Рослинність і тваринний світ

Австралія бідна лісами. На вузькій смузі східного узбережжя зустрічаються ділянки вологих тропічних лісів, а південніше 20 градусів південної широти - субтропічні ліси; у південно-східній частині Австралії розташовані вічнозелені жестколистные ліси, де виростають евкаліпти, акації, казуарины. На півночі і західних схилах Східного нагір'я знаходяться редкостойные саванновые лісу, що переходять у глиб країни в савани з окремими розкиданими деревами. Савани Австралії використовуються як пасовища. Велика частина території Австралії зайнята напівпустелями і пустелями.

Понад 5% території Австралії відведено під резервати і національні парки, з яких 11 занесені ООН у список територій, що мають найважливіше значення для людства. До них відносяться Акуляча затока, Великий Бар'єрний риф, острів Тасманія, район вологих тропіків Квинсленда, що тягнеться уздовж берегової лінії більш ніж на 500 км. Усього в Австралії нараховується понад 500 національні парки і більш 270 охоронюваних територій.

Завдяки природоохоронним мірам в Австралії збереглися реліктові двохтисячорічні сосни. Тут виростають усі відомі види евкаліптів, а також унікальні представники эндемичной флори - дерево эритрина, ріжкове дерево, трав'яна рослина «кенгуриная лапа», каузария. Збереглися і представники первісної рослинності - трав'яні дерева і величезні хвощі.

Фауна Австралії відрізняється великим числом ендемічних форм: 28 з 31 виду ссавців; 100 з 270 видів птахів, близько 1/2 усіх видів комах.

На північному і північно-східному узбережжі зустрічаються деревні кенгуру, кускусы, райські і беседковые птахи, казуари, какаду.

На східному узбережжі живуть качкодзьоб, коала, вомбат, сумчаста летяга, сумчаста куниця, птах лірохвіст; у савані - велетенські кенгуру і страуси эму.

У заростях вічнозелених чагарників, що переміняють савани, живуть чагарникові кенгуру, кенгурові пацюки, сумчастий медоед, собачий кузу, різні чагарникові птахи.

У степовому районі безстічної ріки Фінці живе сумчастий кріт, багато гризунів — сумчасті стрибуни і тушканчикоподібні пацюки.

По Австралії поширені єхидна і дикий собака динго. Інше эндемичное тварина - качкодзьоб. Зустрічається і сумчастий диявол - м'ясоїдна тварина розміром з невеликого собаку. Водяться в Австралії і крокодили. Прісноводні крокодили неагресивні, але особи, що живуть у солоній воді, украй небезпечні.

Привезені в Австралію з Європи лисиці і кролики, а також багато птахів успішно акліматизувалися і стали звичайними мешканцями материка.

Туризм Висновок

Всесвітньою туристською організацією складені прогнози розвитку міжнародного туризму на початок XXI в. Так, якщо в 1990 р. число міжнародних туристських прибуттів складало 456 млн, те до 2010 р. воно повиннео досягти 937 млн, тобто збільшитися в 2 рази.

Дані прогнозів ВТО на період 2000-2010 р. по регіонах свідчать, що визначені зміни в розподілі туристських потоків між регіонами зберігаються. ДО 2010 р. частки Європейського й Американського регіонів скоротяться, тоді як частки Східної Азії і Тихоокеанського регіону зростуть, що зв'язано зі значним збільшенням внутрірегіонального туризму. Прогнозований рівень річного росту числа прибуттів у 2000-2010 р. складе: у світі - 3,5%, у Європі - 2,5%, в Америці - 3,5%, у Східній Азії і Тихоокеанському регіоні — 6,5%. Число туристів, що прибувають у Європу до 2010 р., збільшиться до 476 млн чоловік, в Америку - до 207 млн, у Східну Азію і Тихоокеанський регіон - до 190 млн.

Слід зазначити, що до 2010 р. пропорції туризму залишаться стабільними: 25% буде приходитися на міжрегіональний туризм і 75% на внутрірегіональний.

Очікується, що ведучим туристським напрямком стане Китай. В даний час ця країна приймає 22 млн відвідувачів і займає 6-і місце у світовому туризмі, прагнучи перегнати п'ятірку лідерів: Францію, Іспанію, Італію, США, Великобританію. У XXI в. число туристів, що відвідують Китай, досягне 137 млн чоловік, другим по популярності напрямком стане США - 102 млн, далі Франція -93 млн, Іспанія - 71 млн, Гонконг - 59 млн.

Прогнозується і подальший розвиток виїзного туризму. Серед найбільш великих країн-постачальників туризму ведучі позиції будуть мати Німеччина - 123 млн, Японія - 141 млн, США - 123 млн, Великобританія - 96 млн.

Особливої уваги заслуговує Росія. У XXI в. міжнародний туризм одержить тут подальший розвиток. Число поїздок росіян за кордон досягне 30 млн, а число прибуттів закордонних туристів складе 47,4 млн, що в 3 рази вище в порівнянні з 1998 р., коли Росію, за даними Держкомстату, відвідало 15,8 млн іноземців.

Говорячи про перспективи розвитку міжнародного туризму, слід зазначити кілька особливостей:

1) протягом усього періоду 90-х рр. XX в. спостерігалося зростання показників міжнародного туризму в межах середньої величини - 3,7% у рік. Базуючи на цьому показнику, ВТО прогнозує в 2000 р. понад 650 млн туристські прибуття, при цьому в першому десятилітті XXI в. збережеться середній річний показник росту в 3-4%;

2) Східна Азія і Тихоокеанський регіон можуть зайняти лідируючі позиції в розвитку міжнародного туризму;

3) збільшиться число туристів з ВАТ, Близької Схід, Америки, що стане в XXI в. основним джерелом розвитку міжнародного туризму;

4) подальший розвиток у світі одержить внутрірегіональний туризм;

5) туризм на далекі відстані буде рости швидше, ніж на короткі і середні;

6) економічні і політичні фактори як і раніше будуть впливати на розвиток міжнародного туризму;

7) зросте роль інформації і реклами, що стосується туристського ринку;

8) зросте число засобів розміщення, що пропонують самообслуговування (мотелі, кемпінги і т.д.);

9) якщо туризм у XX в. був відображенням, головним чином, транспортних технологій, що сприяло постійному зниженню вартості подорожей, то в XXI в. на развитие туризму будуть сильніше впливати наступні фактори: социодемографические зміни, електронна інформація і комунікаційні системи, велика усвідомленість і вимогливість з боку споживача, визначене вирівнювання ринків реалізації, поляризація діяльності туристських операторів, зайнятих як глобальним, так середнім і малим бізнесом;

10) зросте роль Росії як у відправленні своїх туристів за рубіж, так і в прийомі іноземних гостей.

Підводячи підсумок, хочеться відзначити, що в новому тисячоріччі міжнародний туризм стане одним з найважливіших факторів розвитку людства в цілому і світовій економіці зокрема.

Туристские ресурсы

Сидней раскинулся на морском берегу. Это город небоскребов, транспортный узел, финансовый центр Австралии. Тро­туаров нет, садики отделяют дома от проезжей части го­рода.

Достопримечательностью Сиднея является Оперный те­атр, который был построен усилиями датчан, шведов, французов. Внешний вид здания напоминает корабль, паруса которого наполнены ветром. Другой достопри­мечательностью города является Острелия-Тауэр. С высоты смотровой площадки этой башни можно уви­деть весь город, подобно тому как в Париже можно обо­зреть горизонты французской столицы с высоты Эйфелевой башни.

В парке Сиднея открыт исторический заповедник, в кото­ром туристы могут представить историю колонизации материка в «лицах». В гавани стоит двухмачтовый корабль, в тенистом саду располагаются здание тюрьмы, мельни­ца, склады, дома свободных поселенцев. Для туристов здесь устраиваются программы хэппиненгов. В Сиднее в районе Роке — самой старой части города мож­но увидеть, как выглядел город в викторианскую эпоху, прокатиться по городу в повозке.

В 1836 г. Сидней посетил Чарльз Дарвин, позднее - автор романа «Остров сокровищ» Роберт Стивенсон. Здесь побывал и Джек Лондон. Туристам показывают дома, где они останавливались. В Сиднее более 30 пля­жей. Виллы в районе пляжа Бондай считаются самыми дорогими. У берегов Австралии в старые времена по­терпели крушение многие корабли. Сейчас ими интере­суются не только археологи, но и туристы. Особый вид туристских программ включает подводное исследова­ние останков кораблей. В черте города располагается один из наиболее известных нудистских пляжей. Поло­са пляжей начинается около парка, который получил название «Уголок Африки», где почти в естественных условиях живут львы. По парку туристы могут прока­титься на автомобиле и почувствовать себя участником «сафари». Далее пляж тянется далеко за пределы Сид­нея. За Сиднеем пляж протянулся на тысячи километ­ров, почти вдоль всего восточного побережья. Это, по­жалуй, один из самых длинных пляжей мира.

В Сиднее есть музей восковых фигур. За городом турис­там показывают «австралийский стриптиз» — стрижку овец, а также доение коров, демонстрируют породы бара­нов-чемпионов. Туристы могут насладиться созерцанием работы собаки-пастуха, стрижкой овец, ланчем по-авст­ралийски, поупражняться в метании бумеранга, посетить павильон с сувенирами.

Широко известен в Австралии музей, основанный в Сид­нее в 1827 г. (коллекции по археологии, этнографии). В Сиднее 3 университета, Центр атомных исследований, национальная художественная школа. Крутые слоны Восточно-Австралийских Альп покрыты густым лесом с водопадами. Здесь проводят конец недели жители города.

Мельбурн — этот город возник позднее Сиднея, его первыми жите­лями стали не каторжники, а свободные переселенцы. Го­род раскинулся по берегам реки Ярра. Мельбурн постро­ен по специальному проекту с прямыми, пересекающимися под прямым углом улицами. В стране 18 университетов, но самым крупным считается Мельбурнский. В городе находится культурный центр с картинной галереей, кон­цертным и двумя театральными залами. В ботаническом саду Фицрой находится купленный мельбурнцами в Англии домик капитана Дж. Кука. Достопримечательностью города является стальная вышка, которая служит для обзора окрестностей, подобная Эйфелевой башне. В Мельбурне есть музей современного дизайна, краеведческий и этнографический музеи. Достопримеча­тельностью города служит памятник с тремя восьмерка­ми. Это памятник философии австралийцев — символ восьми часов рабочего дня, восьми часов отдыха и восьми часов сна. Именно рабочие Мельбурна добились восьми­часового дня в конце 50-х годов XIX века.

Аделаида. В городе есть университет, краеведческий музей, Юж­ноавстралийская художественная школа, обсерватория, картинная галерея, драматический театр. Широко изве­стны проходящие там фестивали, выставки художников. Город находится в засушливом районе Австралии, по­этому к нему протянут водопровод из р. Муррей.

Канберра — столица Австралии. Город расположен в долине в 307 км к юго-западу от Сиднея и 650 км — к северо-вос­току от Мельбурна. Застройка города началась в 1913г. На языке аборигенов Канберра означает «место встреч». Канберра — тщательно спланированный город-сад. В городе высажены более 20 миллионов деревьев из разных районов мира: береза, акации, японская саккура. На окраине на свободе бродят коала и кенгуру. Среди дос­топримечательностей в Канберре можно посмотреть Ав­стралийский национальный музей, Национальную гале­рею и здание Верхового суда, которые располагаются на берегу искусственного озера. Озеро было создано в ре­зультате запруды р. Молонгло. В центре озера бьет ис­кусственный фонтан Капитан Кук. Через озеро переки­нут мост Ватерлоо, который богатые австралийцы купили в Англии.

Канберра известна своим Ботаническим садом, в котором туристы могут любоваться образцами флоры со всех пяти континентов Земли. В этом городе находится Австралийс­кий военный мемориал. Мемориал состоит из основного здания с массивным куполом, двух длинных крыльев зда­ний с аркадами и закованным в гранит озером Раздумий во внутреннем дворе. В Канберре находится Институт изу­чения аборигенов, Центр организации научных и промыш­ленных исследований, Национальная библиотека, а также Космический центр.

Рядом с городом находится заповедник Тридбинбилла, где водятся более 50 видов кенгуру. Самыми распространен­ными являются серые и рыжие, но встречаются и такие, которые живут на деревьях, роют норы под землей и мо­гут пить соленую морскую воду.

Брисбен — в городе располагается Ботанический сад, где туристы могут увидеть олеандры, пуансианы, орхидеи, высокие пальмы джакарды, а также бутылочные деревья. В старые времена в дуплах бутылочных деревьев находили убежи­ща беглые каторжники. В связи с тем, что деревья всасы­вают влагу и сохраняют ее в засушливое время года, авст­ралийские фермеры рубят их, делая древесную «лапшу» и ею кормят скот.

Золотой Берег. На севере Австралии в зоне тропических джунг­лей расположен крупнейший курорт Австралии — Гоулд Коуст, или Золотой Берег. Это настоящий рай для турис­тов: пляжи с белоснежным песком, многочисленные на­циональные заповедники и известные во всем мире пар­ки развлечений «Водный мир», «Мир мечты». Пляжи имеют каждый свое название (пляж русалок, Пальмовый пляж и др.). На пляжах есть развлечения — океанариу­мы, где туристы могут наблюдать за кормежкой акул и выступлениями дельфинов. Рядом с пляжем Золотого Берега располагается маяк — памятник капитану Куку. На курорте Золотой Берег располагается музей игрушеч­ных медведей.

Алис-Спрингс — на северных территориях Австралии распола­гается «мертвое сердце» Австралии, или «красный центр». Это пространство пустыни окружено цепью гор. Это непривлекательное место становится все более по­сещаемым туристами. Правительство Австралии созда­ло здесь парк национальных ландшафтов. В местечке Айерс-Рок располагается уникальный природный запо­ведник. Центром заповедника считается «страж пусты­ни» -- каменный монолит, который возвышается над окружающей пустыней на высоту 350 м. В течение су­ток цвет монолита меняется в лучах солнца от оранже­вого до черного. Аборигены почитали это место как свой «тотемный центр», то есть место, где они совершают священные обряды.

Популярные туры

• Брисбен: ботанический сад, курорт «Золотой берег», Музей игрушечных медведей, океанариум, маяк капитана Кука, птичий за­поведник «Каррамби», заповедник «Одинокая сосна».

• Сидней: мост, опера, старый Сидней, Острэлия тауэр, «агродром», Австралийский музей, Художественная галерея, нацио­нальный парк «Уголок Африки».

• Канберра: озеро Берли-Гриффин, Национальная галерея, ов­цеферма, шоу стригалей, здание Парламента, Австралийский на­циональный университет, австралийский национальный мемори­ал, заповедник Тидбинбилла, Канберрский космический центр, Снежные горы (курорт Австралийские Альпы).

• Мельбурн: коттедж капитана Кука (дом-музей), культурный центр, Картинная галерея, ипподром, Национальная галерея, Мель­бурнский центр искусств, Балларат — золотой прииск, ботаничес­кий сад, Музей современного искусства и дизайна, краеведческий музей, Этнографический музей.

• Познавательный и развлекательный тур на запад Австралии.

• Аделаидский фестивальный центр, музей Южной Австра­лии магазин-студия аборигенов, «сафари» на джипах (или верб­людах) в пустыню, поездка на озеро Эйр, долина виноделия Бароса (дегустация вин), посещение Алис-Спрингс (Айэрс-Рок и Маунт Ольга).

• Экзотический тур: Кэрнс, Кейп-Трибулейшн (нацио­нальный парк, последние дождевые леса планеты, заповедник птиц, орхидей и бабочек, древесные кенгуру), полуостров Кейп-Йорк, заповедник Юнтджелла (утконосы, лягушки), Нацио­нальный парк Дейнтри (прыгающие крокодилы, сумчатые кош­ки, опоссумы, тропические черепахи, казуары), Национальный парк Какаду (морские крокодилы, буйволы, кабаны, бараны, цве­тущие болота), Большой Барьерный риф (экзотические рыбы, коралловые острова).

Всемирное историко-культурное наследие (реестр ООН)

1. Национальный парк Какаду.

2. Большой Барьерный риф.

3. Озерный край Вилландра.

4. Дикая природа Тасмании.

5. Группа островов Лорд-Хау.

6. Субтропические леса Центральной и Восточной Австралии.

7. Влажные тропические леса Квинсленда.

8. Шарк Бэй, Западная Австралия.

9. Остров Фрейзер. Австралийские места ископаемых млекопитающих (Риверслей, Наракурт).

Александрова

Австралия располагает всеми природными ресурсами, необхо­димыми для лечебно-оздоровительного туризма. Крупные бальнео­логические курорты Дейлсфорд, Морк, Спрингвуд сконцентри­рованы на юго-востоке материка. Приморские климатические курорты Австралии также известны в мире. Золотой Берег, Дэйдрим-Айленд, Кэрнс считаются идеальным местом для отдыха и лече­ния. Однако удаленность Австралии от Европы и Америки — ос­новных регионов, генерирующих туристский спрос, — препятствует расширению въездных туристских потоков, поэтому австралийские курорты, как и американские, ориентированы на прием главным образом внутренних туристов.

Нова Зеландія

З погляду розвитку туризму Нова Зеландія — одна з найпривабливіших країн світу. Справді, не багато знайдеться земель, де чудові пляжі обрамлені пальмо­вими гаями, з яких відкриваються захоплюючі крає­види на засніжені вершини. Небагато можна знайти у світі країн, де пляжний сезон збігається з гірськолиж­ним. Тільки тут потужні льодовики органічно співіс­нують із долинами гейзерів.

Нова Зеландія — країна вулканів, яких тут вели­чезна кількість. На вершинах багатьох з них для ту­ристів облаштовані спеціальні оглядові майданчики, з яких відкриваються приголомшливі краєвиди висо­ких гір, Тихого океану і Тасманового моря.

Країна знаходиться на двох основних островах — Північному та Південному і простяглася з півночі на південь майже на 1700 км. Клімат переважної части­ни країни субтропічний, на півдні — помірний. Пів­нічний і Південний остови відокремлені протокою Кука (ширина 25—150 км). Найвищою точкою країни є гора Кука (3764 м).

Віддаленість і відірваність від іншого світу витво­рили в Новій Зеландії унікальний рослинний і тварин­ний світ. Тому тут майже 75 % рослин і 93 % птахів є ендеміками.

Туристи, які неодноразово відвідали Нову Зелан­дію, стверджують, що ця країна відрізняється від подібних тим, що завжди інша. Будь-який мандрівник кожен раз знаходить щось нове, незвідане і неповтор­не. Північний острів — це гори, гейзери, теплі грязьо­ві ванни, чудові пляжі та безкраї смарагдові луки. В цій частині країни туристи відвідують національний парк Тонгариро, чудовий ботанічний сад у Веллінгтоні і музеї в Окленді, серед яких виокремлюється відомий Меланезійський музей.

Південний острів певною мірою нагадує Норвегію: тут є фіорди, льодовики, бурхливі гірські річки над­звичайної чистоти, де водиться форель, гострі піки гір­ських систем і непрохідні ліси. Будь-кого вразить грандіозний льодоспад Гохшреттера. Місцеві жителі називають його "крижаною Ніагарою". Висота падін­ня застиглої у кризі води досягає 1 км. Важко знайти ще десь у світі кращі умови для любителів риболовлі, плавання на плотах і каное, мандрівок на велосипе­дах.

Новозеландська культура — це поєднання тради­цій британських поселенців з культурою корінних жи­телів маорі (14,5 % усього населення) і переселенців з різних островів Тихого океану (5,6 % населення краї­ни). Особливо цікавить туристів багата і розмаїта тра­диційна культура маорі: неповторне мистецтво ви-різьблення по дереву й інших природних матеріалах, плетиво, мистецтво татуювання, легенди, міфи і ска­зання, групові танці та бойові ритуали.

Хоча Нова Зеландія молода країна, та вона вже має власні традиції. Новозеландці незалежно від расової приналежності чи походження охоче називають себе "ківі". Вся сукупність місцевих національних куль­турних деталей отримала назву "ківіана". Ківі — це ендемічний птах Нової Зеландії, який не вміє літати, і національний фрукт, виведений у цій країні, нині ві­домий скрізь. Сьогодні важко повірити, що ще в 70-ті роки XX ст. відкритий у Великій Британії ящик з ківі митники прийняли за бойові гранати. Плантації цього диво-фрукта в Новій Зеландії розміщені повсюдно.

У Новій Зеландії вдаються до різних засобів, щоб збільшити потік туристів. Одним з них була девальва­ція місцевої валюти вдвічі до долара США, що створи­ло психологічні умови для поїздок туристів до цієї від­даленої країни. Практичних американців приваблює те, що нині на їхні гроші в Новій Зеландії можна отри­мати товарів і послуг вдвічі більше.

Головним об'єктом туризму в Новій Зеландії є Ро­тору а — геотермальний курорт на березі однойменно­го озера, де з-під землі б'ють джерела цілющої міне­ральної гарячої води. Тут же знаходиться Інститут маорі, у якому можна познайомитися з культурною спадщиною корінних жителів країни маорі.

Роторуа пропонує туристам неповторний концерт маорі, який є заворожуючою полінезійською виста­вою, сафарі на джипах по схилах вулканів, вертольоні мандрівки до кратера згаслого вулкана Таравера, по­лінезійські ванни з гарячими мінеральними водами, озерну форелеву риболовлю. Тут влаштовують навіть шоу-стрижки овець на традиційній новозеландській фермі.

Роторуа відомий своїми катаннями з гір на спе­ціальних спортивних снарядах, схожих на бобслейні жолоби. Чудова гірська річка зі стрімкими берегами тут пристосована для катання на швидкісних катерах і спуску вниз у спеціальному прозорому човні-сна-ряді.

У Роторуа знаходиться також пізнавальний парк розваг "Агродем", парк диких тварин Нової Зеландії та форелева ферма. Окремим об'єктом туризму є ка­натна дорога "Скайлайн — Скайрайд".

"Полінезійські терми" Роторуа є величезним ком­плексом різноманітних гарячих ванн. Тут є загальні купальні, купальні в невеликих природних заглиби­нах у скелях, які заповнені гарячою мінеральною во­дою з термальних джерел. Можна замовити навіть персональну купальню, також є сімейні купальні, ра-дійові ванни, масаж.

За 24 км від Роторуа знаходиться менш відоме ту­ристам, але ще мальовничіше місце — долина гейзерів Ванотапу. Тут розташовані чудові вулканічні озера в смарагдовому оздобленні пишної новозеландської при­роди. Особливо вартий уваги круїз озером Ротомахана. Цей витвір вулкана оточений дуже гарними стрімки­ми берегами.

Цікавими об'єктами туризму є поховане вивержен­ням вулкана в 1886 р. маорійське село та маорійський ринок у селі Тамаки.

Країна площею лише 270 тис. км² має 12 націо­нальних парків, 2 морські парки і понад 150 природ­них резерватів.

У столиці Веллінгтоні (170 тис. жителів) об'єк­тами туризму є Національний музей, Національна ху­дожня галерея, Морський музей, зоопарк і ботанічний сад. В Окленді (колишня столиця), крім уже згаданого Меланезійського музею, є Військовий музей, Худож­ня галерея, зоопарк і ботанічний сад.

Розвиток глобальної транспортної інфраструктури і зростання загального добробуту населення світу не­одмінно "відкриють" Австралійсько-Океанійський макрорайон для масового туризму. Однією з найпри-вабливіших його територій буде Нова Зеландія.

Запитання та завдання

1. Назвіть основні особливості природи Нової Зе­ландії, які є сприятливими для рекреаційного вико­ристання.

2. Які чинники обмежують розвиток іноземного туризму в Новій Зеландії?

3. Яка протяжність країни з півночі на південь?

4. Які природні особливості Північного острова?

5. Назвіть основні природні принади Південного острова.

6. Як сформувалася новозеландська культура?

7. Який об'єкт туризму в країні є головним?

Висновки

З погляду розвитку туризму Нова Зеландія — одна з найпривабливіших країн світу. Не багато є держав на нашій планеті, де пляжний сезон збігається з гірськолижним. Вулкани і гейзери тут органічно поєд­нуються з потужними гірськими льодовиками.

Заважає розвиткові іноземного туризму велика від даленість Нової Зеландії від Європи, США та Японії мала обізнаність туристів із цих країн з природними історико-культурними принадами Нової Зеландії.

Головним об'єктом туризму Нової Зеландії є Рото руа — геотермальний курорт на березі однойменног озера, де з-під землі б'ють джерела цілющої мінераль ної гарячої води. Тут же знаходиться Інститут маорі, якому можна познайомитися з культурною спадщи ною корінних жителів країни маорі.

Розвиток глобальної транспортної інфраструктур і зростання загального добробуту населення світу не одмінно "відкриють" Австралійсько-Океанійський мак рорайон для масового туризму. Однією з найприваб ливіших його територій буде Нова Зеландія.

Тестовий контроль

1. На якій кількості основних островів знаходиться Нова Зеландія:

а) 2; 6)3; в) 4?

2. Крйїна простяглася з півночі на південь на:

а) 1700 км;

б) 930 км;

в) 2450 км.

3. Ендеміки рослинного світу Нової Зеландії ста­новлять:

а) 93 %;

б) 75 %;

в) 31%.

4. Корінні жителі Нової Зеландії маорі від загаль­ної кількості жителів становлять:

а) 5,6 %;

б) 80 %;

в) 14,5%.

5. Головним об'єктом туризму у Новій Зеландії є:

а) вершина Кука;

б) Роторуа;

в) Ванотапу.

6. Яка кількість національних парків є у Новій Зе­ландії:

а) 2; 6)8; в) 12?

7. Меланезійський музей знаходиться у:

а) Окленді;

б) Веллінгтоні;

в) Роторуа.