Структурні характеристики сфери туризму і подорожей в економіках України та Польщі, 2008-2009 рр. Та прогноз на 2019 р.[3]

Застосування методики оцінки конкурентоспроможності туристичної сфери для регіонів України та Польщі і спільного українсько-польського транскордонного регіону потребує порівняння туристичного потенціалу та виявлення факторних переваг конкурентоспроможності. До вихідної матриці показників, яка формує ознакову множину моделі, віднесено 15 показників (зіставних для України та Польщі згідно з методикою статистичних обстежень), які достатньо об’єктивно відображають туристичний потенціал регіонів (кількість готелів та інших місць короткотермінового проживання у розрахунку на 100 тис. осіб населення регіону; одноразова місткість підприємств готельного господарства; кількість театрів на 1 млн осіб; кількість музеїв на 1 млн осіб; кількість кінотеатрів на 1 млн осіб; кількість основних телефонних апаратів загального користування в міських поселеннях на 1 тис. осіб; кількість міжміських таксофонів телефонної мережі загального користування на 1 тис. осіб; чисельність лікарів усіх спеціальностей на 10 тис. осіб; кількість підприємств, що надавали туристичні послуги, на 1 тис. осіб; довжина доріг із твердим покриттям на 100 кв. км площі території регіону; кількість аеропортів), а також окремі загальні показники, які відображають масштаби та рівень розвитку регіонів (площа території регіону; середньооблікова чисельність населення; валовий регіональний продукт у розрахунку на 1 особу, середньомісячна номінальна заробітна плата).

Для порівняння ефективності використання туристичного потенціалу окремих регіонів сусідніх країн із ефективністю інтегрованого туристичного потенціалу п’яти адміністративно-територіальних одиниць українсько-польського транскордонного регіону використаємо метод огортаючих даних (DEA) для забезпечення зіставності множини показників, що характеризують ресурси входу виробничої (продуктивної) системи і, з іншого боку, оцінки ефективності використання цією системою складної сукупності взаємопов’язаних між собою ресурсів. Саме “вхідні” ресурси становлять туристичний потенціал регіону. Економічний зміст множини показників входів та виходів для визначення ефективності використання туристичного потенціалу наведено нижче (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Множина показників входів та виходів для оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу [22]

Результати дослідження ефективності використання ресурсів регіонального туристичного комплексу за 15 показниками входу і двома показниками виходу (валовий регіональний продукт на одну особу, дол. США та кількість в’їзних туристів, які обслуговувані туристичними підприємствами на тис. осіб) для воєводств Польщі, областей України та спільного українсько-польського транскордонного регіону дозволили виділити три групи регіонів за рівнем ефективності використання ресурсів: (1) регіони з низьким рівнем ефективності (від 0 до 0,2); (2) – регіони з середнім рівнем ефективності (від 0,3 до 0,7); (3) регіони з високим рівнем ефективності (від 0,8 до 1).

Дослідження ефективності використання туристичною сферою регіональної економіки 15-ти показників ресурсів входу і виходу – кількості в’їзних туристів, яким надані послуги туристичними підприємствами у розрахунку на одну тис. осіб дозволило виокремити три групи регіонів за рівнем ефективності використання ресурсів виробничою системою (туристичною сферою) (табл. 2.4).

Таблиця 2.4