зберігання в сховищах-гомогенізаторах, в які його завантажують лише після попередньої витримки протягом 6 днів в карантинному гноєсховищі. Знезаражений гній насосом, встановленим на насосній станції, перекачується в основне гноєсховище – гомогенізатор, де зберігається протягом 3 – 6 міс. При цьому здійснюється щоденне перемішування маси гною тангенціально-направленими струменями, тобто шляхом барботажу самої гнойової маси. При цьому рідкий гній забирається насосом знизу з центру сховища і під тиском подається у верхню частину периферії, створюючи струмінь, який приводить в обертання всю масу. Обробка гомогенізацією| містить| мінімальне| число операцій|. Проте реалізація| її пов'язана| з великими капіталовкладеннями|, необхідними| для спорудження| сховищ-гомогенізаторів|. Водночас реалізація| технології| на невеличких| тваринницьких| фермах доцільна| і необхідна|, тому що| дозволяє| поліпшити| загальний| санітарний| стан ферм і вирішує| питання| підготування| безпідстилкового| гною до використання| з урахуванням| охорони| навколишнього| середовища|.

Інститут механізації тваринництва, м. Запоріжжя, пропонує установку для гомогенізації рідкого гною, принцип дії якої оснований на використанні направленого струменя гною УГН-Ф-500 (рис. 3). Установку рекомендується застосовувати на тваринницьких фермах і комплексах з безпідстилковим| утриманням тварин і гідравлічними способами видалення гною. При цьому вологість гною має бути не менше 92%.

Установку УГН-Ф-500 монтують на фундаменті безпосередньо у гноєсховищі. Кількість установок визначається розмірами сховища, діаметром насадок, тиском і продуктивністю насосів.

Рис. 3. Схема установки УГН-Ф-500: 1 – фланець; 2 – патрубок; 3 – рама; 4-| рукояті; 5-| механізм підйому струменя; 6 – стовбур; 7 – ключ; 8 – гайка; 9 – кінцевик; 10 – стояк; 11 – гвинт стопорний.

Технологічний процес здійснюється таким чином. Рідкий гній забирається насосами з придонної частини сховища і подається в установку для гомогенізації до кінцевика. В установці за допомогою насадка| і змінних кінцевиків формується струмінь потрібного діаметру (40, 60, 80 мм). Застосування випрямляча усуває завихрення струменя, зменшує розсіюваність, збільшує дальність польоту і ударну силу. Струмінь може подаватися в різні точки гноєсховища і, володіючи певним запасом кінетичної енергії, інтенсивно руйнує структуру гнойової маси, приводячи її в однорідний стан. Прямує струмінь плавними поворотами стовбура установки в горизонтальній і вертикальній площині.

Заглибні мішалки - гомогенізатори – серія TBM| (рис. 4) застосовуються для перемішування і усереднювання густих агресивних рідин з високою концентрацією сухих речовин в різних резервуарах на сільськогосподарських, тваринницьких, харчових і промислових підприємствах, міських і побутових очисних спорудах.

Характеристики:

• продуктивність - 318…6702 м³/год;

• крутний момент на робочому валу - 153…3725 Нм;

• потужність на привод - 0,75…18,5 кВт.

Д оступні як стаціонарні електричні, так і мобільні – пересувні мішалки з приводом від кардана трактора (роздавальної коробки). Довжина заглибної| частини для мобільної мішалки від 2,5 м до 3,5 м.

 

 

 

 

 

 

а

б

Рис. 4. Мобільна мішалка-гомогенізатор: а – гомогенізуючий пристрій (загальний вигляд); б – конструктивно-технологічна схема: 1 – трактор, 2 – привод, 3 – заглибна| частина, 4 – гомогенізуючий пристрій.

Компостування гною. Одним із способів обробки рідкого гною є компостування його з торфом і з додаванням мінеральних добрив, яке проводиться або в спеціальному цеху, або на майданчику. Такий спосіб збагачення рідкого гною застосовується в тих районах, в яких є достатня кількість підстилкових матеріалів (торфу, соломи, тирси). Здібність органіки до розпаду під впливом різноманітних груп мікроорганізмів супроводжується термодинамічними процесами, які за певних умов забезпечують часткове знезараження, пригноблення схожості насіння бур'янів, неодноразове зменшення оброблюваних відходів (сумішей) за об'ємом і вагою, підвищенням питомого вмісту біогенних речовин. Ефективність компостування як способу переробки органічних відходів полягає в тому, що при невисоких технологічних витратах він забезпечує отримання цінного і екологічно безпечного кінцевого продукту — високоякісних органічних добрив. Проте реалізація| технології| пов'язана| з великою витратою| дорогих компостуємих| матеріалів|, що| є не у всіх| господарствах|. Крім того, для готування| компостів| придатний| лише| безпідстилковий| гній| вологістю| не вище| 92%, у іншому випадку| різко| збільшується| потреба| в компостуємих| матеріалах| і знижується| удобрювальна| цінність| компосту. Обробка гною шляхом| компостування| потребує| значних| витрат| праці| і технічних засобів|.

Розділення гною на фракції один з найбільш раціональних способів його переробки з виділенням основної маси поживних речовин в тверду фракцію і повним очищенням виділеної води до рівня, що робить можливим її використання в обороті підприємства або скидання у відкриті водоймища.

Для розділення на фракції (сепарації) грубодисперсних систем, аналогічних гною, існують декілька методів, які можуть бути реалізовані різними по своїй конструкції машинами, апаратами і пристроями, званими роздільниками. У загальному випадку можна виділити три великі класи цього виду техніки: фільтрувальні апарати, осаджувальні| пристрої і флотаційні машини.

Технологічний процес розділення гною здійснюється таким чином. Рідкий гній в корівнику 11 провалюється через щілинну підлогу і потрапляє в гноєприймальний канал 12 (рис. 5) гідравлічної рециркуляційної| системи. Звідки він змивається переробленою та освітленою рідкою фракцією гною по поперечному колектору в насосну станцію 9. З неї гнойова маса насосом подається по гноєпроводу| 8 на фільтрувальну центрифугу УОН-700М1 для розділення на фракції. Рідка фракція по трубопроводу 13 поступає у відстійники-накопичувачі 16, 17 для її освітлення. Після чого заглибним| насосом 18 відкачується в цистерни 19 і відвозиться в польові гноєсховища| для знезараження на протязі 8 -10 міс. з метою подальшого використання на полив. Частина рідкої фракції після освітлення йде на змив гнойових каналів 12.

Тверду фракцію гною, отриману після розділення на центрифузі УОН-700М1 складують в бурти 3, 4 і після зберігання протягом 3 – 4 місяців її використовують як органічне добриво.