1 Група. Абсолютні показники:

Усю систему показників зовнішньоеко­номічної діяльності підприємства, ор­ганізації, фірми можна поділити на чотири групи [57, с. 44].

• обсяг імпорту;

• обсяг накладних витрат на експорт/імпорт;

• середній залишок коштів;

• кількість отриманих рекламацій;

• сума рекламацій;

• кількість задоволених рекламацій;

• обсяг використання торговельної марки фірми;

• обсяг експорту нових товарів.

2. група. Відносні показники:

а) індекси динаміки:

• індекс вартості;

• індекс фізичного обсягу;

• індекс ціни;

• індекс кількості (наприклад, динаміка частки світового, європейського ринків, частка нових товарів в експорті, які з'явилися на ринках за останні 5 років, частка зни­ження витрат, яка одержана за рахунок використання нових технологій тощо);

б) коефіцієнти виконання зобов'язань з експорту та імпор- ту:

• за вартістю;

• за фактичним обсягом;

• за ціною;

в) середня тривалість обороту експортної (імпортної) опе- рації;

г) коефіцієнт віддачі коштів від експортних/імпортних операцій.

3. група. Показники структури:

• товарна структура експорту або імпорту;

• географічна структура експорту або імпорту;

• структура накладних витрат на експорт або імпорт.

3. група. Показники ефективності (ефекту):

• валютна ефективність експорту/імпорту;

• ефективність експорту/імпорту;

• рентабельність експорту/імпорту;

• економічний ефект експорту/імпорту;

• інтегральний економічний ефект від експортно-імпорт­ної діяльності;

• ефективність реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку;

• ефективність придбання і використання імпортного об­ладнання;

• ефективність придбання та продажу ліцензій.

„ Розрахунок показників економічної ефек-

Принципи .

тивності здійснюється за такими принципа-

^{розрахунку} ми [62, с.32]: показників

Ф. ♦ найповніший облік усіх складових вит-ективності

рат і результатів. Неповний облік витрат та

зовнішньо-

отриманих результатів може спотворити вис- економічної і •

новки про оцінку ефективності того чи іншо-операції .

го рішення;

• необхідність порівняння з базовим варіантом. За базо­вий варіант може бути прийнятий стан справ до прий­няття рішення. Неправильний вибір бази порівняння може призвести до спотворення оцінок;

• приведення витрат і результатів до однієї бази зістав­лення;

• приведення різних за часом витрат і результатів до од­ного моменту часу;

• наявність достовірності інформації, системи збору та аналізу інформації.

Конкретний розрахунок показників ефективності залежа­тиме значною мірою від виду зовнішньоекономічної операції, її мети, умов та інших особливостей і конкретної угоди.

9.2. Оцінювання виконання зобов'язань з експортних та імпортних операцій

Для визначення ефективних напрямів діяльності підприємства у сфері зовнішньоекономічної діяльності потрібен ретельний аналіз її стану.

Проведення аналізу експортних та імпортних операцій включає:

• визначення виконання зобов'язань за вартістю, фізич­ним обсягом та ціною експортованих (імпортованих) товарів;

• визначення виконання зобов'язань за термінами їх по­ставок та якістю;

• установлення факторів і величин їх впливу на еко­номічні показники;

• з'ясування причин недовиконання зобов'язань за тими чи іншими позиціями.

Процес проведення аналізу має чотири етапи. На першому етапі аналізується виконання зобов'язань за товарами та то­варними групами, на другому — виконання зобов'язань за країнами експорту (імпорту), на третьому — виконання зо­бов'язань за країнами ближнього зарубіжжя, на четвертому — узагальнюються результати аналізу.

У ході аналізу виконання зобов'язань за торговими угода­ми з'ясовується:

• кількість та загальна сума укладених угод;

• кількість та сума виконаних торгових угод;

• кількість, види та сума прострочених контрактів;

• причини неповної реалізації угод і порушень термінів поставок товарів.

Для аналізу ЗЕД підприємства використовують систему аналітичних показників.

Для повнішої характеристики роботи підприємства на зовнішньому ринку можна розрахувати такі показники [57, с. 43-45]:

а) частка сум контрактів, прострочених у звітному періоді (Іп.к):

_т _ ^ х 100% ₍₉₁₎

іп.к" К ' ^(9.1)

де К_п — сума контрактів, прострочених протягом року; К_в — сума контрактів, що підлягають виконанню у звітно­му періоді;

б) коефіцієнт виконання зобов'язань за вартістю (К_взв). Він розраховується і для окремих товарів, і для їх сукупності:

£ ц_Ф х е_Ф

/-і

^Кв.з.в £ Ц_п х £)_п ^(9.2)

/-і

де Цф та Оф — фактичні ціни і кількість г-того товару; Ц_п та (О_п — планові ціни і кількість г-того товару; п — кількість товарів;

в) коефіцієнт виконання зобов'язань з експорту товарів за фізичним обсягом (К_взф):

£єф х Цп

/-і

^Кв.з.ф £а х ц_П ^(9.3)

/-і

де Оф х Ц_п — вартість експорту г-того товару в звітному періоді перерахована за плановими цінами;

О_п х Ц_п — планова вартість експорту г-того товару; п — кількість товарів;

г) коефіцієнт виконання зобов'язань по експорту товарів за ціною (К_взц):

Е Є_Ф х Ц_ф

^Кв.з.ц = Ебф х Ц_п ^(9.4)

і-1

де (Оф хЦф — фактична вартість експорту г-того товару; Оа х Ц_п -вартість експорту г-того товару у звітному періоді перерахована за плановими цінами; п — кількість товарів.