Якісні відмінності товарів і послуг

Товари	Послуги
Відчутні Видимі Підлягають збереженню Експорт товару означає вивіз його з митної території за кордон без зобов’язання про ввіз назад	Невідчутні Невидимі Не підлягають збереженню Експорт послуг означає надання послуги іноземцеві, тобто нерезиденту, навіть якщо він перебуває на митній території країни

Але за такого визначення поняття “послуга” виникає низка проблем: по-перше, є товари, які також невідчутні й невидимі (наприклад електронні програми); по-друге, це визначення не робить різниці між ефектом послуги і процесом її виробництва; послуга може бути і видимою, але її ефект тимчасовий; по-третє, це визначення наголошує на фізичних відмінностях, проте не висвітлює економічних аспектів послуг і того, як вони виробляються і продаються. Деякі економісти доводять, що визначення послуги має відрізняти процес виробництва послуги і послугу як продукт. Виходячи з цього, економіст Гілл (1977 р.) запропонував своє визначення послуги: послуга – це зміна умов належності особи або товару будь-якому економічному суб’єктові, яка випливає з діяльності іншого економічного суб’єкта зі згоди першого. Він вирізнив два важливі аспекти послуг: а) вони не можуть передаватись далі; б) надання послуг потребує діяльності однієї особи для іншої. Економіст Герш (1989 р.) визначає послугу як угоду (трансакцію з позитивним чинником одночасності). Економіст Ніколайдес (1989 р.) запропонував визначення, що охоплює як фактичні відмінності, так і характеристики операцій з послугами: послуга – це трансакція, яка є не просто передаванням прав власності на об’єкт (відчутний чи ні), вона охоплює також низку завдань, які виконуються виробником для споживача. Виконання цих завдань потребує контакту між ними, виробництво і реалізація послуг не можуть відокремлюватися одне від одного [37, с. 122–123].

У довіднику “Лібералізація міжнародних операцій з послугами”, розробленому у середині 90-х років ЮНКТАД та Світовим банком, дається таке визначення послуг: “Послуги – це зміна у становищі інституційної одиниці, яка відбулася внаслідок дій та за взаємною згодою з іншою інституційною одиницею” [14, с. 155].

Тобто, як правило, під послугами розуміють будь-який захід чи вигоду, які одна сторона може запропонувати іншій.

Терміном “послуга” визначається трудова доцільна діяльність, результати якої мають корисний ефект, що задовольняє яку-небудь потребу людини. У той же час послуга – це економічна продукція (кінцева або проміжна), яка є непомітною. До послуг прийнято відносити такі види праці та виробництва, які створюють специфічні вартості у формі трудової діяльності. Вони корисні не як речі, а як діяльність певного призначення. Послуги мають усі ознаки товару: створюються працею, виробляються для інших, тобто мають громадську споживчу вартість і надходять у користування інших осіб або споживаються останніми в процесі обміну. Отже, послуга – це цілеспрямована дія економічного змісту, результат якої виражається у термінах споживчої вартості та проявляється як задоволення конкретної потреби людини [24, с. 236].

Міжнародна природа послуги проявляється або в безпосередньо міжнародному її характері, або в різноманітних економічних наслідках певної комерційної акції, які можуть бути пов’язані з виникненням різного роду зобов’язань чи перспектив щодо подальшого співробітництва різнонаціональних контрагентів. Контрагентами в процесі надання міжнародних послуг можуть бути однонаціональні й різнонаціональні фізичні та юридичні особи в різних комбінаціях.

Галузі сфери послуг надзвичайно різноманітні. До них належать як державний сектор (біржі праці, суди, лікарні, військові служби, пожежна охорона, поліція, пошта, освітні установи), так і приватний безприбутковий сектор (музеї, церква, благодійні організації). До сфери послуг належить і значна частина виробничого комерційного сектора (банки, готелі, авіакомпанії, страхові, інвестиційні та консалтингові фірми, кіностудії). Постійно виникають нові галузі сфери обслуговування, зокрема в останні десятиріччя з’явились фірми, що надають послуги з фінансових питань, інформаційного забезпечення, працевлаштування тощо.

Через невідчутність і невидимість більшості послуг торгівлю ними іноді називають невидимим експортом та імпортом. Проте широко диверсифікована низка можливих послуг має дихотомічну природу стосовно матеріальних носіїв та процесу виробництва. По-перше, послуги можуть спрямовуватися на заміну споживчої якості певного товару, тобто обов’язково прив’язуватись до цілком конкретного об’єкта (у такому випадку вони належать до матеріальних за природою та виробничих за характером) або на духовні, інформаційні, безпосередньо фізично-медичні потреби людини (тобто можуть обходитись без повного матеріального носія, але в будь-якому разі за характером є невиробничими).

Але в обох випадках характерною рисою послуг є безпосередність впливу з боку суб’єкта, який надає послугу, на споживача та споживчі якості товару, що підлягає обробці. Тобто для реалізації послуг безпосередній прямий контакт між їх виробником та споживачем.

Проте і в даному випадку є численні винятки. Наприклад, деякі послуги цілком відчутні (роздрукована доповідь консультанта або комп’ютерні програми на дискеті), цілком видимі (модельна стрижка або театральна вистава), піддаються збереженню (послуги телефонного автовідповідача) і далеко не завжди потребують прямої взаємодії покупця і продавця (автоматична видача грошей у банку по дебіторській картці).

Ринок послуг – це розгалужена система вузькоспеціалізованих ринків, зокрема ринку транспортних послуг, комунікацій, комунального обслуговування, громадського харчування, туристично-рекреаційних послуг. Готельний бізнес, рекламні і консалтингові послуги, страхові та фінансові послуги, агентські та брокерські послуги, адвокатські послуги, ріелтерські послуги, франчайзинг, торгівля ліцензіями і патентами, ноу-хау, промисловими зразками та корисними моделями, інжиніринг, лізингові послуги тощо так само формують комплекс послуг, які пропонуються на згаданому ринку. Міжнародна статистика свідчить про те, що ринок послуг є одним з найбільш швидко зростаючих секторів світового ринку [37, с. 123].

Міжнародний (світовий) ринок послуг – це диверсифікована система спеціалізованих ринків послуг, участь у функціонуванні якої у той або інший спосіб беруть усі країни [24, с. 243].

Участь у роботі світового ринку послуг держав та агентів підприємницької діяльності зумовлюється природними чинниками та історично обумовленою спеціалізацією країн, сучасними тенденціями прогресу.

Значення ринку послуг за останні десятиліття дуже зросло – як у внутрішній економіці, так і у світовій. Розвиток міжнародного ринку товарів обумовив формування та інтенсивний розвиток міжнародного ринку послуг. Це пов’язано з досягнутим рівнем міжнародного розподілу праці, соціально-економічними та науково-технічними досягненнями й потребами окремих країн. Торгівля послугами за своїми базовими економічними принципами переважно не відрізняється від звичайної товарної торгівлі. Так само, як і у виробництві товарів, певні країни можуть мати відносні переваги у виробництві певних послуг та закуповувати інші послуги на міжнародному ринку.

Сьогодні сектор послуг у розвинутих країнах сягає щонайменше половини отриманих прибутків. Торгівля послугами розвивається більш швидкими темпами, ніж зовнішня торгівля в цілому. Так, якщо ринок послуг зріс удвоє за період з кінця 80-х – початку 90-х років до 1997 р., тобто 7–8 років, то таке ж двократне збільшення світового експорту відбувалось за останні 15 років. Це зумовлено, зокрема, різким зниженням транспортних витрат, що збільшило ступінь мобільності виробників і споживачів послуг, а також розвитком нових форм і засобів супутникового зв’язку та відеотехніки, які в багатьох випадках дають змогу взагалі відмовитись від особистого спілкування продавця і покупця [37, с. 124].