Головні етапи розвитку російської журналістики XIX ст.

XIX ст. – час утвердж-ня в Росії капіталізму: обмеж-ня самодерж-ва та скас-ня кріпацтва. Форм-ня 2-х ідеологічн. течій: західників (А.І.Герцен, Г.Н.Грановський, Б.Н.Чичерін, В.П.Боткін, М.Н.Катков) та слов’янофілів (А.С.Хомяков, К.С.Аксаков, брати Кірєєвські, Ю.Ф.Самарін). Західники: різка критика рос. “общини”; утвердж-ня європ. варіанту розвитку Росії: засвоєння широкими масами досягнень європ. к-ри та техн. прогресу; Слов’янофіли: петровські реформи - загроза рос. традиціям, невірний шлях; утвердження православ'я, селянськ. ”общини”, соборності, самодержавства, обмеженого Земським собором. Ідейні пошуки 40-х рр. XIX ст. Форм-ня поглядів революц.х демократів: В.Г.Белінський, А.І.Герцен, Н.П.Огарьов. Альм-х “Полярная звезда” та ж-л “Колокол”. Гурток М.Р.Петрашевського. Ліберальн. та революц. напрямок сусп. руху др. п. XIX ст. Народництво та марксизм - 2 течії революц. руху. Періоди: 1) рос. ж-ка п. чв. XIX ст. Пожвавл-ня газетн. справи: перша рос. галузевої г-ти: "СПб коммерч. вед-ти" (1802-1810); перша приватна г-та: "Моск. ученые ведом-ти" проф. М.Буле (1805-1807); 1-а провінц. г-та: "Казанские известия" (1811-1820). Журнальа періодика: а) "Вестник Европы" (1802-1830; 1866-1918) М.М.Карамзіна (1802-1803) – визначив тип рос. літ.-гром. "товстого" ж-лу (ж-лу "звичайного рос. типу"); б) "Рус. вестник" (1808-1820) – опозиційний патріотичний моск. ж-л; в) "Сын отеч-ва" (1812-1852) – офіц. патріот. петерб. ж-л. + щорічн. альм-х "Полярн. звезда" А.А.Бестужева та К.Ф.Рилєєва (1823-1825) – найзначніше вид-ня декабрист. періодики. Розвиток журнальн. публіц. жанрів: а) політичний огляд (рубріка "Всеобщ. обозрение" у ж-лі "Вестник Европы" М.М.Карамзіна); б) публіц. стаття (Куніцин О.П. "Послание русским" // Сын отечества,1812); в) публіц. нарис (М.М.Карамзін "Письмо из Константинополя"); г) літ. огляд: "Взгляд на старую и новую словесность в России 1823, 1824, 1825 гг" А.А.Бестужева – стрижень альм-ху "Полярная звезда". 2) рос. ж-ка 1825 – 1830-х рр.: а) цензурний статут 1826 р.; товстий ж-л – найкр. спосіб поширення просвіти в Рос., тяжіння ж-лу до енциклопед-ті ("Моск. телеграф" М.О.Полєвого – 1825-1834); спец. періодика: "Ж-л мануфактур и торговли" ( 1825 – 1860); "Ж-л путей сообщения" (1826-1917); "Коммерч. г-та" (1825-1860); збільш-ня провінц. газетн. періодики (“Одесский вестник”; 1828-1893); приватна комерц. ж-ка ("Библиотека для чтения", М.І.Греч, О.Сенковський; газета "Северн. пчела" Ф.В.Булгаріна, М.І.Греча. Типологія ж-лів: енциклопед. ж-л ("Моск. телеграф" М.О.Полєвого); філософськ. ж-л ("Телескоп" М.І.Надєждіна); літ. ж-л ("Соврем-к" Пушкіна); ж-л для родинного чит-ня провінц. дворянства ("Библ-ка для чтения"). 3) рос. ж-ка 1840-х рр. Сусп.-культ. опозиція: західництво – слов’янофільство. Літ. критика – провідний напрямок ж-ки. "Отечеств. записки" А.А.Краєвського (1838-1867): трибуна В.Г.Бєлінського (статті про Пушкіна та Лєрмонтова); найкр. літ. твори на стор. ж-лу ("Герой наш. времени" Лєрмонтова, "Двойник" Достоєв-го); "Соврем-ик" І.І.Панаєва, М.О.Нєкрасова: літ. огляди В.Г.Бєлінського 1846-47 рр. – програмові статті ж-лу; філософ. статті А.І.Герцена "Дилетантизм в науке", "Письма об изучении природы"; літ. розділ ж-лу: "Кто виноват?" А.І.Герцена, "Обыкн. история" Гончарова, "Записки охотника" Тургенєва та ін.. "Москвитянин" М.П.Погодіна, С.П.Шевирьова - виразник слов’яноф. ідеології, молода редакція "Москвитянина". 4) ж-ка "похмурого семиліття" (1848-1855): ж-л "Соврем-к" – провідний ж-л періоду; А.В.Дружинін – творець "естетичного" напрямку у літературній критиці; подорожній нарис – провідний публіц. жанр ж-лу ("Письмо из Берлина" І.С.Тургенєва); проза Гончарова ("Сон Обломова"), Л.Н.Толстого ("Детство", "Севастопольс. рассказы") на стор. ж-лу. Відкриття "Вольной русск. типографии" в Лондоні (1853 р.). – поч. еміграц. рос. ж-ки. 5) ж-ка 1860-х рр. Гласність – важл. риса ж-ки того часу; зростання значення г-ти як найб. операт. мас. виду друку; прерогатива періодики в обговоренні гол. питань політ. та соц. життя. Вплив герціновських видань у Лондоні на сусп. свідомість (ж-л "Полярн. звезда" (з 1855 р.); г-та "Колокол" (з 1857 р.); альм-х "Голоса из России" (з 1856 р.). Жанр рукописних записок, проектів, адрес як специфічн. канал сусп. комунікації: записки Погодіна під час Кримськ. війни. Ідейна парадигма ж-лів: лівий радикалізм ж-лу "Соврем-к" Черниш-го, Добролюбова. Ліберальн. демократизм "Русск. вестника" Каткова. "Конституц. торизм" (Корнілов) "Библ-ки для чтения" Дружиніна. Слов’янофільство "Русск. беседы" (Дєржавін, Аксаков, Даль, М. Вовчок, Жуковський, Пушкін, Тютчєв, Т.Шевченко). Ситуація після 19 лютого 1861 року: а) особливості пошир-ня інф-ції про Маніфест: роздача текстів на зборах сільск. громади; церква як КМК; недостатність спеці. пояснювальних заходів для народу; б) Революц. прокламації: "Великорусс" Черниш-го та Серко-Соловйовича – 1-а прокл-я (1861 р.); г) ситуація розколу у рядах ліберального сусп. після петерб. пожеж літа 1862 р.; полеміка як вираз розколу (полеміка "Рус. вестника" з "Соврем-ком": "Внутр. обозрение" Добролюбова ("Соврем-к",1861) та "Виды на entente cordiale с "Соврем-ком" Каткова (“Рус. вестник, 1861); полеміка навколо роману І.С.Тургенєва "Отцы и дети». полеміка навколо роману Н.Г.Чернишевського "Что делать?”). Зрост-ня попул-ті видань М.Н.Каткова ("Рус. вестник", "Моск. вед-ти", "Соврем. летопись"), падіння гром. впливу радик.ї преси (зниж-ня тиражу герціновського "Колоколу" з 3000 до 500 екз.) після польськ. повстання 1863 р.. Журнальна періодика: процес перетв-ня літ.-крит. ж-лу на літ.-сусп. (зміна стр-ри ж-лу, перехід до двочастинності (худ. та публіц. розділи); зростання ролі публіц-ки: провідна роль нарису; розвиток власне ж-ких жанрів: передова стаття, фейлетон, огляд; · публіц. літ.кр-ки (худ. твір – привід для розмови на акт. соц. теми); (загальний, спеціальн., галузевий, народний). Газетна періодика (найб. впливові г-ти періоду: "СПб ведомости" Корша (1863-1874), "Голос" А.Ф.Краєвського. Інтенсивне зростання газет в 60-і рр. XIX ст., кількісна перевага газет над заг. ж-ми. Якісні зміни газетн. періодики: розширення проблематики, зміна жанрової парадигми г-ти (передова стаття, фейлетон, збільш-ня інформ. жанрів: телеграфна депеша та комерційне оголошення). Рос. ж-ка 60-х рр. (1855-1866) – найяскрав. і найбурхл. період розквіту; державні утиски після 1866 р. не дали можливості набути цьому короткочасному розквіту сталих рис. 5) рос. ж-ка 1870-х рр. (1866-1881) Вплив уряду на розвиток преси (закриття низки періодичних видань: "Соврем-к" (1866) , "Рус. слово" (1866), "День" (1866); законодавчі акти, що обмежують пресу. Новий міністр внутр. справ – М.Г.Лоріс-Мелікові (1880): нарада – гол. форма роботи з редакторами великої преси; поява нових періодичних видань-журналів – "Русская мысль" Юр’єва, "Русь" І.С.Аксакова, "Земство" О.І.Кошелєва, "Страна" А.А.Полонського, "Порядок" М.М.Стасюлевича. Лібер.-демокр. напрямок – найб. впливовий напрямок ж-ки даного періоду (витіснення "Рус. вестника" "Вестником Европы" Стасюлевича. Конституційність, законність, євпропеїзація – кредо ж-у). "Новое время" А.С.Суворіна (1876-1917) – найзначніша комерційна газета (відсутність політ. напрямку; різноманітність матеріалів; цікавість, перевага інформац. розділу та збільшення репортажів; поява ілюстрацій (з 1877 р.). Часткове відтворення радик. ж-ки в ж-лах "Отеч. записки" Краєвського–.Нєкрасова, "Дело" Г.Є.Благосвєтлова). Проблематика газетних та журнальних виступів: а) проблема освіти; б) національна проблема; в) селянська проблематика на сторінках журналу "Отечественные записки"; г) російсько-турецька війна 1877-78 рр. та військові оповідання В.М.Гаршина на сторінках "Отечественных записок" (1877 р.); д ) ідеологія народників. Рос. ж-ка XIX ст. демонструє можливості ж-ки брати на себе функції інших соц. інститутів (не розвинутих в Росії). Саме "товстий" журнал був головним організуючим центром суспільного життя в Росії. Газета ж тільки з другої половини XIX ст. стала посідати значне місце у суспільному житті країни.