Навчальні питання:

Перше питання: Загальні положення.

Друге питання: Склад та завдання органів управління.

Третє питання: Склад, завдання і організація систем зв’язку в РТ підрозділах, частинах та з’єднаннях.

Четверте питання: Завдання, які вирішуються на КП, вимоги до КП.

П’яте питання: Призначення та завдання, які вирішуються АСУ.

Шосте питання: Принципи побудови сітки ППО. Форми донесень.

Перше питання: Загальні положення.

Управління військами – це діяльність командира, штабу та інших органів управління з підготовки бойових дій, підтриманню бойової готовності військ і керуванню ними при виконанні поставлених завдань.

Основою управління є рішення командира.

Прийняте рішення – це визначені командиром для реалізації порядок і способи виконання поставленого завдання. Рішення містить: задум бойового застосування, бойові завдання підлеглим підрозділам, головні питання взаємодії, забезпечення, організації управління та інші завдання.

Управління радіотехнічною бригадою (полком) полягає у цілеспрямованій діяльності командира, штабу та служб з підтримання бойової готовності підрозділів, підготовці їх до бойового застосування і управління ними при виконанні поставлених завдань.

Управління повинно забезпечувати максимальну реалізацію бойових можливостей бригади (полку), підрозділів і успішне виконання ними бойового завдання в будь-яких умовах обстановки. Воно включає:

безперервне і наполегливе добування, збір, обробку, відображення інформації, аналіз і оцінку обстановки;

своєчасне прийняття рішень;

доведення завдань до підлеглих;

планування бойового застосування;

організацію і проведення заходів з бойового, технічного та тилового забезпечення;

організацію системи управління;

безпосереднє керівництво підготовкою і виконанням бойових завдань підрозділами;

організацію і здійснення контролю за виконанням поставлених завдань і надання допомоги підрозділам.

Основними принципами управління є:

єдиноначальність;

централізація управління з наданням підлеглим ініціативи у визначенні способів виконання поставлених їм завдань;

твердість і наполегливість у впровадженні прийнятих рішень і планів у життя;

оперативне і гнучке реагування на зміни обстановки;

особиста відповідальність командирів (начальників) за прийняті рішення і результати виконання поставлених ним завдань.

Управління в усіх рівнях повинно бути стійким, безперервним, оперативним та прихованим.

Це досягається:

знанням реальної обстановки, що склалася, правильним усвідомленням завдання, що поставлено старшим командиром (начальником);

своєчасним прийняттям рішення та чіткою постановкою завдань підлеглим;

стійкою високою бойовою готовністю органів управління, а також підрозділів, що забезпечують їх роботу;

створенням, своєчасним розгортанням та вмілою організацією роботи командних пунктів;

створенням та своєчасним розповсюдженням системи зв’язку;

чіткою організацією збору, обробки, доведенням (відображенням) інформації про обстановку;

комплексним використанням усіх технічних засобів управління та зв’язку, автоматизованих засобів управління;

застосуванням відповідних методів роботи до обстановки, що склалася;

широким використанням апаратури автоматичного засекречування, засобів шифрування та кодування;

суворим виконанням правил прихованого управління військами, безпеки зв’язку та режиму таємності;

надійним захистом системи управління та радіолокаційних станцій від засобів технічної розвідки і радіоелектронного придушення противника;

проведенням заходів з забезпечення життєздатності командних пунктів, передавальних та приймальних радіоцентрів, ліній та засобів зв’язку, їх маскування, а також організацією швидкого відновлення порушеного управління.

Для здійснення управління в радіотехнічній бригаді (полку) створюється система управління. Вона включає органи управління, командні пункти, систему зв’язку та комплекси засобів автоматизації.

Система управління повинна мати високу бойову готовність та забезпечувати можливість як централізованого так і децентралізованого управління.

Крім того, створювана система управління повинна забезпечувати високу ефективність та стійкість управління.

Ефективність управління — це вплив системи управління на досягнення (при інших рівних умовах) кінцевої мети або на ступінь використання бойових можливостей даної конкретною обстановки.

Для радіотехнічного з’єднання (частини), підрозділу показники ефективності повинні бути мірою досягнення завдання. Наприклад, ефективність радіотехнічної розвідки, або видачі розвідувальної інформації, або ефективність видачі бойової інформації частинам, що забезпечують. Разом ефективність управління залежить від великої кількості факторів, що визначають її якість та оперативність. Під якістю управління розуміють оптимальність рішень, що приймаються та успішне втілення їх в життя. Оперативність управління характеризує своєчасність прийняття рішень, доведення завдань до підрозділів а також їх виконання.

Стійкість управління радіотехнічних з’єднань, частин, підрозділів — здатність командира та органів управління ефективно виконувати свої функції в будь-якій обстановці, в тому числі і в умовах вогневого і радіоелектронного впливу противника на систему управління.

Перерви в управлінні або різке зниження його ефективності є порушенням управління. Стійкість управління є комплексною характеристикою системи управління, яка включає такі її властивості як живучість, перешкодостійкість та технічна надійність

Життєздатність системи управління характеризується її можливостями зберігати та швидко відновлювати свою боєздатність в умовах дії різних засобів ураження противника.

Перешкодостійкість системи управління визначається її здатністю виконувати свої функції з потрібною ефективністю в умовах радіоелектронного впливу противника.

Технічна надійність системи управління характеризується малою імовірністю різних відмов функціонування її елементів та здатністю до швидкого усунення відмов, що виникли.

Стійкість системи управління радіотехнічної бригади досягається реалізацією наступних заходів:

створенням системи запасних командних пунктів, ретельним маскуванням, інженерним обладнанням;

комплексним застосуванням засобів зв’язку та їх дублюванням;

суворим виконанням заходів прихованого управління військами;

захистом елементів системи від подавлення засобами радіоелектронної боротьби;

застосуванням різних елементів управління;

швидким відновленням порушеного управління;

високою виучкою бойових обслуг.

Висновок: основна мета управління полягає в тому, щоб забезпечити максимальну ефективність використання військ при виконанні поставлених завдань.

Друге питання: Склад та завдання органів управління.

Органами управління радіотехнічної бригади (полку), батальйону є:

командування;

штаб;

служби.

Органи управління розташовуються на командних пунктах та тиловому пункті управління.

До складу командування радіотехнічного з’єднання (частини, підрозділу) входять командир, його заступники та начальник штабу. Вони складають організаційне ядро, що здійснює управління в повному обсязі. Командир радіотехнічної бригади, радіотехнічного батальйону несе повну відповідальність за бойову та мобілізаційну готовність, підготовку підрозділів та успішне виконання ними поставлених завдань.

Начальник штабу організовує роботу штабу та узгоджує роботу заступників командира та начальників служб, інформує їх про отримані завдання та обстановку.

Обов’язки решти посадових осіб із забезпечення безперервного та твердого управління визначені відповідними статутами та настановами.

Завданнями штабу радіотехнічної бригади (полку, батальйону) є:

організація бойового чергування, безпрерервне добування інформації, оцінка повітряної, наземної (морської) обстановки, підготовка пропозицій командиру для прийняття рішення;

планування бойового застосування та виконання бойового завдання, доведення його до підрозділів, організація їх підготовки до виконання бойового завдання;

організація та здійснення взаємодії та бойового забезпечення;

контроль за виконанням бойового завдання, ведення обліку особового складу, доповідь вищому штабу, інформування взаємодіючих штабів про зміну повітряної, наземної обстановки;

організація системи управління;

організація забезпечення прихованості управління підрозділами та зберігання в таємниці заходів, що плануються та контроль за ними;

організація комендантської служби;

вивчення та узагальнення бойового досвіду та доведення його до підпорядкованих штабів та підрозділів.

В радіотехнічній бригаді (полку) обладнується командний пункт, один або декілька запасних командних пунктів, тиловий пункт управління, командні та запасні командні пункти батальйонів та рот.

Для управління радіотехнічною бригадою (полком), батальйоном, радіолокаційною ротою при виконанні бойового завдання призначається бойова обслуга КП ртбр (ртп, ртб, рлр). До складу бойової обслуги КП входять основна частина офіцерів штабу та служб і штатний склад КП.

Кількість змін бойової обслуги (БО) та їх склад визначаються командиром бригади (полку) в залежності від обстановки.

Для забезпечення безперервного управління та бойової готовності підрозділів на КП встановлюється цілодобове бойове чергування, що здійснюється черговою бойовою обслугою на чолі з оперативним черговим (ОЧ) КП.

Для забезпечення управління з запасного КП (ЗКП) призначається бойова обслуга, очолювана заступником командира бригади (полку), а до його прибуття командиром батальйону, на базі якого розгорнутий запасний КП. Бойові обслуги запасних КП батальйонів очолюються, як правило, командирами тих рот, на базі яких вони розгорнуті.

Третє питання: Склад, завдання і організація систем зв’язку в радіотехнічних підрозділах, частинах та з’єднаннях.

Найважливішою складовою частиною системи управління є система зв’язку, яка повинна забезпечити надійний зв’язок з вищим командним пунктом, КП, забезпечуваними та взаємодіючими КП.

Найважливішими вимогами, які висуваються до зв’язку є своєчасність, достовірність і прихованість передачі всіх видів інформації.

Зв’язок в радіотехнічній бригаді організовується рішенням командира бригади на розгортання системи зв’язку у відповідності з розпорядженням із зв’язку командира ПК.

Відповідальний за своєчасну організацію і якісну роботу зв’язку, забезпечення засобами зв’язку та правильну їх експлуатацію, дотримання правил переговорів всіма технічними засобами зв’язку, за рівень підготовки особистого складу підрозділів начальник служби зв’язку бригади

Своєчасна організація і підтримка стійкого зв’язку з вищими, забезпечуваними, взаємодіючими, і підлеглими КП, в будь-яких умовах є найважливішим обов’язком командирів і штабів.

Зв’язок, будучи головним засобом забезпечення управління батальйонами, ротами, взводами, обслугами радіотехнічної бригади, повинен забезпечувати:

управління з командного і запасного командного пунктів;

своєчасну передачу сигналів, команд бойового управління, наказів, розпоряджень і доповідей;

стійке управління батальйонами, ротами, взводами і обслугами;

своєчасну і достовірну передачу інформації про наземну (морську) обстановку на вищий, забезпечуваний і взаємодіючі КП;

постійну взаємодію з силами і засобами розвідки інших видів Збройних Сил, Прикордонних військ, з органами ЄС УПР;

швидке відновлення порушеного управління.

Для забезпечення управління в радіотехнічній бригаді створюється система зв’язку, яка містить:

вузли зв’язку командних пунктів;

лінії прямого зв’язку між командними пунктами;

лінії прив’язки вузлів зв’язку до опорної мережі вузлів державної системи зв’язку.

Система зв’язку повинна бути завжди в готовності до забезпечення управління радіотехнічними підрозділами, володіти високою стійкістю, мобільністю, необхідною пропускною здатністю і задовольняти вимогам безпеки передачі всіх видів інформації.

Відповідальність за зв’язок з підлеглими підрозділами накладається на штаб радіотехнічної бригади, батальйону, але при втраті зв’язку командири підлеглих підрозділів повинні вжити усіх заходів до негайного його поновлення.

Зв’язок між взаємодіючими радіотехнічними бригадами і підрозділами встановлюється за розпорядженням командира (штабу), який організує взаємодію.

Зв’язок КП ртбр організується з:

КП і ЗКП ПК;

КП радіотехнічних підрозділів;

КП сусідніх ртбр, вабр, зрбр;

КП частин і підрозділів РЕБ і радіорозвідки;

силами і засобами розвідки повітряного противника інших видів Збройних Сил;

прикордонними загонами (комендатурами, заставами);

органами ЄС УПР і найближчими аеродромами ЦА ;

найближчими вузлами зв’язку державної мережі зв’язку;

органами цивільної оборони;

місцевими органами влади.

При суміщенні КП ртбр з КП ПК зв’язок від КП бригади звичайно організується лише з підлеглими підрозділами. При цьому радіо-, радіорелейний, тропосферний, провідний зв’язок з ними організовується в тому ж об’ємі, що і в бригаді з несуміщеним КП.

Зв’язок КП ртб (рлр) організується з: КП і ЗКП ртбр, з КП підлеглих і сусідніх ртб (рлр), КП вабр, зрбр, з найближчими аеродромами, КП частин і підрозділів РЕБ і радіорозвідки, силами і засобами розвідки повітряного противника інших видів ЗС, прикордонними загонами, органами ЄС УПР, найближчими вузлами зв’язку державної мережі зв’язку.

При організації зв’язку потрібно враховувати:

необхідність підтримки постійної попереджувальної готовності зв’язку відносно готовності РЛС і КЗА;

велику відстань між КП, як правило, далеко від населених пунктів, вузлів зв’язку і в важкодоступних районах;

необхідність підтримання засобів зв’язку в постійній готовності до негайної передачі великого обсягу інформації з високим ступенем достовірності;

необхідність наявності дублюючих (резервних) каналів зв’язку;

вимоги, що висовуються до каналів зв’язку апаратурою передачі даних комплексів засобів автоматизації;

необхідність організації зв’язку з великою кількістю джерел і споживачів інформації.

В радіотехнічних військах застосовуються радіо-, радіорелейні (тропосферні), провідні засоби зв’язку. Вони можуть бути стаціонарні і рухомі (мобільні). За допомогою цих засобів організовується телефонний, телеграфний (слуховий і букводрукарський) зв’язок і передача даних. Всі технічні засоби зв’язку використовуються комплексно, із застосуванням в разі необхідності апаратури автоматизованого засекречування, шифрування та кодування.

В залежності від конкретних умов обстановки використовуються ті засоби зв’язку, які найбільш повно забезпечують управління, своєчасну і достовірну передачу інформації.

Для КЗА виділяються канали і засоби зв’язку, що забезпечують необхідну достовірність передачі даних.

Одним з основних видів зв’язку в ході виконання бойового завдання є радіозв’язок. Його організації, захисту від впливу вогневих засобів, засобів технічної розвідки і радіоелектронного придушення приділяється особлива увага.

Радіозв’язок організується за радіомережами, комбінованими радіомережами і радіонапрямками.

Радіомережа — спосіб організації радіозв’язку, що дозволяє радіостанції старшого начальника здійснювати зв’язок одночасно з усіма підлеглими (циркулярно) або з кожним по черзі. Робота в радіомережі може бути організована на одній частоті, спільній для всіх радіостанцій, або на різних частотах передачі та прийому.

Іншим способом організації радіозв’язку є радіонапрямок.

Радіонапрямок — спосіб організації радіозв’язку між двома КП (командирами, штабами), який у порівнянні з організацією радіозв’язку в радіомережі, забезпечує більш високу надійність і оперативність передачі інформації, але вимагає більших затрат ( радіо засобів).

Радіорелейний (тропосферний) зв’язок організовується засобами радіотехнічної бригади. В окремих випадках можуть використовуватись виділені бригаді канали опорної мережі радіорелейного (тропосферного) зв’язку ПК.

Провідний зв’язок організовується за напрямками основу якого становлять канали провідних ліній власної мережі зв’язку ПК і канали державної мережі зв’язку.

Провідний зв’язок КП ртбр в системі оповіщення військ та об’єктів організується силами і засобами цих військ і об’єктів.

Зв’язок з винищувальними авіаційними бригадами, зенітними ракетними бригадами, частинами радіоелектронної боротьби встановлюється

засобами кожного з взаємодіючих штабів та каналами, виділеними старшим штабом, що організовує взаємодію.

Стійкість зв’язку визначається тими ж факторами, що й стійкість управління. Велика увага при цьому приділяється забезпеченню електромагнітної сумісності (ЕМС) радіо- і радіорелейних засобів, їх нормальному функціонуванню в умовах іонізуючого і електромагнітного впливу середовища.

Четверте питання: Завдання, які вирішуються на КП, вимоги до КП.

Як зазначалось вище, одним з елементів системи управління є КП ртбр (ртп), ртб, рлр, які призначені:

для управління підлеглими підрозділами при виконанні бойових завдань;

для збору, обробки і відображення інформації про повітряну, наземну обстановку, отриману від підлеглих підрозділів, взаємодіючих частин (підрозділів);

для передачі відповідної інформації на КП забезпечуваних частин, (з’єднань) ЗРВ, ВА, РЕБ і на вищий КП.

В радіотехнічній бригаді (полку) обладнуються командний пункт (КП), один чи декілька запасних КП, тиловий пункт управління, командні і запасні командні пункти батальйонів і рот.

Запасні КП ртбр (ртп), ртб призначені для підвищення стійкості, надійності і безпрерервності управління, і, як правило, обладнуються на базі найближчих підпорядкованих батальйонів і рот.

Запасні командні пункти утримуються в готовності до прийняття управління в встановлений для них час і мають необхідну кількість засобів і каналів зв’язку, що забезпечують стійке управління батальйонами, ротами.

Тиловий пункт управління радіотехнічної бригади (полку) призначений для розміщення органів управління тилом і, обладнується спільно з командним пунктом бригади (полку).

В прикордонних радіотехнічних батальйонах (ротах) обладнуються рухомі запасні командні пункти.

В районах з обмеженим можливостями для маневру рухомі КП не обладнуються.

Командні пункти бригад (полків) можуть розміщуватись спільно з командними пунктами ПК, з КП зенітних ракетних бригад (полків), винищувальних авіаційних бригад.

Командні пункти ртб суміщаються з КП забезпечуваних частин.

На КП радіолокаційних рот можуть розгортатися пункти наведення винищувальної авіації.

Місця розташування КП повинні бути відомі лише тим особам, яким це необхідно знати за посадою.

Командний пункт радіотехнічної бригади (полку), батальйону є основним пунктом управління, з якого командир здійснює управління при підготовці і в ході виконання бойового завдання. Це комплекс спеціально обладнаних захищених споруд з розміщеними в них засобами управління і зв’язку.

КП ртб обладнується в приміщенні площею 60-70 м², в якому встановлюється відповідна апаратура і обладнується кімната бойового управління, кімната для передачі донесень, кімната засобів зв’язку.

В залі бойового управління обладнуються робочі місця командира ртб, начальника штабу, офіцера напряму на КП ртбр (ртп), офіцера напряму на підлеглі підрозділи, офіцера напряму на КП зрбр, що забезпечується, офіцера з обробки РЛІ, начальника вузла зв’язку (відділення зв’язку), планшетистів, операторів, що зчитують РЛІ, та інших осіб бойової обслуги.

При обладнанні КП ртб КЗА автоматизовані робочі місця (АРМ) основних осіб бойової обслуги переміщуються з причепів в стаціонарні приміщення.

На екран індикаторів автоматизованих робочих місць графічним чи електронним способом наносяться точка знаходження вищого і забезпечуваних КП, точки знаходження рлр, лінія ДК, повітряні траси і місцеві повітряні лінії, коридори перельоту ДК, контрольні юстировані точки, контрольні місцеві предмети. Автоматизований режим є основним режимом роботи ртб.

Неавтоматизований режим використовується у випадку виходу з ладу КЗА і при проведенні різного рівня регламентних робіт на КЗА.

Розташування і обладнання КП ртб повинне забезпечувати:

надійний зв’язок з вищим командним пунктом, командними пунктами підрозділів, що взаємодіють, КП підлеглих рот, місцевими органами цивільної оборони, зональними (районними) центрами єдиної системи управління повітряним рухом (ЄС УПР);

збір, обробку і наглядне відображення радіолокаційної інформації, стану бойової готовності, ядерної, радіаційної, хімічної та біологічної обстановки;

своєчасну передачу інформації на вищий, забезпечувані та взаємодіючі КП, КП підлеглих рот;

зручність роботи всіх осіб бойової обслуги;

ефективне використання КЗА та інших засобів управління;

своєчасне, достовірне і приховане доведення до підрозділів бойових завдань, наказів, розпоряджень і контроль за їх виконанням;

надійний захист від впливу засобів масового ураження, високу стійкість до перешкод технічних засобів управління;

надійність і безперервність електро- та водопостачання.

Для виконання всіх вищеназваних функцій КП ртб обладнується всім необхідним. Крім згаданих вище АРМ та ВІКО РЛС основних осіб бойової обслуги, в залі бойового управління встановлюються вертикальні планшети, на яких відображається в графічному вигляді інформація, що надходить від підлеглих рот, РЛВ, ПВС, КП підрозділів і частин, що взаємодіють, органів управління ЄС УПР. Робочі місця всіх членів БО обладнуються засобами зв’язку, що забезпечують їм виконання їх функціональних обов’язків. Крім того, в залі бойового управління встановлюються годинники в необхідній кількості, що забезпечують фіксацію точного часу особами бойової обслуги.

На КП ртб встановлюються наступні планшети:

1. Планшет загальної повітряної обстановки, призначений для відображення обстановки в радіусі більше ніж 500 км і проведення попередніх штурманських розрахунків. При суміщенні КП ртб з КП забезпечуваних частин планшет ЗПО встановлюється на КП забезпечуваної частини. Як правило в масштабі 1:1000 000.

На планшеті наносяться: точки знаходження ртбр, ртб, підпорядкованих рот, взаємодіючих батальйонів, рот; сітка ППО (до середнього квадрату); місця розташування аеродромів ПС, цивільної авіації; основні орієнтири (берегова лінія, крупні адміністративно-політичні центри); аеродромна мережа сусідньої держави; повітряні траси і місцеві повітряні лінії; коридори перельоту державного кордону;

2. Планшет контролю видачі інформації, призначений для відображення РЛІ, що видається на КП ртбр, виконаний в табличному вигляді, де відображається № цілі і характеристика , яка видається кожну хвилину.

3. Планшет РЛ вузла призначений для відображення повітряної обстановки за даними місцевих РЛС (РЛК). Розмір планшету такий, що на нього наноситися обстановка в межах радіолокаційного поля ртб в масштабі 1:500 000. Крім інформації, що наноситься на планшет ЗПО, на планшет РЛ вузла наносяться координати азимут-дальність (лінії азимута через 5 і 30 і лінії дальності через 10 і 50 км), сітка ППО до малого квадрату; зовнішні кордони зон виявлення РЛС для певних висот.

4. Планшет віддалених рот призначений для відображення інформації від підлеглих рот і в залежності від варіантів видачі інформації може бути виконаний на даному планшеті, або для кожного підрозділу окремо. Статична інформація наноситься аналогічно планшету РЛ вузла в масштабі, що забезпечує прийом інформації від рот без втрат.

5. Планшет батальйону призначений для відображення і контролю повітряної обстановки, що видається на КП ртбр (ртп). Статична інформація аналогічна тій, що наноситься на планшет радіолокаційного вузла, але без нанесення на нього координат азимут-дальність.

Розташування планшетів вибирається таким чином, щоб забезпечити зручність роботи основним особам бойової обслуги.

Робочі місця планшетистів (осіб бойової обслуги, що наносять інформацію графічно на планшет) і тих, хто зчитує інформацію з планшета і передає на вищий КП, обладнуються засобами зв’язку.

При суміщенні КП ртб з КП забезпечуваної частини, ряд приміщень, обладнання суміщаються, функції дублюючих підрозділів бере на себе одна з сторін, що конкретно вказується в наказі вищого командира, тобто командувача ПК.

КП радіолокаційної роти призначається для управління підлеглими взводами та обслугами при виконанні бойового завдання, збору, обробки та відображення інформації про повітряну обстановку, видачі розвідувальної інформації на КП ртб та бойової інформації на КП зрдн, ПН ВА, КП підрозділів РЕБ.

Розташування та обладнання КП забезпечує:

надійний зв’язок з КП ртб, елементами бойового порядку роти, аеродромами та посадочними площадками з якими взаємодіють;

збір, обробку, наглядне відображення інформації про повітряну та наземну (морську) обстановку, стану бойової готовності засобів радіолокації та зв’язку;

зручність роботи усіх осіб бойової обслуги;

ефективність використання КЗА та інших технічних засобів управління;

надійний захист від засобів ураження противника, надійність та безперервність енергоживлення та водозабезпечення.

Управління підлеглими обслугами командир рлр здійснює з КП, що є комплексом спеціально обладнаних, технічно оснащених та захищених споруд з розташованими в них засобами управління.

КП рлр призначений для:

управління підлеглими взводами та обслугами при виконанні ними бойового завдання;

збору, обробки та відображення бойової інформації про повітряну обстановку;

видачі розвідувальної та бойової інформації на КП ртб.

В залежності від оснащення РЛР КЗА та поставленого перед нею бойового завдання КП рлр може бути обладнаний не тільки як інженерна споруда, а як мобільний КП. В якості таких КП використовуються кабіни КЗА чи спеціально обладнані причепи.

За обладнання та бойову готовність несе відповідальність командир роти.

На КП рлр обладнуються наступні приміщення:

кімната бойового управління;

кімната передачі донесень;

приміщення засобів зв’язку;

вентиляційна, санпропускник та ін. службові приміщення.

При необхідності КП рлр може бути суміщеним з ПН авіації.

В кімнаті бойового управління розгортається та обладнуються:

робоче місце командира до складу якого входять ВІКО від РЛС, засоби зв’язку та управління, довідкова документація;

робоче місце ОЧ КП (як правило суміщається з робочим місцем командира);

планшет роти;

планшет контролю видачі інформації;

робочі місця планшетистів, за кількістю каналів прийому та видачі інформації;

робочі місця зчитуючих.

В кімнаті передачі донесень:

робоче місце командира взводу зв’язку;

робочі місця радіотелеграфістів за кількістю каналів видачі інформації;

робочі місця записуючих, чи необхідна кількість магнітофонів.

При суміщені КП орлр з ПН винищувальної авіації, оснащується горизонтальний планшет, ВІКО від основної та резервної станції, радіовисотоміри.

Планшет роти, призначений для відображення інформації від РЛС роти, аналогічний планшету РЛ вузла на КП батальйону.

Планшет загальної повітряної обстановки, контролю видачі інформації аналогічні за призначенням та оснащенням планшетам, що розташовані на КП ртб

П’яте питання: Призначення та завдання, які вирішуються АСУ.

Високої ефективності управління сприяє автоматизація процесів бойового управління. В умовах обмеженого часу та великого потоку інформації в ході бойового застосування радіотехнічного з’єднання (підрозділу) практично неможливо без допомоги АСУ оперативно та високоякісно розв’язувати питання збору, обробки, аналізу інформації про повітряного противника, стан та можливості своїх сил, оцінки оптимальності рішень що приймаються, їх доведення до підрозділів без втрати часу.

АСУ призначені для забезпечення автоматизації процесів збору, обробки та передачі радіолокаційної інформації, управління підрозділами та обслугами.

Основою автоматизованих систем управління є комплекси засобів автоматизацій (КЗА), якими оснащується командний пункт радіотехнічної бригади (полку), батальйону і роти.

КЗА КП ртбр (ртп) забезпечують:

управління підлеглими підрозділами;

збір, обробку та видачу радіолокаційної інформації, її документування;

контроль за додержанням порядку використання повітряного простору.

КЗА КП радіотехнічних підрозділів забезпечують:

управління підлеглими підрозділами, бойовими обслугами РЛС;

збір інформації від підлеглих підрозділів;

зняття інформації з РЛС;

обробку та видачу інформації на вищі КП та КП, що забезпечуються;

документування радіолокаційної інформації і переговорів посадових осіб.

Застосування автоматизованої системи управління організується на

основі рішення командира, розпорядження вищого штабу, відповідних настанов, інструкцій, керівництв.

Відповідальність за введення, освоєння, використання, утримання в бойовій готовності та надійну роботу АСУ в ртбр (полку), батальйоні, а також захист інформації, що знаходиться в АСУ та циркулюючої в ній інформації накладається на начальника штабу бригади (полку), батальйону.

Для підтримки автоматизованої системи управління в готовності до бойового застосування начальник штабу повинен:

визначити режим роботи КЗА;

організувати періодичне проведення автономних і комплексних функціональних контролів, технічних обслуговувань, перевірку стану бойової готовності та рівня бойової підготовки обслуг КЗА.

Найважливішим обов’язком командирів і штабів є забезпечення високої ефективності застосування комплексів засобів автоматизації, які видають бойову інформацію на КП частин, ЗРВ, ВА, РЕБ.

Висока ефективність досягається:

постійною підтримкою в бойовій готовності засобів радіолокації та КЗА;

підготовкою та злагодженістю обслуг;

використанням інформації від віддалених джерел, а також інформації бригад (полків), підрозділів радіотехнічних військ, з якими взаємодіють.

Управління бойовими обслугами КП ртбр (полку), батальйону, рлр, оснащених КЗА, здійснює командир з АРМ.

Шосте питання: Принципи побудови сітки ППО. Форми донесень.

Поділ території, на зони. Зони нумеруються двозначними числами. Зони поділяються на сектори:

Зона типу А на 10 секторів — п'ять горизонтальних рядів по два сектори в кожному ряду;

Зона типу Б на 8 секторів — чотири горизонтальних ряди по два сектори у кожному ряду;

Зона типу В на 8 секторів — два горизонтальних ряди по чотири сектори в кожному ряду;

Зона типу Г на 10 секторів — два горизонтальних ряди по п'ять секторів у кожному ряду.