1. Обгрунтування технології вирощування картоплі

   1. Стисла характеристика господарства

ТОВ «Соя Протеїн Продукт» розташоване в південно-західній частині Пологівського району. Центральна садиба розташована в м. Пологи. В розпорядженні господарства знаходиться млин, тік, зерносховище, комора, свиноферма та інші. Пункт реалізації продукції знаходиться в м. Пологи. По своїм розмірам ТОВ «Соя Протеїн Продукт» є одним з найбільших господарств в районі і області. Господарство знаходиться на відстані 100 км від обласного центру м. Запоріжжя і 2 км від залізничної станції.

Клімат – помірно-теплий з жарким і сухим літом і досить прохолодною зимою. Середньорічна багаторічна температура повітря складає +8,8 С. Зима м’яка, з відлигами, нестійкими морозами і сніговим покривом. Але в окремі роки зима буває суворою, сильним морозами і вітрами. Вітри в основному східного північно-східного напрямку.

Середня кількість опадів за рік складає 390-400мм. Цієї кількості опадів достатньо для росту, нормального розвитку та отримання доброго врожаю сільськогосподарських культур. Ґрунтовий настил складає високо родючі звичайні чорноземи. Тому в цій зоні зосереджені основні посівні площі озимої та ярової пшениці, кукурудзи, соняшника та деяких інших важливих сільськогосподарських культур.

Форма власності підприємства – приватна, підприємство засноване на власності фізичної особи. Приватне підприємство має право найму робочої сили з дотриманням відповідного законодавства України.

1.Технологія вирощування картоплі

1.1Внесення добрив

Добрива забезпечують високий приріст урожаю картоплі в усіх ґрунтово-кліматичних зонах. Під картоплю вносять не менше 30–40 т/га підстилкового гною. Органічні добрива вносять восени (не менше як на 50–60% загальної площі, виділеної під картоплю) і навесні (решта площі), на дерново-підзолистих, сірих, лісових темно-сірих, опідзолених ґрунтах та чорноземах при зрошенні – безпосередньо під картоплю. На чорноземах Лісостепу в зоні нестійкої та недостатньої забезпеченості вологою органічні добрива доцільніше використовувати під попередник (озиму пшеницю), а безпосередньо під картоплю тільки мінеральні добрива у достатній кількості. При розміщенні, як виняток, картоплі на одному полі два роки підряд органічні добрива вносять в підвищених нормах (60–70 т/га) тільки під першу культуру (середньо – або пізньостиглі сорти), а під другу (ранньостиглі сорти) – лише мінеральні добрива.

Слід широко застосовувати зелені добрива люпин, озиме жито, ріпак тощо.

Мінеральні добрива в усіх ґрунтово-кліматичних зонах вносять відповідно до потреби окремих сортів картоплі та забезпеченості ґрунту фосфором і калієм.

Фосфорними й калійними добривами в усіх ґрунтово-кліматичних зонах і на всіх типах мінеральних ґрунтів удобрюють восени або навесні, азотними на півдні Лісостепу і в Степу восени або навесні, на Поліссі і на півночі Лісостепу тільки навесні.

На осушених торфовищах азотні добрива не застосовують, а фосфорні і калійні під високопродуктивні сорти вносять з розрахунку Р₉₀К_120-150, під решту сортів середньої продуктивності Р₆₀К₉₀. На цих ґрунтах раз за ротацію використовують також добрива, що містять мідь (5–6 ц/га піритного недогарку або 25–30 кг/га мідного купоросу).

Всю норму мінеральних добрив вносять як основне удобрення. Підживлюють тільки у випадках, коли вся норма добрив не була внесена до садіння картоплі.

Підвищенню ефективності системи удобрення картоплі на ґрунтах з сильно кислою реакцією ґрунтового розчину сприяє вапнування. Кращими нормами внесення вапна є 0,5 норми за гідролітичною кислотністю для піщаних ґрунтів і 0,75 норми для супіщаних. Найефективнішим видом вапнякових добрив є доломітове борошно. При вирощуванні картоплі на засолених ґрунтах необхідне їх гіпсування. Норма фосфогіпсу або гіпсу становить 3– 5 т/га у сівозміні. Вапно та гіпс краще вносити безпосередньо під картоплю.

Органічні добрива зберігають у кагатах на краю поля, звідки їх подають у розкидачі навантажувачами ПЭА – 1,0, ПФП – 2,0, ПБ-35, ПЭ-0,8Б та універсальним ковшовим екскаватором ЭО-2621. Розкидають органічні добрива гноєрозкидачами РОУ-5, ПРТ-10, ПРТ-16 і РУН-15БМ. Для навантаження розкидачів безпосередньо з кузова автомобіля використовують автосамоскиди з подвійним підйомом кузова САЗ-3502.

Рідкі органічні добрива на поверхню поля вносять розкидачами РЖУ – 3,6, РЖТ-4, РЖТ-8, РЖТ-16, Норму встановлюють підбиранням діаметра отвору жиклера і швидкості руху агрегату, ширину розливу зміною кута нахилу лотка розплющення відносно жиклера. Рідкі добрива відразу після внесення змішують з ґрунтом дисковими лущильниками або культиваторами з наступним заорюванням.

Для поверхневого внесення мінеральних добрив застосовують розкидачі 1РМГ-4, РУМ-5, РУМ-8, для локального з одночасним нарізанням гребенів під картоплю переобладнаний культиватор КРН – 4,2 або КОН-2,8А.

Для рівномірного розподілу добрив на поверхні поля агрегат повинен рухатись від попередньої стрічки добрив на відстані, яка дорівнює половині ширини захвату розкидача. Розрив між суміжними проходами розкидача не допускається.

Якість внесення і дозу органічних добрив контролюють протягом зміни. У випадках неякісного обробітку зворотних смуг і при наявності огріхів оцінку знижують, що впливає на заробітну плату механізаторів.

При внесенні мінеральних добрив основним способом руху агрегатів е човниковий. Агрегат ведуть на відстані від сліду коліс попереднього проходу, яка дорівнює ширині захвату. На полях з малою довжиною гонів агрегати рухаються загінним способом. При цьому скорочується ширина зворотної смуги порівняно з човниковим приблизно на 30…40%.