3.Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.

• При неможливості технічними засобами забезпечити допустимі гігієнічні нормативи опромінення на робочих місцях використовуються засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) — спецодяг, спецвзуття, ЗІЗ для захисту голови, очей, обличчя, рук.

• для постійної роботи в гарячих цехах — костюм чоловічий повстяний, а при ремонті гарячих печей та агрегатів — автономна система індивідуального охолодження;

• при аварійних роботах — тепло відбиваючий комплект з металізованої тканини;

• для захисту ніг — взуття шкіряне спеціальне для працюючих в гарячих цехах;

• для захисту рук від опіків — рукавиці суконні, брезентові, комбіновані з надолонниками з шкіри;

• для захисту голови – повстяний капелюх, захисна каска з підшоломником, каски текстолітові або з полікарбонату;

• для захисту очей та обличчя – щиток теплозахисний сталевара, з захисними окулярами і світлофільтрами,маски захисні з прозорим екраном, окуляри захисні, козиркові з світофільтрами.

• Засоби нормалізації параметрів

• мікроклімату

3.Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.

Основними методами регулювання параметрів мікроклімату е:

• опалення (в холодний період року підтримувати нормативну температуру при цьому звичайно зменшується вологість повітря; водяне опалення);

• вентиляція (процес повітрообміну у виробничих приміщеннях, який забезпечує нормовані значення параметрів мікроклімату та чистоту повітря);

• кондиціювання.

Принципова схема кондиціонера

Засоби нормалізації параметрів мікроклімату в робочої зоні

4.Вентиляція виробничих приміщень

Системи вентиляції можна умовно класифікувати за такими основними ознаками:

1.Спосіб організації повітрообміну:

природна,

механічна,

змішана;

2.Спосіб подачі та видалення повітря:

припливна,

витяжна,

припливно-витяжна;

3.Призначення :

загальнообмінна ,

місцева.

Основною характеристикою вентиляції є її інтенсивність Q( м³/год)

Види вентиляції

4.Вентиляція виробничих приміщень

Витяжні шафи

Місцева система вентиляції деревообробної майстерні

Місцеві системи вентиляції

4.Вентиляція виробничих приміщень

1. При нормальному мікрокліматі і відсутності шкідливих речовин повітрообмін :

де n – число працюючих;

L – витрата повітря на одного працюючого, прийнята у залежності від об’єму приміщення, що приходиться на одного працюючого ʋ,м3 (при ʋ < 20 м3 L = 30 м3/год; при ʋ = 20...40 м3

L = 20 м3/год; при ʋ > 40 м3 і при наявності природної вентиляції повітрообмін не розраховують); при відсутності природної вентиляції (герметичні кабіни) L = 60 м3/год).

2. При виділенні шкідливих речовин з приміщення необхідний повітрообмін загальнообмінної вентиляції

м³/год

де, G – інтенсивність утворення шкідливої речовини, мг/год;

х_гдк– гранично допустима концентрація речовини в робочій зоні ,мг/м³;

х_з – концентрація речовини в зовнішньому повітрі, якщо немає даних, то х_з = 0,3· х_гдк ,мг/м³.

Розрахунок необхідного повітрообміну

4.Вентиляція виробничих приміщень

3. При заданої кратності вентиляції

де k – кратність вентиляції(k= 1…10 [1/год]);

V – об'єм приміщення, м^3.

Інтенсивність місцевої вентиляції:

м³/год

де, k – коефіцієнт запасу, залежить від токсичності виділень, виду агрегату;

S_в – площа живого перерізу витяжного вікна ,м²;

W_в – швидкість повітря у витяжному вікні м/с.

Розрахунок необхідного повітрообміну