Тема 6: Обробка результатів експериментальних досліджень
Мета: визначити конкурентоспроможність на ринку досліджуваного товару
Завдання 1. Вибір товару зразка для порівняння.
Далі здійснюється формування групи аналогів і встановлення значень їх показників, а також здійснюється вибір базового зразка. У нашому випадку у ролі базового зразка виступає створений гіпотетичний зразок, властивості якого задано на такому рівні, щоб вони відповідали технічним можливостям виробника, були реальними для виробника та відображали об’єктивні вимоги споживачів цього ринку.
Завдання 2. Визначення параметричних індексів конкурентоспромо-жності товару.
Визначивши коло властивостей для аналізу
та відібравши зразок, розраховують
конкурентоспроможність товару за
споживними властивостями за зведеним
параметричним індексом (табл. 4).
Параметричний індекс для кожної споживної
властивості (
)
розраховується як відношення числового
значення цієї властивості товару, що
оцінюється (
)
до числового значення властивості
товарного зразка (
):
,
або
[5]
де – значення i–го параметра, або числового значення споживної властивості товару, що оцінюється;
– значення і–го параметра, або числового значення споживної властивості товару-зразка.
З наведених формул вибирають таку, при якій збільшення оцінки (q) відповідає покращання якості продукції.
За базовий виріб у нашому випадку візьмемо гіпотетичний (умовний) товар, показники якості якого сформовані з найвищих показників якості даного виду досліджуваного товару (або стандартні показники якості).
Параметричні індекси дають порівняльну характеристику окремих споживних властивостей умивальників, які ми оцінюємо, до товару-зразка. Загальну оцінку задоволення покупця споживними властивостями товару (табл. 14) в цілому зроблено за допомогою зведеного параметричного індексу (К), що розраховується як сума добутків всіх параметричних індексів вагомості для даного товару:
[6]
Таблиця 14
Визначення конкурентоспроможності умивальників за споживними властивостями
Зразок 6 |
|
0,38 |
0,246 |
0,181 |
0,22 |
0,266 |
1,293 |
|
1,17 |
1,09 |
1,33 |
1,43 |
1,67 |
|
|
Дані |
6,0 |
5,5 |
3,0 |
3,5 |
3,0 |
|
|
Зразок 5 |
|
0,413 |
0,271 |
0,218 |
0,256 |
0 |
1,158 |
|
1,27 |
1,2 |
1,6 |
1,66 |
0 |
|
|
Дані |
5,5 |
5,0 |
2,5 |
3,0 |
0 |
|
|
Зразок 4 |
|
0,325 |
0,246 |
0,136 |
0,171 |
0,159 |
1,037 |
|
1,0 |
1,09 |
1,0 |
1,11 |
1,0 |
|
|
Дані |
7,0 |
5,5 |
4,0 |
4,5 |
5,0 |
|
|
Зразок 3 |
|
0,325 |
0,246 |
0,136 |
0,154 |
0,159 |
1,02 |
|
1,0 |
1,09 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
|
Дані |
7,0 |
5,5 |
4,0 |
5,0 |
5,0 |
|
|
Зразок 2 |
|
0,325 |
0,246 |
0,136 |
0,154 |
0,159 |
1,02 |
|
1,0 |
1,09 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
|
Дані |
7,0 |
5,5 |
4,0 |
5,0 |
5,0 |
|
|
Зразок 1 |
|
0,325 |
0,246 |
0,155 |
0,171 |
0,159 |
1,056 |
|
1,0 |
1,09 |
1,14 |
1,11 |
1,0 |
|
|
Дані |
7,0 |
5,5 |
3,5 |
4,5 |
5,0 |
|
|
Показники якості базового зразка |
7,0 |
6,0 |
4,0 |
5,0 |
5,0 |
|
|
Показники якості |
Р1 |
Р2 |
Р3 |
Р4 |
Р5 |
|
|
|
0,325 |
0,226 |
0,136 |
0,154 |
0,159 |
Кс |
|
Примітка. Зразок 1 – напівкруглий умивальник (Польща); зразок 2 – напівкруглий умивальник (Польща); зразок 3 – овальний умивальник (Польща); зразок 4 – трапецієвидний умивальник (Польща); зразок 5 – прямокутний умивальник (Україна); зразок 6 – напівкруглий умивальник (Україна).
Де n – число кількісно визначених споживних властивостей, що аналізуються;
– значущість (вагомість) і – го параметра;
– параметричний індекс і – ої споживної властивості.
Як видно з табл. 14, всі зразки, що аналізуються, здатні задовольняти потреби споживачів.
Завдання 3. Оцінка конкурентоспроможності товару за економічними показниками.
Для більш повної характеристики конкурентоспроможності товару розраховуємо параметричні індекси та зведений індекс за економічними показниками (параметрами). Аналіз починається з розрахунку витрат, пов’язаних з придбанням і повним споживанням товару.
Розмір видатків покупця на придбання та споживання умивальника визначається ціною товару (В1), видатками на його транспортування (В2), встановлення (В3), комплектуючі деталі (В4).
Сукупно всі видатки становлять величину, що називають ціною споживання (В). Це становить обсяг коштів, які необхідні споживачеві протягом всього терміну експлуатації товару. В загальному вигляді ціна споживання виглядає як сума окремих складників: В = В1 + В2 + В3 + В4.
Визначивши коло вартісних показників, визначаємо вагомість кожного вартісного показника у загальній ціні споживання ( ) (табл. 15).
Таблиця 15
Результати ранжування одиничних вартісних показників
Експерти, j |
Умовні позначення вартісних показників, і |
Разом |
|||
В1 |
В2 |
В3 |
В4 |
||
Експерт 1 |
1,8 |
0,3 |
1,1 |
1,8 |
5 |
Експерт 2 |
2,0 |
0,2 |
0,8 |
2,0 |
5 |
Експерт 3 |
2,3 |
0,1 |
0,5 |
2,1 |
5 |
Експерт 4 |
1,8 |
0,2 |
1,5 |
1,5 |
5 |
Експерт 5 |
1,6 |
0,3 |
1,2 |
1,9 |
5 |
Разом |
9,5 |
1,1 |
5,1 |
9,3 |
25 |
Коефіцієнт вагомості, |
0,38 |
0,44 |
0,204 |
0,372 |
1 |
Параметричні індекси за економічними (вартісними) показниками розраховуються за формулою:
[7]
де
– значення і – го економічного
(вартісного) параметра товару;
– значення і – го економічного
(вартісного) параметра зразка.
Завдання 4. Розрахунок рівня конкурентоспроможності товару.
Після розрахунку параметричних індексів
і вагомості для кожного економічного
(вартісного) показника визначається
зведений параметричний індекс за
економічними показниками або зведений
індекс конкурентоспроможності (
)
(табл. 16):
[8]
Де m – кількість проаналізованих економічних (вартісних) параметрів;
– вагомість і – го економічного
показника;
– параметричний індекс і – го економічного показника.
Таблиця 16
Визначення конкурентоспроможності умивальників за економічними показниками
Зразок 6 |
|
0,403 |
0,044 |
0,204 |
0,42 |
1,071 |
|
1,06 |
1,0 |
1,0 |
1,13 |
|
|
Дані |
94,0 |
5,0 |
30,0 |
80,0 |
|
|
Зразок 5 |
|
0,437 |
0,044 |
0,204 |
0,42 |
1,103 |
|
1,15 |
1,0 |
1,0 |
1,13 |
|
|
Дані |
87,0 |
5,0 |
30,0 |
80,0 |
|
|
Зразок 4 |
|
0,418 |
0,044 |
0,204 |
0,372 |
1,038 |
|
1,1 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
|
Дані |
110,0 |
5,0 |
30,0 |
90,0 |
|
|
Зразок 3 |
|
0,627 |
0,044 |
0,203 |
0,394 |
1,269 |
|
1,65 |
1,0 |
1,0 |
1,06 |
|
|
Дані |
165,0 |
5,0 |
30,0 |
95,0 |
|
|
Зразок 2 |
|
0,57 |
0,044 |
0,204 |
0,394 |
1,212 |
|
1,5 |
1,0 |
1,0 |
1,06 |
|
|
Дані |
150,0 |
5,0 |
30,0 |
95,0 |
|
|
Зразок 1 |
|
0,494 |
0,044 |
0,204 |
0,372 |
1,14 |
|
1,3 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
|
Дані |
130,0 |
5,0 |
30,0 |
90,0 |
|
|
Показники якості базового зразка |
100,0 |
5,0 |
30,0 |
90,0 |
|
|
Показники якості |
В1 |
В2 |
В3 |
В4 |
|
|
|
0,380 |
0,044 |
0,204 |
0,372 |
Кц |
|
Загальний показник рівня конкурентоспроможності
розраховується на підставі зведених
індексів конкурентоспроможності за
споживними властивостями (
)
і за економічними параметрами (
):
[9]
Зразок 1: К = 1,056 / 1,114 = 0,95
Зразок 2: К = 1,02 / 1,212 = 0,84
Зразок 3: К = 1,02 / 1,269 = 0,81
Зразок 4: К = 1,037 / 1,038 = 0,99
Зразок 5: К = 1,158 / 1,105 = 1,05
Зразок 6: К = 1,293 / 1,071 = 1,21
На основі розрахованих комплексних показників робимо висновок про конкурентоспроможність оцінюваних товарів. Так, зразки 1, 2 і 3 поступаються базовому зразку за конкурентоспроможністю, зразки 5 і 6 – переважають взірці, а зразок 4 – за конкурентоспроможністю рівний базовому зразку. За споживними властивостями всі зразки здатні бути конкурентоспроможними, але врахувавши економічні показники тільки зразки 5, 6 є повністю конкурентоспроможними на даному ринку в даний час.
Аналогічно можна визначити конкурентоспроможність інших товарів.