Розділ 3. Стратегічні пріоритети і тактичні засоби посилення просторово-структурної конкурентоспроможності регіону

3.1. Механізми та напрями підвищення ефективності транскордонного співробітництва

Території прикордонних регіонів України характеризуються нижчим рівнем соціально-економічного розвитку, а окремі з них є депресивними. Доцільність підвищення ефективності транскордонного співробітництва (ТКС) як чинника стимулювання соціально-економічного розвитку та посилення конкурентоспроможності прикордонних регіонів обумовлена негативними наслідками “відкритості” національної економіки - тінізацією ринку праці та міграцією населення, трансфертом капіталів, технологій, розвитком дрібногуртової “човникової” торгівлі, погіршенням стану довкілля.

Сучасний стан ТКС у нашій країні обумовлений низкою об'єктивних чинників, які впливають на розвиток західних прикордонних регіонів і визначають його короткострокову та сeрeдньострокову перспективу. Наближення кордону ЄС, асиметрія в ефективності ТКС прикордонних регіонів України обумовлюють необхідність вироблення стратегії використання переваг транскордонного співробітництва західних прикордонних регіонів України з прикордонними територіями сусідніх країн в умовах поглиблення євроінтеграційного процесу.

Для дослідження транскордонного співробітництва західних прикордонних регіонів на основі оцінок його безпосередніх учасників ‑ мешканців прикордонних районів; експертів та представників громадських організацій, агенцій регіонального розвитку; науковців, підприємців, працівників місцевих органів державної влади проведено соціологічне та експертне опитування [53], результати якого доводять до таких висновків.

Практично рівнозначним є розуміння специфіки ТКС (табл. 3.1, рис. 3.1), причому найбільше поширеним тлумаченням цього поняття є реалізація спільних проектів громадськими організаціями з використанням коштів грантів і фінансуванням заходів з боку програм і фондів ЄC.

Таблиця 3.1

Розподіл респондентів за рівнем ознайомлення з терміном “транскордонне співробітництво” [53]

Рис. 3.1. Розподіл респондентів залежно від розуміння ними специфіки ТКС

Варто підкреслити, що протиріччя у застосуванні терміну ТКС виникає при ґрунтовному аналізі інституційного забезпечення процесів співпраці, яке практично перешкоджає формуванню ефективних відносин прикордонних регіонів України та країн ЄС. Важливою складовою дослідження потрібно вважати отимані результати відповіді на запитання про чинники негативного впливу на розвиток українсько-польського ТКС на сьогоднішній день та ранжуванні цих чинників до вступу Польщі в Європейський Союз (рис. 3.2 і 3.3).

За результатами відповідей респондентів зробимо висновок про високу вагомість впливу візового режиму та інших нормативно-правових обмежень на розвиток ТКС. Причому після вступу Польщі до ЄС та запровадження шенгенських віз важливість цього чинника зросла майже у півтора рази.

Рис. 3.2. Розподіл респондентів залежно від сприйняття чинників

Негативного впливу на розвиток українсько-польського ткс [53]

Рис. 3.3. Розподіл респондентів залежно від сприйняття чинників