Мікроклімат робочої зони та його регулювання

План лекції

1.Гігієнічна класифікація умов праці.

2.Мікроклімат робочої зони.

3.Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.

4.Вентиляція виробничих приміщень.

1.Гігієнічна класифікація умов праці

Фізіологія праці – це галузь фізіології, що вивчає зміни стану організму людини в процесі різних форм трудової діяльності та розробляє найбільш сприятливі режими праці і відпочинку.

Гігієна праці – галузь профілактичної медицини, яка вивчає вплив умов праці на здоров’я та працездатність людини і розробляє заходи профілактики профзахворювань, забезпечення оптимальних умов праці, збереження здоров’я.

Виробнича санітарія – це система організаційних, гігієнічних і санітарно технічних заходів та засобів запобігання впливу на працівників шкідливих виробничих факторів(ДСТУ 229319).

Загальні умови праці

Фізичне навантаження характеризується підвищеним навантаженням, в першу чергу, на м’язову систему та інші функціональні системи організму. Енергетичні витрати ,що визначаючі важкість фізичної праці вимірюють в [Дж/с].

Легка робота – до 175Дж/с; важка – більше 290Дж/с( до 25 МДж).

Розумові навантаження поєднує роботи, пов’язані з прийомом і переробкою інформації, що вимагають переважно напруженості сенсорного апарату, уваги, пам’яті, а також активізації процесів мислення та емоційної сфери. Ступінь емоційного навантаження визначає напруженість праці(до 10МДж за зміну).

Поняття про виробничу санітарію

1.Гігієнічна класифікація умов праці

Стомлення і перевтома

Стомлення – це тимчасове погіршення функціонального стану організму людини, що виявляється в змінах фізіологічних функцій і є захисною реакцією організму.

Поняття про виробничу санітарію

1.Гігієнічна класифікація умов праці

Санітарно – гігієнічні фактори:

• мікроклімат ( оптимальні та допускні параметри) ;

• шкідливі речовини у повітрі (ГДК);

• освітленість;

• механічні коливання:вібрація,шум, ультразвук( ГДР);

• випромінювання:інфрачервоне, ультрафіолетове…(МД,ГД);

• атмосферний тиск;

• професійні інфекції та біологічні агенти … .

Психофізіологічні:

• фізичне навантаження;

• робоча поза;

• нервово психічне навантаження;

• монотонність трудового процесу;

• режим праці та відпочинку;

• Травманебезпечність

Естетичні(гармонійність у робочій зоні , ароматичність запахів повітряного середовища, гармонійність робочих поз і трудових рухів).

Соціально-психологічні (спорідненість колективу, характер міжгрупових стосунків).

Фактори, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці

1.Гігієнічна класифікація умов праці

“ Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу ”. Затверджена наказом МОЗ від 27 грудня 2001 р. №528.

1 клас - оптимальні умови і характер праці;

2 клас - допустимі умови і характер праці, при яких рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях;

3клас - шкідливі і небезпечні умови і характер праці, при яких внаслідок порушення санітарних норм і правил можливі функціональні зміни організму, що можуть привести до стійкого зниження працездатності і порушення здоров'я працюючих.

• клас 3.1 – умови праці викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та збільшують ризик погіршення здоров’я;

• клас 3.2 – умови праці призводять появи окремих ознак або легких форм професійної патології (після тривалої експозиції - 10 років та більше);

• клас 3.3 – призводять до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності);

• клас 3.4 – умови праці, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності).

4 клас – небезпечні умові праці, при яких е загроза отримання травм або гострих професійних отруєнь й смерті на протязі однієї робочої зміни.

Класи умов праці

• Параметри мікроклімату

Метеорологічні умови виробничого середовища:

• температура ,°С;

• швидкість руху повітря, м/с;

• вологість повітря, %;

• теплове випромінюване, Вт/м².

Параметри впливають на терморегуляцію організму і визначають самопочуття.

Кількість тепла, що виробляє людський організм, змінюється від 76 Дж/с в стані спокою до 800Дж/с - при виконанні важкої роботи.

При температурі середовища близько 20°С тепловіддача здійснюється: шляхом конвекції – 31%, радіації – 43,7%, випаровування – 21,7%.

Збільшення температури тіла людини до 38–40⁰С – гіпертермія (порушення водного обміну, згущення крові, збільшується артеріальний тиск, головні болі, нудота, загальна слабкість,часом можуть виникати судоми та втрата свідомості - тепловий удар).

Переохолоджуванню організму - гіпотермія(радикуліт, невралгії, суглобний та м’язовий ревматизм, інфекційні запалювань дихального тракту, алергії та ін.)

• Нормування параметрів мікроклімату.

Оптимальні величини температури, відносної вологості

та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень

Інтенсивність теплового опромінювання працюючих від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляція від засклених огороджень не повинна перевищувати:

• 35,0Вт/м² - при опромінюванні 50% та більше поверхні тіла;

• 70 Вт/м² - при величині опромінюваної поверхні від 25 до 50%;

• 100 Вт/м² - при опроміненні не більше 25% поверхні тіла

• Нормування параметрів мікроклімату.

Оптимальні величини температури, відносної вологості

та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень

Інтенсивність теплового опромінювання працюючих від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляція від засклених огороджень не повинна перевищувати:

• 35,0Вт/м² - при опромінюванні 50% та більше поверхні тіла;

• 70 Вт/м² - при величині опромінюваної поверхні від 25 до 50%;

• 100 Вт/м² - при опроміненні не більше 25% поверхні тіла

• Шкідливі домішки в повітрі

За токсичною дією шкідливі речовини поділяють

кров'яні отрути (оксид вуглецю, бензол, сполуки ароматичного ряду та ін.);

нервові отрути (наркотики, спирти, сірча­ний водень, кофеїн та ін.);

подразнюючі отрути (аміак, сірчаний газ, пара кислот, окисли азоту, ароматичні вуглецеві водні та ін,);

опікаючі та подразнюючі шкіру і слизові оболонки (сірчана та соляна кислоти, луги);

печінкові отрути (спирти, дихлоретан, чотирихлористий вуглець);

алергени (алкалоїди та інші речовини);

канцерогени (3,4-бензопірен, кам'яновугільна смола);

мутагени, (окис етилену, сполуки ртуті та ін.).

За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини ділять на чотири класи небезпеки:

1клас - надзвичайно небезпечні;

2 клас - високонебезпечні;

3 клас - помірно небезпечні;

4 клас - малонебезпечні.

П ри одночасному знаходженні в повітрі робочої зони кількох шкідливих речовин односпрямованої дії умова виконання норм:

• Заходи нормалізації параметрів мікроклімату

• Усунення джерел надлишкового тепла або холоду.

• Раціональне планування виробничих приміщень і оптимального розміщення в них устаткування з тепло-, холоду- та волого виділеннями.

• У приміщеннях із значними площами засклених поверхонь передбачаються заходи захисту від радіаційного охолодження та перегрівання (орієнтація віконних прорізів схід та захід, улаштування жалюзі ,екранування робочих місць тощо).

• При температурі внутрішніх поверхонь огороджуючих конструкцій, вище допустимих величин робочі місця повинні бути віддалені від них на відстань не менше 1 м.

• При наявності джерел тепловипромінювання вживають комплекс заходів з теплоізоляції устаткування та нагрітих поверхонь за допомогою теплозахисного обладнання (температура на поверхні теплоізоляції не допускається більше 45°С).

• Доцільно в умовах звішеної температури на робочих місцях працівникам вживати газовану підсолену (0.5%) воду.