- •1.Право приватне і публічне. Зміст і основні особливості приватноправового регулювання.
- •2.Поняття та предмет цивільного права як галузі права.
- •3.Метод цивільного права як галузі права.
- •4.Функції цивільного права.
- •5.Принципи цивільного (приватного) права.
- •6.Цивільне право в системі галузей права України.
- •7.Система цивільного права як правової галузі.
- •8.Поняття і види джерел цивільного права.
- •9.Поняття і склад цивільного законодавства.
- •10.Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права та головний акт цивільного законодавства. Система цивільного кодексу України.
- •11.Закон як джерело цивільного права.
- •13.Звичаї як джерела цивільного права. Співвідношення звичаїв ділового обороту , звичаїв і заведеного порядку взаємин учасників майнового обігу.
- •14.Значення актів ксу, вищих судових органів і судової практики у вітчизняній та в закордонних правових системах.
- •15.Дія цивільного законодавства у часі. Офіційне опублікування та і вступ нормативного акта в силу. Зворотна сила цивільного закону.
- •16.Дія цивільного законодавства в просторі та за колом осіб.
- •17.Застосування цивільного законодавства. Аналогія закону та аналогія права в цивільно-правових відносинах.
- •18.Тлумачення цивільно-правових норм.
- •19.Поняття цивільного правовідношення. Елементи і структурні особливості цивільного правовідношення.
- •20.Зміст цивільного правовідношення. Поняття, зміст та види суб'єктивних цивільних прав. Поняття, зміст та види суб'єктивних цивільних обов'язків. Структура цивільного правовідношення.
- •21.Види цивільних правовідносин.
- •22.Фізична особа як суб'єкт цивільного права. Ознаки, що індивідуалізують правовий статус фізичної особи.
- •23.Правоздатність фізичних осіб.
- •24.Поняття дієздатності фізичних осіб. Повна дієздатність.
- •25.Мінімальна дієздатність неповнолітніх до 14 років (малолітніх).
- •26.Неповна (часткова) дієздатність неповнолітніх від 14 до 18 років.
- •27.Емансипація.
- •28.Випадки, умови і правові наслідки обмеження дієздатності фізичних осіб.
- •29.Визнання фізичної особи недієздатною.
- •30.Опіка і піклування. Патронат над дієздатною фізичною особою.
- •31.Місце проживання фізичної особи і його цивільно-правове значення.
- •32.Порядок, умови і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •33. Порядок, умови і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою.
- •34.Поняття, види і цивільно-правове значення актів цивільного стану.
- •35.Особливості цивільно-правового становища фізичних осіб як підприємців. Банкрутство фізичної особи як підприємця.
- •71. Тлумачення змісту правочину.
- •36. Поняття і ознаки юридичної особи
- •37. Правоздатність і дієздатність юридичної особи
- •38. Органи юридичної особи
- •39. Представництва і філії юридичної особи
- •40. Порядок і способи створення юридичних осіб. Установчі документи. Державна реєстрація юридичних осіб та її правове значення.
- •41. Реорганізація юридичних осіб і її способи
- •42. Порядок ліквідації юридичної особи
- •Стаття 111. Порядок ліквідації юридичної особи
- •43. Неспроможність (банкрутство) юридичних осіб
- •44. Види юридичних осіб, їх класифікація і цивільно-правове значення
- •45. Повне товариство
- •46. Командитне товариство
- •47. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •48. Товариство з додатковою відповідальністю
- •49. Акціонерне товариство
- •50. Виробничий кооператив
- •51. Юридична природа непідприємницьких товариств
- •52. Установи як юридичні особи
- •53. Поняття, зміст і особливості цивільної правосуб’єктності публічно-правових утворень.
- •54. Українська держава, її органи та органи місцевого самоврядування (територіальних громад) як особливі суб’єкти цивільного права
- •55. Випадки і порядок участі публічно-правових утворень у цивільних правовідносинах
- •56. Поняття і види об’єктів цивільних правовідносин
- •57. Дії і послуги як об’єкти цивільних правовідносин
- •58. Результати творчої діяльності як об’єкти цивільних правовідносин
- •59. Особисті немайнові блага як нематеріальні об’єкти цивільних правовідносин
- •Глава 15
- •60. Речі як об’єкти цивільних правовідносин. Майно
- •61. Класифікація речей та її правове значення
- •62. Майновий комплекс як об’єкт цивільного обігу
- •63. Гроші як об’єкти цивільних правовідносин. Цивільно-правовий режим наявних і безготівкових грошей. Особоливості правового режиму валютних цінностей
- •64. Поняття та основні ознаки цінних паперів як об’єктів цивільних правовідносин
- •65. Види цінних паперів
- •66. Поняття і види юридичних фактів у цивільному праві. Юридичні склади
- •67. Поняття і види правочинів. Договори й односторонні правочини
- •68. Умовні правочини, їх види
- •69. Умови дійсності правочинів
- •70. Форма правочину. Наслідки її недотримання
- •74. Поняття і способи здійснення суб’єктивних цивільних прав і обов’язків
- •75. Межі суб’єктивного цивільного права і межі його здійснення. Поняття та наслідки зловживання правом..
- •76. Поняття та значення представництва
- •77. Види представництва. Комерційне представництво.
- •1) Представництво за законом
- •2) Комерційне представництво
- •3) Представництво за довіреністю
- •78. Поняття форми та види довіреності.
- •79.Передоручення. Припинення довіреності. Представництво без повноваження – його наслідки
- •80.Поняття та зміст суб’єктивного права на захист . Способи захисту прав та обов’язків .
- •81.Судовий захист цивільних прав та інтересів.
- •82.Адміністративний захист цивільних прав та інтересів.
- •83.Самозахист цивільних прав.
- •84.Заходи оперативного впливу на порушника цивільних прав та їх види.
- •85. Поняття особливості та функції цивільно0правової відповідальності.
- •86.Види цивільно-правової відповідальності.
- •87.Підстава та умови Цив-правов відповідальності.
- •88.Протиправна поведінка як умова Цив.-правов. Відповідальності.
- •89.Поняття і зміст шкоди у ц.Праві. Матеріальна і моральна шкода.
- •90.Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкідливим результатом що наступив.
- •91.Вина правопорушника як умова цив.- правової відповідальності. Поняття і форми вини в цивільному праві їх значення. Відповідальність, що не залежить від вини правопорушника.
- •92.Поняття випадку(казусу)і непереборної сили, їх ц-Правове значення.
- •93.Поняття санкції в ц-праві та їх види.
- •94.Неустойка та її види , співвідношення неустойки і збитків.
- •95.Розмір цивільно-правової відповідальності.
- •96.Поняття та ц-Правове значення строків та термінів.
- •97. Види строків у ц-праві, їх класифікація.
- •98.Поняття та строки здійснення цивільних прав.
- •100. Обчислення строків у цивільному праві. Початок і закінчення перебігу строку.
- •101.Поняття і значеня позовної давності. Наслідки спливу строку позовної давності
- •102.Види строків позовної давності. Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •103. Зупинення та переривання перебігу строку позовної давності. Поновлення строку позовної давності.
- •104. Поняття , значення, зміст та особливості здійснення особистих немайнових прав у ц праві
- •105. Види особистих немайнових прав.
- •106.Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують фізичне існування фізичної особи.
- •107. Право на життя та його цивільно – правова охорона.
- •108.Репродуктивні права та їх цивільно-правова охорона.
- •109. Право на здоров*я та його цивільно-правова охорона.
- •110. Право на безпечне довкілля та його цивільно-правова охорона.
- •111.Право на свободу та особисту недоторканість та його цивільно-правова охорона.
- •112.Право на сім*ю , опіку, піклування та патронатне виховання та його цивільно – правова охорона.
- •113.Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •114.Право на Ім*я та його цивільно – правова охорона.
- •115.Право на честь і гідність .Право на ділову репутацію.Цивільно – правова хорона честі , гідності і репутації.
- •116. Право на зображення та голос та його цивільно-правова охорона.
- •117.Право на індивідуальність та його цивільно-правова охорона.
- •118. Право на свободу творчості та вибору роду занять та його цивільно-правова охорона.
- •119.Право на особисте життя та його цивільно-правова охорона.
- •120. Право на інформацію та його цивільно – правова охорона.
- •121.Право на особисті папери та його цивільно – правова охорона.
- •122. Право на місце проживання та недоторканість житла та його цивільно – правова охорона.
- •123. Право на пересування та мирні зібрання та його цивільно – правова охорона.
- •124.Поняття , зміст та особливості права на захист особистих немайнових прав.
- •125.Поновлення порушеного права.
- •126.Спростування неправдивої інформації.
- •127.Заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права.
- •128.Поняття й ознаки речового права.Речові права в системі цивільних прав.
- •129.Поняття та зміст права власності.
- •130.Право приватної власності громадян.
- •131.Право власності індивідуальних підприємців.
- •132.Право власності юридичних осіб.
- •133.Особливості права власності господарських товариств.Правовий режим складеного і статутного капіталу
- •134.Право власності виробничих кооперативів.
- •135.Право власності непідприємницьких товариств і установ.
- •136.Поняття і зміст права державної і комунальнї власності.
- •137.Субєкти права державної та комунальної власності.Правове становище Фонду державного майна України.
- •138.Обєкти права державної власності і обєкти власності комунальних утворень.
- •139.Правовий режим і обєкти виключно державної власності.
- •140. Право власності українського народу.
- •141. Виникнення права власності.
- •142. Первісні і похідні способи виникнення права власності.
- •2) Спадкування.
- •143. Привласнення загальнодоступних дарів природи.
- •144. Правові наслідки самочинного будівництва.
- •145. Особливості набуття права власності за договором.
- •146. Особливості права власності на цінні папери.
- •147. Цивільно-правовий режим безгосподарського майна та рухомого майна, від якого власник відмовився.
- •148. Цивільно-правовий режим бездоглядних тварин.
- •149. Цивільно-правовий режим знахідки.
- •150. Цивільно-правовий режим скарбу.
- •151. Поняття та значення набувальної давнини.
- •152. Приватизація державного майна та майна територіальних громад як підстава виникнення права власності громадян.
- •153. Припинення права власності.
- •8) Звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;
- •11) Припинення юридичної особи чи смерті власника.
- •154. Підстави припинення права власності з волі власника.
- •155. Випадки і порядок примусового вилучення майна у власника.
- •156. Поняття і підстави виникнення та види права спільної власності.
- •157. Право спільної часткової власності.
- •158. Право спільної сумісної власності.
- •159. Земля та земельна ділянка як об’єкти права власності. Право на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, що знаходиться на ній. Викуп земельної ділянки з метою суспільної необхідності.
- •160. Помешкання як об’єкт права власності. Правовий статус об’єднання власників квартир (житла).
- •161. Поняття обмежених речових прав. Обмежені речові права і право власності.
- •162. Види обмежених речових прав.
- •163. Поняття і зміст володіння. Суб’єкти і об’єкти володіння. Виникнення і припинення володіння.
28.Випадки, умови і правові наслідки обмеження дієздатності фізичних осіб.
Обмеження дієздатності фізичної особи полягає в тому, що громадянин позбавляється здатності своїми діями набувати певні цивільні права і створювати певні цивільні обов'язки, які він міг набувати і створювати.
Обмеженою у дієздатності може бути як особа, що має неповну дієздатність, так і особа, що має повну дієздатність. Умови обмеження дієздатності громадян: зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами; як наслідок цього — тяжке матеріальне становище самого громадянина та його сім'ї; страждання на психічний розлад, який істотно впливає на здатність особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Обмеження дієздатності громадянина здійснюється тільки у судовому порядку.
29.Визнання фізичної особи недієздатною.
Визнання громадянина недієздатним. Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок ; хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідо-i млювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ст. 39 ЦК і України). Вказане правило свідчить про те, що громадянин ; може бути позбавлений цивільної дієздатності з урахуванням і його психічного стану. Інші обставини, зокрема сліпо-глу-хонімота, параліч тощо, не спричинюють настання такого наслідку.
В справах про визнання громадянина недієздатним заявником може бути його дружина (чоловік) чи інша особа, пов'язана з ним родинними або прирівняними до них відносинами, хоч і така, що проживає окремо від хворого.
Правові наслідки визнання громадянина недієздатним:
від імені недієздатного укладає угоди опікун (ч. 2 ст. 41 / ЦК України). Укладені раніше односторонні угоди (видача довіреності, заповіт), договори, пов'язані з особою громадянина, визнаного недієздатним (договір доручення), припиняють свою дію;
за шкоду, заподіяну цим громадянином, відповідають його опікун або заклад, які зобов'язані здійснювати за ним нагляд, якщо не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини (ст. 1184 ЦК України). Будь-які дії особи, визнаної недієздатною, не мають юридичного значення і не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків.
Разом з тим після визнання громадянина в судовому порядку недієздатним він не виключається із числа суб'єктів права, тому що є правоздатним. За певних умов таких, як одужання, значне поліпшення здоров'я, громадянин може бути поновлений у дієздатності рішенням суду. Питання про поновлення у дієздатності розглядає суд в окремій справі за місцем проживання громадянина, який був визнаний недієздатним, за заявою установ, організацій та осіб, вказаних у ЦПК України, опікуна, а також з власної ініціативи суду.
30.Опіка і піклування. Патронат над дієздатною фізичною особою.
Опіка — влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів (глава 19 Сімейного кодексу України).
Піклування — влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів (глава 19 Сімейного кодексу України).
Опікуни, піклувальники є законними представниками інтересів дитини без спеціальних на те повноважень, несуть відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток дитини, яка знаходяться під їх опікою, піклуванням.
Опікуни, піклувальники зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти, двічі на рік здійснювати повне медичне обстеження підопічного.
Оформлення над дитиною опіки та піклування, права та обов'язки опікунів, піклувальників регулюються Сімейним і Цивільним кодексами України. Сімейний кодекс містить положення щодо оформлення опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, Цивільний кодекс визначає ці питання більш широко, враховуючи потребу захисту прав недієздатних та обмежено дієздатних громадян.
Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли чотирнадцяти років, а піклування — над дітьми віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, опіка, піклування встановлюється органами опіки та піклування або судом.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (від 13 січня 2005 року № 2342-IV) органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладено на служби у справах дітей.
Опікуном, піклувальником може бути повнолітня дієздатна особа. При призначенні опікуна, піклувальника враховуються особисті якості особи, її ставлення до дитини (Сімейний кодекс, стаття 244). Однією з умов оформлення опіки є бажання самої дитини щодо призначення певної особи її опікуном, піклувальником.
Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками щодо однієї й тієї самої дитини, надається:
•її родичам незалежно від місця їх проживання;
•особам, у сім'ї яких проживає дитина на момент, коли виникають підстави для встановлення над нею опіки або піклування. Не може бути опікуном, піклувальником особа, яка зловживає алкоголем, наркотичними засобами, позбавлена батьківських прав, а також інтереси якої суперечать інтересам дитини.
Якщо дитина постійно проживає в дитячому закладі або закладі охорони здоров'я, то відповідно до статті 245 Сімейного кодексу України функції опікуна та піклувальника щодо неї здійснюються адміністрацією закладу.
Дитина, над якою встановлено опіку, піклування, не втрачає статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає державні пільги, передбачені для такої категорії дітей. За такими дітьми зберігається право на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, на відшкодування у зв'язку з втратою годувальника. Дитина, яка виховується в сім'ї, має право на захист від зловживань з боку опікуна, піклувальника.
До прав опікунів, піклувальників віднесено самостійне визначення методів виховання дитини, причому це право обмежене — відповідно до статті 249 Сімейного кодексу України має також враховуватися думка дитини й рекомендації органу опіки та піклування.
Контроль за умовами утримання, виховання, навчання дитини, над якою оформлено опіку, піклування, покладається на органи опіки та піклування.
Звільнення опікуна або піклувальника здійснюється рішенням органу опіки та піклування за його бажанням або в разі невиконання ним своїх обов'язків, при влаштуванні вихованця до державного закладу або коли стосунки між вихователем та вихованцем не дозволяють здійснювати піклування.
У випадку невиконання опікунами, піклувальниками обов'язків і за умови настання тяжких наслідків винні особи несуть кримінальну відповідальність.
Опіка припиняється у разі:
передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам);
досягнення підопічним 14 років У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
Піклування припиняється у разі:
досягнення фізичною особою повноліття;
реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.