4. Допит експерта та спеціаліста

У судовому розгляді суд за клопотанням чи з власної ініціативи має право викликати для допиту експерта, який давав висновок у ході попереднього розслідування. Допит може проводитися з метою роз'яснення або доповнення даного ним висновку. Допит експерта проводиться після оголошення висновку експерта. Закон містить обмеження щодо предмету допиту експерта: експерт не може бути допитаний з приводу відомостей, що стали йому відомими у зв'язку з виробництвом судової експертизи, якщо вони не відносяться до предмета даного експертом висновки.

Хоча у главі КПК, присвяченій процедурі проведення судового розгляду, не йдеться про допиті фахівця, з аналізу змісту ст. 80 КПК випливає, що такий допит можливий у разі необхідності. Спеціаліст може бути допитаний з метою роз'яснення даного ним висновку в ході попереднього розслідування, так і після дачі такого висновку в ході судового розгляду. Крім того, фахівець може бути допитаний з приводу обставин, що потребують спеціальних пізнань, які виникли в ході судового розгляду. Процедура допиту фахівця така ж, як і для допиту експерта. Право першого задавати питання експерту або спеціалісту має сторона, з ініціативи якої була призначена експертиза або дано висновок фахівця. У разі необхідності суд має право надати експерту або спеціалісту час, який необхідно для підготовки відповідей на запитання сторін і суду.

В цей час оголошується перерва у судовому засіданні або досліджуються питання, що не мають відношення до експертного дослідження або висновком фахівця. Після підготовки відповідей на поставлені сторонами і судом питання триває допит експерта або спеціаліста у відповідності із встановленими законом правилами.

Виробництво експертизи у судовому розгляді

Кримінально-процесуальний кодекс встановлює, що експертиза призначається у випадках, коли необхідні спеціальні пізнання в науці, техніці, мистецтві і ремеслі. Тому в тих випадках, коли, на думку суду, для встановлення яких-небудь обставин, що входять в предмет доказування, потрібні спеціальні пізнання, а під час попереднього розслідування експертиза не проводилася, суд має право прийняти рішення про проведення експертизи в судовому засіданні. Таке рішення може бути прийнято судом і за клопотанням будь-кого з учасників судового розгляду.

Важливе значення набуває питання про те, чи в усіх випадках проведення експертизи під час попереднього розслідування необхідно викликати експерта в судове засідання. Стаття 240 КПК, розкриваючи поняття безпосередності і устности судового розгляду, вимагає від суду при розгляді кримінальної справи заслухати висновок експерта.

З цього можна зробити висновок, що суд має право заслухати висновок експерта, дане їм у судовому розгляді, так і на попередньому слідстві. Отже, слідом за експертизою, проведеною на попередньому слідстві, не завжди потрібно її виробництво в судовому розгляді.

Наприклад, виклик експерта в судове засідання представляється зайвим, якщо його висновок, отриманий під час попереднього розслідування, дає чіткі і вичерпні відповіді на поставлені питання, якщо експерт поклав в основу свого дослідження ті вихідні дані, які достатньо повно і об'єктивно виявлені в ході розслідування і отримали своє підтвердження в судовому засіданні.

В силу ст. 240 КПК, вимагає засновувати вирок лише на тих доказах, які були досліджені в судовому засіданні, суд повинен оголосити наявне у справі висновок експерта, надавши можливість учасникам судового розгляду з'ясувати, які у них виникли у зв'язку з цим питання.

При недостатньої ясності або повноти до суду викликається той же експерт, який проводив експертизу на попередньому слідстві, якщо немає сумнівів у його компетентності. Виробництво експертизи може бути доручено й іншому експерту, але в цьому випадку він допускається до участі в судовому розгляді тільки після винесення судом постанови про виробництві додаткової експертизи.

Якщо висновок експерта, дане в процесі попереднього розслідування, недостатньо обгрунтоване чи є сумніви в його правильності, призначається повторна експертиза. Вона доручається іншому (іншим) експерту. У цьому разі суд у відповідності зі ст. 271 і 28 КПК може допустити участь експерта в дослідженні обставин справи лише після винесення ухвали про призначення експертизи.

При вирішенні питання про те, кого саме треба викликати до суду в якості експерта, слід, звичайно, враховувати, що штатні співробітники експертних закладів проходять навчання по спеціальній програмі, де вони не тільки удосконалюють свої теоретичні знання, але й оволодівають методикою експертного дослідження. У будь-якому випадку при ознайомленні з наявним у справі висновком експерта і при оцінці висновку, даного експертом у суді, необхідно з'ясувати, чи відповідають вихідні дані, взяті експертом в основу дослідження, того, що встановлено судом, які розрахунки справив експерт і яка ступінь їх точності, правильність застосованих ним методів дослідження, а також обґрунтованість, об'єктивність і логічність висновків даного ним висновку. Перш за все саме ці обставини, а не займана експертом посаду, його звання та стаж роботи, повинні прийматися судом до уваги.

Експерт, якому доручено виробництво експертизи в суді, має право брати участь у дослідженні обставин справи, що відносяться до предмета експертизи. В ході судового слідства він може задавати запитання підсудному, потерпілому і свідкам, брати участь в огляді місця події, у виробництві інших слідчих дій.

Закон передбачає одне дуже важливе правило: до постановки запитань експерту необхідно в ході судового слідства з'ясувати всі обставини, що мають значення для дачі висновку. Після цього головуючий пропонує обвинувачу, захиснику, підсудному, а також потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їх представникам подати у письмовому вигляді питання експерту. Ці питання оголошуються в суді, і по кожному з них заслуховується думка кожного учасника судового розгляду.

Після цього суд обговорює подані учасниками судового розгляду питання, усуває ті, які не відносяться до справи, і формулює нові. Питання перед експертом повинні формулюватися лише в постанові або ухвалі суду, в якому суд зобов'язаний привести мотиви, чому відхилені ті чи інші питання, представлені на дозвіл експерта учасниками судового розгляду. Ці дії суд має виконувати, віддалившись в дорадчу кімнату.

Ухвала суду оголошується в судовому засіданні. Якщо у експерта немає додаткових клопотань з дослідженням доказів у зв'язку з поставленими йому судом питаннями, то він приступає до складання висновку. На період, необхідний експерту для цієї мети, може бути оголошено перерву судового засідання, суд продовжить дослідження обставин, не пов'язаних з виробництвом експертизи.

Експерт дає висновок у письмовому вигляді. При проведенні комплексних експертиз експерти мають право скласти спільний висновок, вказавши, які дослідження провів кожний з них, які факти встановлені і які зроблені висновки. Кожний експерт вправі підписати всі висновок або ту його частину, яка відображає хід і результати проведених ним особисто досліджень.

Якщо представлені експерту матеріали недостатні для дачі висновку, або питання, поставлені на його вирішення, виходять за межі компетенції, експерт вправі відмовитися від дачі висновку. Відмова віддачі укладання оформляється експертом письмово з викладенням мотивів відмови.

Висновок експерта оголошується ним у судовому засіданні і приєднується до справи разом з питаннями. При необхідності експерту ставляться запитання для роз'яснення або доповнення даного ним висновку. Спочатку ці запитання задають судді, потім обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники, а також захисник і підсудний.