Позитиви та негативи цукрового заводу.
Жданівський цукровий завод є одним з найбільших виробників білого цукру-піску в Україні . Протягом останніх років він є лідером по заготівлі сировини. Показники виходу цукру динамічні за роками, що свідчить про наявні резерви підвищення ефективності виготовлення цукру. Завод поступово впроваджує більш ефективні технологічні схеми, закуповує нове обладнання.
Позитиви:
На заводі працює дві лінії переробки цукрових буряків.
Завод впроваджує нові технології для покращення якості цукру.
Проведено реконструкцію теплової схеми та автоматизації вапарної станції, що дало змогу значно знизити витрати палива.
Закінчено роботу по впровадженню системи комерційного обліку води, придбано і встановлено лічильники обліку води що дало змогу вести точний облік витрачання води і зменшить платежі до бюджету за використання води.
Приведено капітальний ремонт бурякорізок, та залізничного цеху.
Велика кількість постачальників цукрових буряків.
Реалізація цукру по всій України.
Введення підприємства по техніко-економічним показником ні рівень європейських цукрових заводів.
Негативи:
Недоліками в роботі заводу є використання великої кількості електроенергії, палива, природного газу, затрати значної кількості води у виробництві.
Пропоновані шляхи усунення недоліків в роботі підприємства.
З метою підвищення ефекту очищення дифузійного соку, покращення якісних показників соку та підвищення виходу цукру пропоную наступні заходи вдосконалення технологічної схеми Жданівського цукрового заводу , а саме :
Проведення двоступеневої І сатурації з метою досягнення більш ефективного осадження нецукрів і відповідно покращення очищення дефекованого соку. Встановлення циркуляційних труб та променевих барботерів в апарати І сатурації дозволить проводити процес І карбонізації в А корпусі в прямотечійному, а в Б корпусі – прямотечійно-рециркуляційному режимах. Цей варіант апаратурного оформлення двоступеневої І сатурації сприяє кращому адсорбційному очищенні, простіший у виконанні, потребує меншої виробничої площі. Порівняно з одноступінчатою І карбонізацією за використання такого способу ефект очищення соку в середньому підвищується на 3,7 %, ступінь використання СО2 сатураційного газу зростає на 11...13 %, витрати вапна знижуються на 0,18...0,20 % СаО до маси буряків, зменшується вміст цукрози в мелясі на 0,04 % до м. б., підвищується швидкість седиментації соку І сатурації в середньому на 22 %.
Додавання флокулянту – “КРОСС-5“. Цей захід не тільки сприяє підвищенню швидкості осадження частинок (у 3-4 рази), зниженню забарвленості та мутності соків, зниженню витрати вапна на очистку, збільшенню швидкості фільтрування на 10–15%, зменшенню втрати цукрози з осадом на 0,04% від м. б., а також до зменшення витрат вапняного молока. При введенні флокулянта в зону частково карбонізованого соку з рН 11,4...11,9 формуються окремі агрегати із високомолекулярних речовин і частинок твердої фази з кращими фільтраційними і седиментаційними властивостями соку. Це дозволяє економити фільтраційну тканину в кількості 0,2 м2 на 100 т буряків.
Спосіб двоступеневої І сатурації з додаванням флокулянта до соку перед другим ступенем дозволяє підвищити ефект очищення соку на 5...7 %, знизити вміст солей кальцію і забарвленість соку ІІ карбонізації на 12...18 %.
Встановлення фільтрпресів, для знецукрення суспензії соку І сатурації.
Використання фільтр-пресів дозволяє:
значно зменшити кількість промивної води. Розбавлення соку перед випарною установкою складає менше 1 % проти 1,5...2,5 % для вакуум-фільтрів, що дозволяє зменшити кількість води яку, необхідно випарити, а значить знизити витрати палива. Слід відзначити, що при використанні фільтрпресів майже не витрачається вода на змив осаду та промивання фільтрів;
знизити втрати цукрози в фільтраційному осаді в середньому до 0,02...0,04 % до маси буряків проти 0,1...0,2 % при використанні вакуум-фільтрів;
зменшити витрати фільтрувальної тканини;
скоротити витрати електроенергії;
одержати фільтраційний осад в напівсухому стані ( вміст СР до 65...70 %), що дозволяє транспортувати його стрічковими конвеєрами, зменшити площі відстійників та транспортні витрати, більш ефективно використовувати осад в сільському господарстві для вапнування кислих ґрунтів, одержання будівельних матеріалів тощо, а також покращити екологічні показники заводу;
повністю автоматизувати процес фільтрування.
Повернення на попереднє вапнування (остання секція) частково карбонізованого соку основного вапнування (ступінь карбонізації 30...40 %). Це дозволить підвищити ефект очищення соку на 2,7 %, суттєво зменшити кількість рециркуляційних повернень (на попереднє вапнування повертається 8...10 % до м. б. суспензії соку другої карбонізації і біля 40 % частково карбонізованого соку основного вапнування). За рахунок введення високодисперсного СаСО3 є можливість додатково осадити речовини колоїдної дисперсності (РКД). Пояснюється це не тільки дисперсністю частинок недосатурованого соку, але й наявністю в системі частинок вільного вапна, що сприяє агрегації.