- •1.(41)Охарактеризуйте форму державного правління та державного устрою сучасної України.
- •2.Розкрийте сутність,ознаки та функції політичних партій.
- •3.Охарактеризуйте основні принципи та цілі зовнішньополітичної діяльності сучасних держав.
- •6.Визначте місце і роль груп інтересів в політичній системі суспільства.
- •8.Розкрийте сутність громадянської політичної культури.
- •11.Охарактеризуйте республіканську парламентську форму державного правління.
- •12.Визначте суспільну роль і завдання політичної ідеології.
- •13.Охарактеризуйте різновиди форм державного устрою в сучасному світі.
- •14.Розкрийте сутність політичної соціалізації, вкажіть її основні етапи та чинники.
- •15.Охарактеризуйте сутність та призначення політичних партій.
- •16.Дайте визначення політичної культури та розкрийте її функції.
- •17.Охарактеризуйте республіканську форму державного правління.
- •18.Дайте визначення партійної системи та охарактеризуйте типологію партійних систем Дж. Сарторі.
- •19.Розкрийте сутність громадянського суспільства та назвіть його основні інституції.
- •20.Охарактеризуйте основні функції держави як головного інституту політичної системи.
- •21.Дайте визначення форми державного правління та охарактеризуйте федеративну державу.
- •22.Охарактеризуйте партійну систему сучасної України.
- •23.Дайте визначення республіканської форми державного правління та розкрийте сутність змішаної форми.
- •24.Охарактеризуйте суб’єкти та особливості міжнародних відносин.
- •25.Дайте визначення монархічної форми державного правління та охарактеризуйте її види.
- •26.Охарактеризуйте функції політичних партій.
- •27.Дайте визначення республіканської форми державного правління та охарактеризуйте сутність парламентської республіки.
- •29.Дайте визначення політичної партії та розкрийте її основні ознаки.
- •30.Охарактеризуйте типологію політичної культури г. Алмонда та с. Верба.
- •31.Дайте визначення форми держави та її основних елементів.
- •32.Розкрийте сутність та структуру політичної культури.
- •33.Дайте визначення республіканської форми держ правління та охарактеризуйте сутність президентської республіки.
- •34.Охарактеризуйте соціал-демократичну ідеологію.
- •35.Дайте визначення держави як головного інституту політичної системи суспільства, вкажіть її основні ознаки та атрибути.
- •36.Розкрийте сутність і специфіку міжнародних відносин.
- •37.Назвіть і охарактеризуйте основні концепції походження держави.
- •38.Вкажіть спільне та відмінне між політичними партіями та громадськими організаціями як інституціями громадянського суспільства.
- •39.Охарактеризуйте ліберальну ідеологію.
- •40.Назвіть основні ознаки та принципи функціонування правової держави.
- •42.Назвіть основні національні інтереси України та вкажіть, в діяльності яких міжнародних організацій бере участь українська держава.
- •4.Дайте визначення партійної системи та охарактеризуйте типологію партійних систем м. Дюверже.
- •5.Назвіть основні глобальні проблеми сучасності та вкажіть політичні шляхи їх вирішення.
- •7.Охарактеризуйте основні засади ліберальної ідеології (класичний лібералізм та сучасний неолібералізм).
- •9.Назвіть основні засади та пріоритети зовнішньої політики України.
- •10.Дайте визначення політичної ідеології та вкажіть рівні її функціонування.
- •28.Охарактеризуйте консервативну ідеологію (класичний консерватизм).
38.Вкажіть спільне та відмінне між політичними партіями та громадськими організаціями як інституціями громадянського суспільства.
Політична партія – це добровільне та організаційно оформлене об'єднання громадин, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання державної влади.
Громадські організації — це масові об'єднання громадян, що виникають за їх ініціативою для реалізації довгострокових цілей, мають свій статут і характеризуються чіткою структурою. Найбільш поширеними різновидами громадських організацій у сучасному світі є: профспілки; організації інвалідів; ветеранські, жіночі, молодіжні, дитячі організації; наукові, технічні, культурно-просвітницькі, фізкультурно-спортивні та інші добровільні товариства; творчі спілки; різноманітні земляцтва, фонди, асоціації, товариства і т. ін. Характерною їх ознакою є документальне оформлення мети і завдань, організаційно-структурне забезпечення, що, власне, й відрізняє їх від громадських рухів.
Громадські рухи теж мають масовий характер і створюються з певною метою. Однак на відміну від громадських організацій це структурно неоформлені масові об'єднання громадян і організації різних соціально-політичних орієнтацій, діяльність котрих, як правило, має тимчасовий характер і найчастіше спрямована на виконання певних тактичних завдань, після чого вони або розпадаються, або консолідуються в нові політичні партії чи громадські організації.
Партія відрізняється від суспільно-політичного руху, який не має характерних для партії організаційної структури та детально розробленої політичної програми, а від групи інтересів тим, що не прагне до завоювання державної влади, а обмежується лише здійсненням впливу на неї.
39.Охарактеризуйте ліберальну ідеологію.
Головною цінністю ліберальної ідеології є Свобода особи. Основа лібералізму - індивідуалізм: вільний, активно діючий індивід розглядається як центр суспільного і політичного життя. Виниклий наприкінці XVII і в XVIII ст. класичний лібералізм виходив з того, що вільні особистості утворюють суспільство, а суспільство створює державу, яка повинна охороняти права і свободи особи, не втручаючись в її приватне життя. Свободу особи ліберальна ідеологія трактувала насамперед як свободу економічної, підприємницької діяльності на основі приватної власності. Затверджуючи права особистості на життя, свободу і приватну власність, лібералізм висував принцип відповідальності особистості перед самим собою і перед суспільством. У політичній області лібералізм захищав демократію, ідеї правової держави і поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову, у соціальних відносинах - рівність можливостей, рівність перед законом, У духовному житті - свободу думки і слова. У середині XX ст. стало зрозуміло, що надії лібералів на можливість вирішувати суспільні проблеми за допомогою ринкової конкурентної економіки, захищеної від утручання держави, не виправдалися. Відбувається коректування ліберальної ідеології, результатом якого став новий лібералізм. Успадкувавши принципи свободи, рівності, братерства, права на власність, приватне підприємництво, неолібералізм визнає необхідність участі держави в регулюванні економічного життя, проведення політики соціальної допомоги на користь нижчих верств суспільства.