Ефективність використання ресурсного потенціалу туристичної сфери регіонів України та Польщі

(станом на 1 січня 2012 р.)

Значення показника ефективності	Регіони
Високий рівень ефективності використання туристичного потенціалу для обслуговування іноземних туристів (від 0,8 до 1)	Автономна Республіка Крим, Любельське, Любуське, Лодзьке, Малопольське, Мазовецьке, Опольське, Подляське, Свентокшннське, Вармінсько-Мазурське, Велькопольське, Заходиьопоморське. Поморське, Дольношльонське воєводства, українсько-польський транскордонний регіон
Середній рівень ефективності використання туристичного потенціалу для обслуговування іноземних туристів (від 0,3 до 0,7)	Подкарпатське, Куявсько-Поморське, Шльонське воєводства. Одеська, Миколаївська, Чернівецька, Дніпропетровська, Закарпатська, Волинська, Запорізька області
Низький рівень ефективності використання туристичного потенціалу для обслуговування іноземних туристів (від 0 до 0,2)	Херсонська, Чернігівська, Рівненська, Львівська, Вінницька, Харківська, Полтавська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Черкаська, Хмельницька, Донецька, Київська, Житомирська, Луганська, Сумська, Тернопільська області

Для остаточного доведення економічної доцільності транскордонного співробітництва в сфері туризму Львівської, Волинської, Закарпатської областей України та Любельського і Подкарпатського воєводств Польщі з метою посилення інтегрального ефекту використання конкурентних переваг прикордонних регіонів розраховано індекс конкурентоспроможності туризму за методикою, що передбачає стандартизацію вихідних факторних показників та розрахунок інтегральних оцінок (табл. 2.5). Для розрахунку використано аналогічні показники оцінки, за винятком коефіцієнта використання місткості готельних підприємств.

Таблиця 2.5

Регіональний індекс конкурентоспроможності туризму (РІКТ) України та Польщі

(станом на 1 січня 2012 р.)

Регіони Польщі	РІКТ
Опольське воєводство	0,187
Свентокшинське воєводство	0,196
Подляське воєводство	0,264
Любуське воєводство	0,288
Вармінсько-Мазурське воєводство	0,299
Подкарпатське воєводство	0,37 3
Любельське воєводство	0,396
Куявсько-Поморське воєводство	0,392
Заходньопоморське воєводство	0,369
Лодзьке воєводство	0,433
Поморське воєводство	0,544
Дольношльонське воєводство	0,683
Вєдькопольське воєводство	0,713
Малопольське воєводство	0,781
Шльонське воєводство	0.847
Мазовецьке воєводство	0.990

Регіони України	РІКТ
Волинська область	0,26
Рівненська область	0,26
Чернівецька область	0,26
Кіровоградська область	0,27
Житомирська область	0.27
Закарпатська область	0,27
Сумська область	0.28
Тернопільська область	0,28
Херсонська область	0,29
Хмельницька область	0,31
Івано-Франківська область	0,31
Черкаська область	0,31
Миколаївська область	0,31
Київська область	0,33
Полтавська область	0,34
Вінницька область	0.34
Чернігівська область	0,39
Луганська область	0,43
Запорізька область	0,44
Львівська область	0.59
Харківська область	0,59
Автономна Республіка Крим	0,60
Одеська область	0,62
Дніпропетровська область	0,71
Донецька область	0.72

Розрахунок індексу конкурентоспроможності також дозволяє отримати аналогічний результат: Львівська область вирізняється з-поміж інших регіонів більшим значенням індексу (0,59), а Волинська (0,26) та Закарпатська області (0,27) – меншим, Подкарпатське (0,37) та Любельське воєводства (0,396) – середнім значенням.

Отже, при стратегічному плануванні зміцнення конкурентоспроможності туристичної сфери на мезорівні необхідно враховувати не лише туристичний потенціал, але й ефективність його використання.

Це створює можливості зіставлення потреби регіону з ресурсами, які,

своєю чергою, будуть раціонально використані і забезпечать максимальний ефект у довгостроковій перспективі. Водночас, на сьогоднішньому етапі одним з раціональних напрямів посилення конкурентоспроможності прикордонних регіонів України та Польщі після першої та другої хвиль розширення ЄС є інтеграція у межах транскордонного регіону та реалізація спільних конкурентних переваг у туристичній сфері.

Внаслідок істотних недоліків інституційних та соціально-економічних передумов українсько-польського туристичного співробітництва потенціал і факторні переваги конкурентоспроможності цього сектору економіки регіону не використовуються. Це підтверджується структурним дисбалансом обсягів головною мірою туристичних потоків між країнами, недостатньо високою ефективністю фінансово-господарської діяльності підприємств, що функціонують у сфері міжнародного та транскордонного туризму в прикордонних регіонах України та Польщі, незадовільним розвитком туристичної інфраструктури.

З огляду на те, що обсяги та спрямованість інвестиційних процесів в економіці детермінують на середньо- і довгострокову перспективу характер відтворення економіки та ключові параметри її технологічного розвитку, загальногосподарська ефективність інвестицій значною мірою визначає конкурентоспроможність регіону.