Психологія організацій

Управління організаціями, як вид соціального управління. Предмет, задачі, структура психології організацій. Основні поняття психології організацій. Місце психології організацій в системі психологічної науки. Психологія організацій як прикладна галузь психології, складова частина науки управління (менеджменту) і, разом з тим, самостійна галузь психологічного знання. Як наукова дисципліна психологія організацій має власну історію розвитку, тісно пов'язану із зростанням і ускладненням виробництва і організацій.

Психологія організацій як система поведінкових технологій. Психологічні проблеми управління організаціями: зарубіжний досвід дослідження. Головні школи і напрямки теорії організації і управління. Школа «наукового менеджмента» Ф. Тейлора. Школа «людських відносин» Е.Мейо. «Емпірична школа» Г.Кунца. Школа «соціальних систем» Ч. Барнарда. Психологічні проблеми управління організаціями: вітчизняний досвід дослідження (Г.Мюнстерберг, А.Л.Свенцицкий, В.Г.Лоос, В.Х.Шакуров). Психологія управління та організаційна психологія: порівняльний аналіз вітчизняних і зарубіжних підходів.

Рівні аналізу психології організацій. Ситуаційний підхід в психології організацій. Обмеження сучасної наукової парадигми психології організацій. Пошуки нової парадигми. Перспективи розвитку психології організацій.

Управлінська філософія і стратегія. Поняття про філософію і стратегії організації. Категорія сенсу в філософії організації. Функції філософії організації. Організаційні стратегії. Моделі стратегії організації: стратегія продукту; стратегія просування продукту (політика маркетингу, політика реклами, стратегія персоналу, основні політики стратегії персоналу, політика адаптації, політика кадрового моніторингу, політика мотивації і стимулювання, політика взаємодії, політика контролю); стратегія ресурсів; стратегія конкуренції; стратегія інновації.

Поняття організації. Концепція життєвого циклу організації. Загальні характеристика організації. Цілі організації. Формальна і неформальна організація. Характеристики неформальних організацій. Горизонтальний і вертикальний розділ праці. Організація по М.Веберу, Т.Парсонсу, Р.Акоффу, А.І.Пригожину, С.Роббінсу, Т.Пітерсу.

Феномен лідерства. Лідерство і керівництво, як соціально-психологічні феномени. Основні функції управлінської діяльності: цілеполагання; планування; організації; стимулювання; контролю, обліку та аналізу діяльності; функція прийняття управлінських рішень (делегування повноважень); функція мотивації і стимулювання. Лідерство і організаційна влада. Лідерство і еволюція влади в організації. Теорії лідерства. Професійно-важливі якості керівника. Психологія індивідуального стилю управління. Незалежність керівника: плюси і мінуси (Дж.Вагнер). Підприємницьке лідерство (Н.Нікольсон): відмінності від традиційних уявлень. Уміння та навички досвідченого керівника.

Організаційна комунікація. Структури комунікації. Значення і сенс в комунікації. Сучасні теорії комунікації. Організаційна комунікація як система. Спілкування в організації. Функції спілкування. Комунікативна функція спілкування. Структура комунікативного акту. Засоби комунікації.

Загальні теорії мотивації організаційної поведінки. Змістовні теорії мотивації (теорії потреб): ієрархія потреб (А.Маслоу); теорія двох факторів (Ф.Герцберг); теорія мотивації Х і Y (Д. Мак-Грегор). Процесуальні теорії мотивації: теорія очікування (В.Врум); розширена модель очікування (Л.Портер і Е.Лоулер); теорія справедливості (Дж.С. Адамс); теорія посилення (В.Ф.Скіннер); гроші як мотиватор. Поняття валентності результату. Мотивація і очікування. Делегування та наділення повноваженнями в організації (Р.М.Кантер). Оцінка результатів і зняття оборотного зв’язку в організації.

Поняття про виробничу адаптацію особистості. Зміст і показники адаптації особистості. Поведінка людини в організації. Типи поведінки людини в організації. Соціальна та професійна адаптація персоналу організації. Тренінги особистісної адаптації.

Соціально-психологічний зміст поняття „кар’єра”. Типи кар’єри (Д.Сьюпер). Поняття „професіоналізм” та „кар’єрний ріст”. Основні стадії та етапи індивідуальної кар’єри (за С.Н.Паркінсоном, А.М.Толстой).

Спротив в організації. Вирішення конфлікту особистості і організації (сітка Т.Кілмана). Специфіка конфлікту в організації. Організаційні конфлікти. Виробничі конфлікти. Трудові конфлікти в організації. Інноваційні конфлікти. Особливості управління конфліктами. Типові бар’єри, що перешкоджають вирішенню конфліктних ситуацій. Попередження конфлікту в організації.

Проблема типології співробітників організації. Гендерні проблеми в організації. Групова динаміка. Стадії розвитку групи. Технологія профілактики та подолання комунікативних бар’єрів в організації.

Характер корпоративної культури що виявляється через систему відношень. Характеристика позитивної культури через особливості соціально-трудових відносин. Основні етапи формування корпоративної культури. Традиції, зовнішні признаки, по яким можна судити про корпоративну культуру організації. Характеристики корпоративної культури по Ф.Харрис і Р.Моран. Типи сучасної української корпоративної культури: „друзі”; „сім’я”; „культура начальника”. Феноменологічна концепція корпоративної культури. Раціонально-прагматична концепція корпоративної культури.

Соціально-психологічний клімат (СПК). Основні підходи до визначення природи СПК. Фактори формування СПК: фактори макросреди, фактори мікросреди. Характеристика методів вивчення клімату. Показники СПК. Характеристика сприятливого і несприятливого СПК. Оптимізація СПК. Технологія формування сприятливого СПК в організації.

Поняття інноваційної діяльності (П.Дракер). Інноваційна стратегія. Види інновацій. Класифікації нововведень: радикальні і модифікуючи; продуктивні, технологічні, соціальні (Н.А.Ільїна). Основні етапи процесу нововведення. Основні області здійснення інновацій в організації. Фактори, що впливають на відмову від нововведень. Оцінка інноваційного клімату в організації (по Дж. Екваллу). Витоки інноваційних можливостей в межах та за межами організації.

Поняття про модель психологічної служби. Характеристика моделей психологічних служб: „суспільна”, „організаційна”, „групова” та „особистісна”; „екстремальна” та „стабільна”, „безпосередня” та „опосередкована”. Положення про психологічну службу в організації. Планування роботи психолога в організації. Основні види діяльності організаційних психологів. Зміст діагностичної роботи психолога організацій. Діагностична робота психолога в рішенні задач професійного підбору персоналу. Мета і задачі професійного відбору. Модель визначення професійної придатності персоналу.

Методики психологічного дослідження при вирішенні задач професійного підбору та визначення професійної компетентності персоналу. Особливості корекційно-розвиваючої роботи психолога в організації. Класифікація методів групової психокорекційної роботи в організації. Корекція і розвиток: мотиваційної сфери персоналу; емоційного потенціалу колективу; міжособових відносин в організації; розвиток особистості і особистісний ріст члена організації; придатності, адаптація і компетентності персоналу.