Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
міжнародні організації.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
08.09.2019
Размер:
90.11 Кб
Скачать

11. Програма нато «Партнерство заради миру».

Програма “Партнерство заради миру” (ПЗМ) є важливою ініціативою, яку НАТО запропонувала на Брюссельському саміті Північноатлантичної ради у березні 1994 року. Запрошення приєднатися до “Партнерства заради миру” було надіслано усім державам-учасницям колишньої Ради північноатлантичного співробітництва та було прийнято 30 країнами, в т.ч. і Україною.

Метою Партнерства є зміцнення стабільності та безпеки в усій Європі. Програма ПЗМ зосереджена на співпраці в оборонній галузі, але виходить за рамки діалогу і спрямована на досягнення реального партнерства. Завдяки ПЗМ члени НАТО та країни-партнери мають змогу працювати разом у широкій програмі заходів, пов’язаних з питаннями спільної оборони та безпеки, починаючи з суто воєнного співробітництва і закінчуючи співробітництвом на таких напрямах, як врегулювання криз, планування на випадок надзвичайних ситуацій, управління повітряним транспортом та співробітництво в галузі озброєнь.

Таким чином, ПЗМ є важливою і постійною рисою європейської архітектури безпеки, яка допомагає розширити та інтенсифікувати політичне і військове співробітництво у Європі, посилити стабільність, зменшити загрозу миру та розбудувати міцні відносини у сфері безпеки на основі практичної співпраці.

Україна бере участь у програмі „Партнерство заради миру” з 8 лютого 1994 року, коли був підписаний Рамковий документ ПЗМ.

12. Структура і основні напрямки діяльності обсє.

1 серпня 1975 року представники 35 європейських країн, США і Канада підписали в столиці Фінляндії Завершальний акт Наради з питань безпеки і співпраці в Європі (СБСЕ). З 1994 р. СБСЕ перейменоване в ОБСЄ.

Основне завдання: запобігання виникненню конфліктів, врегулювання та ліквідація їх наслідків.

Основні засоби вирішення завдань:

- контроль над розповсюдженням озброєння;

- дипломатичні зусилля з запобігання конфліктів;

- заходи з створення довірчих відносин і безпеки;

- захист прав людини;

- розвиток демократичних інститутів;

- моніторинг виборів;

- економічна і екологічна безпека.

Всі держави-учасники ОБСЄ мають рівний статус. Рішення ухвалюються на основі консенсусу. Рішення не мають юридично обов'язкового характеру, але мають велике політичне значення.

Структура ОБСЄ досить складна. Головними органами ОБСЄ є: Нарада глав держав і урядів, Контрольні конференції, Рада міністрів закордонних справ, Комітет вищих посадових осіб, Верховний комітет зі справ національних меншостей, Бюро з демократичних інститутів і прав людини, Секретаріат ОБСЄ, Світова комісія ОБСЄ з мирного врегулювання суперечок та ін.

Штаб-квартира ОБСЄ розташована у Відні (Австрія). Організація також має в своєму розпорядженні представництва в Копенгагені, Женеві, Гаазі, Празі і Варшаві.

13. Рада Європи: створення і характер діяльності.

Рада Європи — міжнародна організація 47 держав-членів в європейському просторі.

Членство відкрите для всіх європейських держав, які визнають принцип верховенства права і гарантують основні права людини і свободи для своїх громадян.

Один з найбільших успіхів Ради це Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка слугує основою для Європейського суду з прав людини.

Штаб-квартира Ради Європи знаходиться у Страсбурзі на французько-німецькому кордоні.

Заснування. Рада Європи була заснована після промови Вінстона Черчілля в Університеті Цюріху 19 вересня 1946 року незабаром по завершенні Другої Світової Війни, в котрій він закликав до створення «Сполучених Штатів Європи» на зразок Сполучених Штатів Америки. Рада була офіційно заснована 5 травня 1949 року Лондонською Угодою, підписаною десятьма країнами-засновниками. Цей договір зараз відомий як Статут Ради Європи.

Мета Ради Європи — досягти більшої єдності між її членами для захисту та впровадження ідеалів і принципів які є їх спільною спадщиною і сприяння їх економічному та соціальному прогресу.

Рада зосереджується на наступних цілях:

- Захист демократії і верховенства права;

- Захист прав людини, зокрема соціальні права та лінгвістичні права меншин;

- Поширення ідей європейської культурної ідентичності і різноманітності;

- Вирішення проблем, що з ними стикається європейське суспільство, включаючи дискримінацію, ксенофобію, екологічні загрози, СНІД, наркотики та організовану злочинність

- Заохочення стабільності демократії шляхом реформ.