- •1.Право приватне і публічне. Зміст і основні особливості приватноправового регулювання.
- •2.Поняття та предмет цивільного права як галузі права.
- •3.Метод цивільного права як галузі права.
- •4.Функції цивільного права.
- •5.Принципи цивільного (приватного) права.
- •6.Цивільне право в системі галузей права України.
- •7.Система цивільного права як правової галузі.
- •8.Поняття і види джерел цивільного права.
- •9.Поняття і склад цивільного законодавства.
- •10.Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права та головний акт цивільного законодавства. Система цивільного кодексу України.
- •11.Закон як джерело цивільного права.
- •13.Звичаї як джерела цивільного права. Співвідношення звичаїв ділового обороту , звичаїв і заведеного порядку взаємин учасників майнового обігу.
- •14.Значення актів ксу, вищих судових органів і судової практики у вітчизняній та в закордонних правових системах.
- •15.Дія цивільного законодавства у часі. Офіційне опублікування та і вступ нормативного акта в силу. Зворотна сила цивільного закону.
- •16.Дія цивільного законодавства в просторі та за колом осіб.
- •17.Застосування цивільного законодавства. Аналогія закону та аналогія права в цивільно-правових відносинах.
- •18.Тлумачення цивільно-правових норм.
- •19.Поняття цивільного правовідношення. Елементи і структурні особливості цивільного правовідношення.
- •20.Зміст цивільного правовідношення. Поняття, зміст та види суб'єктивних цивільних прав. Поняття, зміст та види суб'єктивних цивільних обов'язків. Структура цивільного правовідношення.
- •21.Види цивільних правовідносин.
- •22.Фізична особа як суб'єкт цивільного права. Ознаки, що індивідуалізують правовий статус фізичної особи.
- •23.Правоздатність фізичних осіб.
- •24.Поняття дієздатності фізичних осіб. Повна дієздатність.
- •25.Мінімальна дієздатність неповнолітніх до 14 років (малолітніх).
- •26.Неповна (часткова) дієздатність неповнолітніх від 14 до 18 років.
- •27.Емансипація.
- •28.Випадки, умови і правові наслідки обмеження дієздатності фізичних осіб.
- •29.Визнання фізичної особи недієздатною.
- •30.Опіка і піклування. Патронат над дієздатною фізичною особою.
- •31.Місце проживання фізичної особи і його цивільно-правове значення.
- •32.Порядок, умови і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •33. Порядок, умови і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою.
- •34.Поняття, види і цивільно-правове значення актів цивільного стану.
- •35.Особливості цивільно-правового становища фізичних осіб як підприємців. Банкрутство фізичної особи як підприємця.
- •71. Тлумачення змісту правочину.
- •36. Поняття і ознаки юридичної особи
- •37. Правоздатність і дієздатність юридичної особи
- •38. Органи юридичної особи
- •39. Представництва і філії юридичної особи
- •40. Порядок і способи створення юридичних осіб. Установчі документи. Державна реєстрація юридичних осіб та її правове значення.
- •41. Реорганізація юридичних осіб і її способи
- •42. Порядок ліквідації юридичної особи
- •Стаття 111. Порядок ліквідації юридичної особи
- •43. Неспроможність (банкрутство) юридичних осіб
- •44. Види юридичних осіб, їх класифікація і цивільно-правове значення
- •45. Повне товариство
- •46. Командитне товариство
- •47. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •48. Товариство з додатковою відповідальністю
- •49. Акціонерне товариство
- •50. Виробничий кооператив
- •51. Юридична природа непідприємницьких товариств
- •52. Установи як юридичні особи
- •53. Поняття, зміст і особливості цивільної правосуб’єктності публічно-правових утворень.
- •54. Українська держава, її органи та органи місцевого самоврядування (територіальних громад) як особливі суб’єкти цивільного права
- •55. Випадки і порядок участі публічно-правових утворень у цивільних правовідносинах
- •56. Поняття і види об’єктів цивільних правовідносин
- •57. Дії і послуги як об’єкти цивільних правовідносин
- •58. Результати творчої діяльності як об’єкти цивільних правовідносин
- •59. Особисті немайнові блага як нематеріальні об’єкти цивільних правовідносин
- •Глава 15
- •60. Речі як об’єкти цивільних правовідносин. Майно
- •61. Класифікація речей та її правове значення
- •62. Майновий комплекс як об’єкт цивільного обігу
- •63. Гроші як об’єкти цивільних правовідносин. Цивільно-правовий режим наявних і безготівкових грошей. Особоливості правового режиму валютних цінностей
- •64. Поняття та основні ознаки цінних паперів як об’єктів цивільних правовідносин
- •65. Види цінних паперів
- •66. Поняття і види юридичних фактів у цивільному праві. Юридичні склади
- •67. Поняття і види правочинів. Договори й односторонні правочини
- •68. Умовні правочини, їх види
- •69. Умови дійсності правочинів
- •70. Форма правочину. Наслідки її недотримання
- •74. Поняття і способи здійснення суб’єктивних цивільних прав і обов’язків
- •75. Межі суб’єктивного цивільного права і межі його здійснення. Поняття та наслідки зловживання правом..
- •76. Поняття та значення представництва
- •77. Види представництва. Комерційне представництво.
- •1) Представництво за законом
- •2) Комерційне представництво
- •3) Представництво за довіреністю
- •78. Поняття форми та види довіреності.
- •79.Передоручення. Припинення довіреності. Представництво без повноваження – його наслідки
- •80.Поняття та зміст суб’єктивного права на захист . Способи захисту прав та обов’язків .
- •81.Судовий захист цивільних прав та інтересів.
- •82.Адміністративний захист цивільних прав та інтересів.
- •83.Самозахист цивільних прав.
- •84.Заходи оперативного впливу на порушника цивільних прав та їх види.
- •85. Поняття особливості та функції цивільно0правової відповідальності.
- •86.Види цивільно-правової відповідальності.
- •87.Підстава та умови Цив-правов відповідальності.
- •88.Протиправна поведінка як умова Цив.-правов. Відповідальності.
- •89.Поняття і зміст шкоди у ц.Праві. Матеріальна і моральна шкода.
- •90.Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкідливим результатом що наступив.
- •91.Вина правопорушника як умова цив.- правової відповідальності. Поняття і форми вини в цивільному праві їх значення. Відповідальність, що не залежить від вини правопорушника.
- •92.Поняття випадку(казусу)і непереборної сили, їх ц-Правове значення.
- •93.Поняття санкції в ц-праві та їх види.
- •94.Неустойка та її види , співвідношення неустойки і збитків.
- •95.Розмір цивільно-правової відповідальності.
- •96.Поняття та ц-Правове значення строків та термінів.
- •97. Види строків у ц-праві, їх класифікація.
- •98.Поняття та строки здійснення цивільних прав.
- •100. Обчислення строків у цивільному праві. Початок і закінчення перебігу строку.
- •101.Поняття і значеня позовної давності. Наслідки спливу строку позовної давності
- •102.Види строків позовної давності. Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •103. Зупинення та переривання перебігу строку позовної давності. Поновлення строку позовної давності.
- •104. Поняття , значення, зміст та особливості здійснення особистих немайнових прав у ц праві
- •105. Види особистих немайнових прав.
- •106.Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують фізичне існування фізичної особи.
- •107. Право на життя та його цивільно – правова охорона.
- •108.Репродуктивні права та їх цивільно-правова охорона.
- •109. Право на здоров*я та його цивільно-правова охорона.
- •110. Право на безпечне довкілля та його цивільно-правова охорона.
- •111.Право на свободу та особисту недоторканість та його цивільно-правова охорона.
- •112.Право на сім*ю , опіку, піклування та патронатне виховання та його цивільно – правова охорона.
- •113.Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •114.Право на Ім*я та його цивільно – правова охорона.
- •115.Право на честь і гідність .Право на ділову репутацію.Цивільно – правова хорона честі , гідності і репутації.
- •116. Право на зображення та голос та його цивільно-правова охорона.
- •117.Право на індивідуальність та його цивільно-правова охорона.
- •118. Право на свободу творчості та вибору роду занять та його цивільно-правова охорона.
- •119.Право на особисте життя та його цивільно-правова охорона.
- •120. Право на інформацію та його цивільно – правова охорона.
- •121.Право на особисті папери та його цивільно – правова охорона.
- •122. Право на місце проживання та недоторканість житла та його цивільно – правова охорона.
- •123. Право на пересування та мирні зібрання та його цивільно – правова охорона.
- •124.Поняття , зміст та особливості права на захист особистих немайнових прав.
- •125.Поновлення порушеного права.
- •126.Спростування неправдивої інформації.
- •127.Заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права.
- •128.Поняття й ознаки речового права.Речові права в системі цивільних прав.
- •129.Поняття та зміст права власності.
- •130.Право приватної власності громадян.
- •131.Право власності індивідуальних підприємців.
- •132.Право власності юридичних осіб.
- •133.Особливості права власності господарських товариств.Правовий режим складеного і статутного капіталу
- •134.Право власності виробничих кооперативів.
- •135.Право власності непідприємницьких товариств і установ.
- •136.Поняття і зміст права державної і комунальнї власності.
- •137.Субєкти права державної та комунальної власності.Правове становище Фонду державного майна України.
- •138.Обєкти права державної власності і обєкти власності комунальних утворень.
- •139.Правовий режим і обєкти виключно державної власності.
- •140. Право власності українського народу.
- •141. Виникнення права власності.
- •142. Первісні і похідні способи виникнення права власності.
- •2) Спадкування.
- •143. Привласнення загальнодоступних дарів природи.
- •144. Правові наслідки самочинного будівництва.
- •145. Особливості набуття права власності за договором.
- •146. Особливості права власності на цінні папери.
- •147. Цивільно-правовий режим безгосподарського майна та рухомого майна, від якого власник відмовився.
- •148. Цивільно-правовий режим бездоглядних тварин.
- •149. Цивільно-правовий режим знахідки.
- •150. Цивільно-правовий режим скарбу.
- •151. Поняття та значення набувальної давнини.
- •152. Приватизація державного майна та майна територіальних громад як підстава виникнення права власності громадян.
- •153. Припинення права власності.
- •8) Звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;
- •11) Припинення юридичної особи чи смерті власника.
- •154. Підстави припинення права власності з волі власника.
- •155. Випадки і порядок примусового вилучення майна у власника.
- •156. Поняття і підстави виникнення та види права спільної власності.
- •157. Право спільної часткової власності.
- •158. Право спільної сумісної власності.
- •159. Земля та земельна ділянка як об’єкти права власності. Право на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, що знаходиться на ній. Викуп земельної ділянки з метою суспільної необхідності.
- •160. Помешкання як об’єкт права власності. Правовий статус об’єднання власників квартир (житла).
- •161. Поняття обмежених речових прав. Обмежені речові права і право власності.
- •162. Види обмежених речових прав.
- •163. Поняття і зміст володіння. Суб’єкти і об’єкти володіння. Виникнення і припинення володіння.
156. Поняття і підстави виникнення та види права спільної власності.
Стаття 355. Поняття і види права спільної власності
1. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
2. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
3. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
4. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Право спільної часткової власності - право двох, або більше осіб разом за спільною згодою володіти, користуватись та розпоряджатись єдиним майном, що належить їм на праві власності, з виділенням долі кожного з них.
Підстави:
- спадкування майна декількома спадкоємцями;
- спільне придбання майна за договорами купівлі-продажу, дарування, міни при приватизації державного майна;
- спільне придбання у власність майна в первісний спосіб (наприклад, шляхом його створення у виробництві, побудови жилого будинку, в процесі переробки, що пов'язано з поєднанням та змішуванням речей, за договором про сумісну діяльність та ін.)
Право спільної сумісної власності є правом двох, або більше осіб разом за спільною згодою володіти, користуватись та розпоряджатись єдиним майном, що належить їм на праві власності, частки якого попередньо не визначені. Право спільної сумісної власності виникає лише у випадках, коли це прямо передбачено в законі.
Підстави:
1) набуття майна подружжям за час шлюбу;
2) набуття майна в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї.
157. Право спільної часткової власності.
Стаття 356. Право спільної часткової власності
1. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
2. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Стаття 358. Здійснення права спільної часткової власності
1. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
2. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
3. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
4. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
Стаття 359. Плоди, продукція та доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності
1. Плоди, продукція та доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Стаття 360. Утримання майна, що є у спільній частковій власності
1. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Стаття 361. Право співвласника розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності
1. Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Стаття 362. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності
1. Уразі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.
2. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна — протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.
3. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.
4. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець
До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.
5. Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.
Стаття 363. Момент переходу частки у праві спільної часткової власності до набувача за договором
1. Частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.
2. Частка у праві спільної часткової власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, переходить до набувача відповідно до статті 334 цього Кодексу.
Стаття 364. Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності
1. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
2. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
3. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Стаття 365. Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників
1. Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
2. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Стаття 366. Звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності
1. Кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.
Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.
2. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.
У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
Стаття 367. Поділ майна, що є у спільній частковій власності
1. Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
2. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
3. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.