§ 37. Передача російських власних назв українською мовою

Російські власні назви передаємо якомога ближче до ро­сійського звучання, дотримуючись, однак, норм українського ^пРавопису: рос. Соловьёв — Соловйов, рос. Прокофьев — Про- коф'єв, рос. Алябьев — Аляб'єв, рос. Ульянов — Ульянов, рос. Ананьин — Ананьїн, рос. Румянцев — Рум'янцев, рос. Пятниц- — П'ятницький, рос. Королёв — Корольов, рос. Пугачёв — ^пУгачов.

Проте в передачі українською мовою російських букв и та _е у власних назвах є деякі особливості.

1. Російську букву и у власних назвах передаємо звичайно че- рез і: Пушкін, Мічурін, Гагарін, Нікітін, Бородіно.

1. Пушкін — живе втілення найблагородніших рис великого ро. сійського народу. (М. Рильський.) 2. ІДепкіну присвятив Тарас вірша, якого написав тут же, в його домі. (О. Іваненко.) 3. Мічурі_н сидів задумливий і байдужий до вітань. (О. Довженко.)

2. Але російську букву и передаємо через и:

а) після шиплячих і ц: рос. Пущин — Пущин, рос. Чичиков — Чичиков, рос. Цимлянск — Цимлянськ;

б) у префіксі при- та суфіксах -ик-, -иц-ич-, -ищрос. Нови­ков-Прибой — Новиков-Прибой, рос. Рудич — Рудич, рос. Ра­дищев — Радищев, рос. Углич — Углич',

в) якщо в українській мові є Споріднене слово з и: рос. Тихоми­ров — Тихомиров (бо тихий і мир), рос. Сидоров — Сидоров (бо Сидір), рос. Титов— Титов (бо Тит)\

г) у словах Сибір, Симбірськ, Владивосток, Владимир, П'яти­горськ, Семипалатинськ.

1. Молодий Пушкін читав Радищева, він виховувався разом з майбутніми декабристами Пущиним і Кюхельбекером. (М. Риль­ський.) 2. Всім відомий такий тонкий і глибокий співець природи, як Пришвін. (М. Рильський.) 3. Іван Максимович Синельников [си­ній] ще наприкінці листопада був викликаний з Симбірська до Пе­тербурга. (Р. Іваничук.) 4. А як приємно мені тепер, коли я обій­маю щиро, любовно Сашу Прокоф'єва, Твардовського, Тихонова [Тихін], Грибачова [гриб]. (Остап Вишня.)

3. Російську букву е (якщо вона стоїть після приголосного) пе­редаємо звичайно через е: рос. Державин — Державін, рос. Лєр­монтов — Лєрмонтов, рос. Серпухов — Серпухов.

1. Царську Росію ненавидів Лєрмонтов, бо всім серцем любив російський народ. (М. Рильський.) 2. Некрасов! У цих звуках стільки самовідданого страждання за поневолений люд. (П. Ти­чина.) 3. Це був декабрист Анненков. (О. Іваненко.) 4. Шевченко з нетерпінням чекав приїзду Щепкіна. (О. Іваненко.)

4. Але російську букву е передаємо через є: а) у суфіксах -єв-, -еевякщо вони стоять не після шиплячих, р або ц: рос. Фадеев — Фадеев, рос. Сергеев Сергеев; але рос. Тютчев — Тютчев, рос. Муромцев — Муромцев, рос. Плещеев Плещеев, рос. Бондарев — Бондарев;

б) якщо в українській мові є споріднене слово з постійним і: Пешков — Пешков (бо пішки), рос: Зверев — Зверев (бо Р⁰⁰' Т^веРд°^хлебо^в — Твердохлєбов (бо хліб)\ але; рос. Ле- *6tdee-~ Лебедев (бо лебідь — лебедя), рос. Хмелёв — Хмельов (00 хміль — хмелю).

1. Я іТерекладаю зараз Пушкіна, Багрицького, Пастернака, Асеева. 2. Чи вартий той людського слова, хто відкидає, як сміття, діла Веласкеса й Сєрова [сірий], Мйтейка² й Рєпіна [ріпа] життя? 3. Поет [О. Пушкін] з усією силою зненавидів не тіль­ки Аракчеева, а й аракчеєвщину, як одно з найбридкіших явищ в історії людства. (З творів М. Рильського.)

114. Російські географічні назви запишіть по-українському в дві колон­ки: 1) ³ буквою /; 2) з буквою и. Російську букву е скрізь передавайте через е.

Приозерск, Радищево, Путинцево, Одинцово, Сажино, Илим, Омелич, Савино, Кагальник, Никитовка, Оленица, Липецк, Ядрин, Анциферово.

Ключ. З перших букв прочитаєте назву твору Максима Горького.

114. Російські прізвища запишіть по-українському в дві колонки: 1) з буквою е\ 2) з буквою є.

Мещанинов, Херасков, Лєрмонтов, Авдеев, Зоенбург, Немчи­нов, Серпилин, Тютчев, Исаев, Абдашев, Лесков, Орехов, Кудряв­цев, Ветров, Озеров, Ваншенкин.

Ключ. 3 перших букв прочитаете прізвища персонажів з творів М. Гоголя.

114. Чому ті самі букви в російських назвах Репино і Решетниково українською мдвою передаються по-різному: Рєпіно і Решетниково? Чому по-українському Пушкін, але Пущин, хоч по-російському однаково: Пушкин і Пущин?

Пб*. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви.

І- Загальновідома близькість Шевченка, який був закоханий У поезію Пушк(і, и)на, Л(е, є)рмонтова і схилявся перед Щ(е, є)д- р(їі и)ним і Гоголем, з революційно-демократичною інтеліген­цією того часу — Ч (е, є) рниш (е, є) вським, Добролюбовим, Н (е, є) - расовим. 2. Гоголь був одним із найбільших в світі творців ти­пових, узагальнених образів. Ч(і, и)ч(і, и)ков, Хл(е, є)стаков, Со- ^к(е, є) в (і, и)ч, Ноздрьов, Ман(і, и)лов, Коробочка, городничий Сквозн(і, и)к-Дмухановський, Держ(і, и)морда, Подкольос(і,и)н Давно стали у нас називними. 3. Для Пушк(і, и)на була глибоко ^Ненависна Росія царя, Росія грубого солдафона Аракч(е, є)єва

) Д.-Р. Веласкес (1599—1660) — видатний іспанський художник.

Я. А. Матейко( 1838—1893) — видатний польський художник.

і вишукано підлого «європейця* Воронцова,— але Росія Козьм_н М(і, и)н(і, и)на і Степана Раз(і, и)на, Росія Рад(і, и)щ(е, е)_Ва і Гр(і, и)боєдова, Росія, в якій жив і творив, знемагаючи під і_ГОм рабства, великий народ,— ця Росія була в душі поета найсвяті. шою святинею. 4. Навіть за часів чорної реакції не можна бул₀ погасити полум'я правди, що палало в трудах С(е, є)ч(е, є) нова Павлова, М(е, є)нд(е, є)л(е, є)ева. Т(і, и)м(і, и)ряз(є, е)ва (З творів М. Рильського.)

МИЛОЗВУЧНІСТЬ мови § 38. Основні закони милозвучності української мови

_е) розібрати (роз + брати), надіслати (над + слати), підігрі­ти (під + гріти) (див. § 31, п. 3);

е) сказав усе (а не «сказав все»), він іде (а не «він йде»).

3. Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, то, як правило, насамперед усуваємо збіг голосних (хай навіть при цьому виникне збіг приголосних): росте вглиб і вшир (з не «росте углиб і ушир»), вірю в справедливість (а не «вірю у справедливість»).

Проте допускається збіг голосних, якщо між ними є пауза (то­ді пауза важить, що й приголосний), а вони — утікати; а ти — іди додому; роман /. С. Тургенева «Батьки і діти» (після слова батьки робиться пауза, бо ці поняття протиставляються); але: поема Миколи Бажана «Батьки й сини» (після слова батьки нема паузи).

3. Відхилення від цих правил допускається лише в художній літературі, де це зумовлюється вимогами ритму: 1 .Яка упевненість вході швидкій гримить. (В. Сосюра.) 2. Курява на вулицях вляг­лась. (І. Нечуй-Левицький.у

Але й тут порушення милозвучності мови небажане.

118. Подумайте і скажіть, чому в прислів'ї * Восени і горобець багатий» ужито ^се-таки і, а не й.

119*. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви.

І. Геть, (у, в)славлений спокою! Ми (у, в) труді, (у, в) бороть­бі! (М, Рильський.) 2. Вірю я (у, в) правду свого ідеалу. (Леся Українка.) 3. Був початок березня, (у, в) день пригрівало сонце. (О* Донченко.) 4. Туман розтанув, садки стояли (у, в) миті (і, й) святково мовчазні. (Є. Гуцало.) 5. Роса світилас(ь, я) на свіжім бур'яні. (М. Рильський.) 6. Яблуко (у, в) пало м'яко (у, в) траву. (О. Довженко.) 7. Уже рудіють на газонах трави, (і, й) дощ (у, в) пертий по дахах шумить. (М. Рильський.) 8. Я по­вернусь, я) (у, в) вечері або (у, в) ночі. (ТО. Смолич.)

120*. Перекладіть на українську мову. Простежте, як реалізуються закони милозвучності в українській мові.

1. В воздухе уже не так сильно пахло,— в нём снова как будто Разливалась сырость. (I. Тургенев.) 2. Ещё нигде не румянилась заря, но уже забелелось на востоке. (I. Тургенев.) 3. Уже кони, чуя рассвет, все полегли в траву и перестали есть. (М. Гоголь.)