- •Тема 1. Випрямлячі напруги змінного струму.
- •1.1. Схеми випрямлення.
- •Тема 2. Згладжувальні фільтри.
- •2.1. Принципи роботи згладжувальних c і l фільтрів
- •Тема 3. Стабілізатори напруги і струму.
- •3.1. Параметричні стабілізатори напруги (псн)
- •3.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •3.3. Ксн з широтно-імпульсною модуляцією.
- •3.3.1. Імпульсні стабілізатори понижувального типу.
- •3.3.2. Імпульсні стабілізатора підвищувального типу.
- •3.3.3. Імпульсні стабілізатори інвертуючого типу.
- •Тема 4. Помножувачі випрямленої напруги
- •Тема 5. Керовані випрямлячі
- •Тема 6. Інвертори.
- •6.1. Інвертори ведені мережею.
- •6.2. Автономні інвертори.
- •6.2.1. Інвертори струму
- •6.2.2. Інвертори напруги
- •6.2.3. Резонансні інвертори.
- •Тема 7. Перетворювачі частоти
- •7.1. Перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком.
- •7.2. Перетворювачі частоти з проміжною ланкою постійного струму
- •7.3. Перетворювачі частоти з проміжною ланкою змінного струму (циклоінвертори)
- •Тема 8. Тиристорне регулювання напруги змінного струму
2.1. Принципи роботи згладжувальних c і l фільтрів
П
б
а
Рис.6. Схема випрямляння з активно-ємнісним навантаженням (а) і хвильові діагра-ми заряду і розряду конденсатора (б).
Приєднання конденсатора фільтра зменшує амплітуду пуль-сації, отже зменшує , тим більше, що одночасно збіль-шується середнє значення випрямленої напруги за рахунок енергії розряду конденсатора (площа ), тому , де і – середні значення випрямленої напруги з і без.
На проміжку часу конденсатор заряджається струмом до напруги і накопичує енергію, на проміжку він розряджається на опір навантаження (струм ). Оскільки кіль-кість накопиченої енергії конденсатором при заряджанні рівна вит-раченій енергії при розряджанні, то подвійна амплітуда першої гар-моніки , звідки
, /2.3/
де – кількість фаз випрямляння; – частота струму мережі живлення; – ємність конденсатора фільтра; – опір наванта-ження; – амплітуди коливання напруги на ; – середнє значення напруги при наявності конденсатора.
З (2,3) виходить, що доцільність ємнісного фільтра має місце при малих струмах навантаження або при великих ємностях . Ось чому в якості використовують електролітичні конденсатори.
Перевагою ємнісних фільтрів є їх простота. До недоліків слід від-нести імпульсне перевантаження випрямних діодів струмом заряд-жання і збільшення зворотної напруги до амплітудного значення .
Принципи дії індуктивного згладжувального фільтра, рис. 7, ґру-нтується на здатності індуктивності при протіканні через неї струму накопичувати електромагнітну енергію
а) б)
Рис.7. Схема вмикання (а) і хвильові діаграми (б) індуктивного згладжувального фільтра.
За I законом комутації струм через індуктивність відстає від при-кладної напруги на якийсь кут φ (для реальної індуктивності), отже індуктивна складова струму розряду буде затримувати зменше-ння струму через навантаження, тобто зменшувати пульсацію вихід-ної напруги, оскільки . Коефіцієнт пульсації після буде .
Знехтувавши отримаємо
, /2.4/
де – коефіцієнт пульсації схеми випрямляння.
З виразу (2.4) видно, що для зменшення коефіцієнта пульсації при використанні індуктивного фільтра бажано його використову-вати для багатофазних схем випрямляння (m), при малих опорах навантаження ( ) і великих значеннях індуктивності фільтра ( ).
Основним недоліком індуктивних фільтрів є виникнення великої Е.Р.С. самоіндукції при вимиканні навантаження, що вимагає додат-кових заходів для захисту від перенапруг.
Кращі згладжувальні властивості мають складні Г–подібні LC і П–подібні CLC–фільтри, рис.8.
а) б)
Рис.8. Схеми вмикання складних LC–фільтрів: а – Г-подібний; б – П–подібний.
Для Г–подібного LC-фільтра коефіцієнт згладжування , для П–подібних LC–фільтрів .
Основними вимогами при виборі LC- і CLC–фільтри є відсут-ність резонансних явищ і впливу перехідних процесів на роботу ви-прямляча.
Основними недоліками наявних згладжувальних фільтрів є знач-ні габарити, залежність коефіцієнта згладжування від струму наван-таження, виникнення перехідних процесів і ін.
Вказані недоліки майже відсутні в активних згладжувальних фі-льтрах, до яких відносяться транзисторні згладжувальні фільтри. Принцип роботи транзисторного фільтра, рис.9, наступний.
Струм колектора (точка А на рис.9, б) майже не залежить від на-пруги на колекторі і при зміні напруги колектора точка А теж буде переміщуватись, але по ледь похилій лінії, тобто зміна напруги не викликає суттєвої зміни струму, ось чому напруга на на-вантаженні майже не буде змінюватись.
а
б
Рис.9. Схема транзисторного згладжувального фільтра (а) і вихідні характеристики (б).
Оскільки характеристика не зовсім паралельна осі , то знач-но зменшені пульсації додатково будуть згладжені конденсатором . Для підтримання сталим струму емітера використовується ланка з великою сталою часу в зв’язку з чим напруга на кон-денсаторі за період пульсації не встигає суттєво змінитися і від-повідно змінитися струму емітера і, як наслідок, струму колектора.
Транзисторні згладжувальні фільтри ефективні при значних стру-мах навантаження і малих напругах живлення. Основним недоліком таких фільтрів є їх залежність режиму роботи від температури і необхідність захисту від перевантажень (резистор ).