- •1. Історія створення мвф.
- •2. Цілі та функції мвф.
- •3. Форми діяльності мвф.
- •4. Створення і діяльність юнеско. Роль у сучасному світі.
- •5. Історія створення й розвитку моп.
- •6. Моп: структура, членство, керівні органи.
- •7. Основні напрями діяльності моп.
- •8. Організація Американських Держав.
- •9. Організація Африканської єдності.
- •10. Ліга Арабських Держав.
- •11. Програма нато «Партнерство заради миру».
- •12. Структура і основні напрямки діяльності обсє.
- •13. Рада Європи: створення і характер діяльності.
- •14. Снд: створення і характер діяльності.
- •15. Організація Чорноморського економічного співробітництва (очес)
- •16. Нато: передумови виникнення, створення, основні цілі і напрями діяльності.
16. Нато: передумови виникнення, створення, основні цілі і напрями діяльності.
НАТО - міжнародна політично-військова організація, створена 4 квітня 1949. На даний час налічує 28 держав. Головним принципом організації є система колективної оборони, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони.
НАТО народилася, як результат нездатності ООН того часу забезпечити мир у світі, тоді, коли СРСР ветувало багато постанов Ради безпеки цієї організації.
Створений у 1955 році так званий Варшавський договір став фактично геополітичною противагою НАТО і конфронтація між цими блоками сформувала упереджене ставлення населення як України, так і інших пострадянських країн до цілей і засобів діяльності організації Північноатлантичного договору.
Першочерговим завданням НАТО є захист свободи та безпеки її членів політичними та воєнними засобами у відповідності зі Статутом ООН. Спираючись на загальнодемократичні цінності, права людини та дотримання законності, з моменту створення Північноатлантичний Союз проводить діяльність, спрямовану на встановлення справедливого та міцного миру в Європі. Ця центральна мета залишається незмінною. НАТО також являє собою трансатлантичне звено, що пов'язує безпеку США з безпекою Європи. В цій організації знаходять своє практичне втілення дійсні колективні зусилля її членів на підтримку їх загальних інтересів.
Головні органи:
- Рада НАТО (на рівні глав держав і урядів, або міністрів),
- Генеральний секретар,
- Комітет планування оборони (міністри оборони),
- Військовий комітет (начальники штабів),
- Регіональні командування.
Започатковані на Празькій зустрічі у верхах у листопаді 2002 р., Індивідуальні плани дій щодо членства (ПДЧ) відкриті для країн, які мають політичну волю та здатність поглиблювати свої взаємини з НАТО.